Справа № 22ц-2690/6178/ 2012р
Головуючий у 1– інстанції: Зінченко С.В.
Доповідач : Кравець В.А.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 березня 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :
Головуючої – Кравець В.А.,
Суддів – Семенюк Т.А, Музичко С.Г.
при секретарі – Попандопало Ю.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Солом’янського районного суду м. Києва від 20 грудня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Дирекції «Автотранспошта» Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта», третя особа: ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок злочину, -
В С Т А Н О В И Л А :
У серпні 2011 року позивач звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила стягнути з відповідача 2108,96 грн. матеріальної шкоди та 50 000,00 грн. моральної шкоди.
В мотивування вимог посилалася на те, що на території Верховного Суду України на неї здійснив наїзд ОСОБА_4, що керував автомобілем “Фольксваген” д/н НОМЕР_1., який належить Дирекції «Автотранспошта» Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта», де останній працює водієм.
Внаслідок ДТП та отриманих нею травм їй було спричинено матеріальну шкоду у вигляді тілесних пошкоджень та витрат на медичні препарати для лікування та моральну шкоду.
Рішенням Солом’янського районного суду м. Києва від 20 грудня 2011 року в задоволенні позову – відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Солом’янського районного суду м. Києва та ухвалити нове, яким задовольнити позов в повному обсязі, посилаючись на те, що що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом не встановленні всі обставини справи які мають значення для справи. Крім того, під час розгляду справи в суді питання про залучення до участі у справі належного відповідача суддею не ставилося перед позивачем та його представником.
В судовому засіданні апелянт скаргу підтримала.
Заслухавши доповідь судді Кравець В.А., обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що Дирекція «Автотранспошта»Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» - є неналежним відповідачем по справі.
Висновок суду відповідає обставинам справи та грунтуєттся на законі.
Судом встановлено, що 16.05.2011 року приблизно о 09 год. 00 хв., ОСОБА_4, керуючи автомобілем «Фольксваген»д/н НОМЕР_1, рухаючись заднім ходом у дворі Верховного Суду України по вулиці Пилипа Орлика, 4 в місті Києві, здійснив наїзд на ОСОБА_3, чим порушив п.п.1.5, 2.3 підпункту «б», 10.1 та 10.9 ПДР. В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди позивачу були спричинені тілесні ушкодження середньої тяжкості.
В свою чергу, ОСОБА_4 працює водієм Дирекції «Автотранспошта» Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» і здійснив наїзд під час виконання ним своїх трудових обовязків.
З матеріалів справи убачається, що цивільно-правова відповідальність Дирекції «Автотранспошта» застрахована АТ «Українська пожежно-страхова компанія», відповідно до Полісу №ВЕ546841 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а. с. 40).
Згідно Полісу № ВЕ 5468412, що був укладений між Дирекцією «Автотранспошта»та АТ «Українська пожежно-страхова компанія»забезпеченим транспортним засобом є автомобіль НОМЕР_2, що належить Дирекції «Автотранспошта».
Таким, чином, АТ «Українська пожежно-страхова компанія» взяла на себе зобов’язання здійснити відшкодування шкоди, завданої третім особам, внаслідок експлуатації автомобіля НОМЕР_2, що належить Дирекції «Автотранспошта», будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах.
Згідно норм Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхуванням за договором І типу є страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах.
Згідно ч. 1 ст. 33 ЦПК України суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред’явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особо як співвідповідача.
Зі змісту наведеної норми, які повністю кореспондується з вищевказаними нормами законів, вбачається, що право обирати коло осіб, до яких може бути пред’явлено позов, цілком належить позивачу і саме виходячи з його волі, наявність якої є обов’язковою і яка має бути виражена у відповідному клопотанні, суд має прийняти рішення щодо заміни певних осіб на інших, або залучення нових осіб у відповідному процесуальному статусі.
Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Верховного суду України від 12.06.2009 року №5 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду», яка визначає, що при пред’явленні позову до частини відповідачів суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів. Суд зобов’язаний вирішити справу за тим позовом, що пред’явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.
Абзацом 2 п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі»визначено, що оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга статті 3 ЦПК), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.
Суд дійшов вірного висновку, що обов’язок відшкодування шкоди, завданої позивачу особою, що використала забезпечений транспортний засіб на законних підставах, лежить саме на АТ «Українська пожежно-страхова компанія», оскільки ОСОБА_4 на момент вчинення ДТП був працівником Дирекції «Автотранспошта»і використовував транспортний засіб, належний Дирекції «Автотранспошта» на законних підставах і такий транспортний засіб був застрахований АТ «Українська пожежно-страхова компанія» за договором І типу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортів зі строком дії полісу до 24.07.2011 року.
Крім того, під час розгляду справи позивачем та її представником не було заявлено клопотання про заміну відповідача або залучення співвідповідача.
Отже, з врахуванням наведеного вище, колегія дійшла висновку, що судом ухвалено законне та обґрунтоване рішення, а тому підстав до його скасування колегія суддів не вбачає.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і на суть прийнятого рішення не впливають.
Керуючись ст.ст. 303,304,307,308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 – відхилити.
Рішення Солом’янського районного суду м. Києва від 20 грудня 2011 року в справі залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги до цього суду.
Головуючий Судді