Справа№22ц/2690/4652/2012 Головуючий у 1– інстанції: Грегуль О.В.
Доповідач : Кравець В.А.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 березня 2012 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :
Головуючої – Кравець В.А.,
Суддів – Семенюк Т.А., Левенця Б.Б.
при секретарі – Попандопало Ю.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 13 грудня 2011 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів, -
В С Т А Н О В И Л А :
У серпні 2011 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.
В мотивування вимог посилався на те, що 27 лютого 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» та відповідачем укладено кредитний договір і частина № 2 кредитного договору від 27 лютого 2008 року, а 27 квітня 2009 року додатковий договір № 1 до кредитного договору від 27 лютого 2008 року за умовами яких банк надав ОСОБА_2 кредит у сумі 168047 доларів США, який останній зобов’язався погашати разом з відсотками, щомісячними платежами.
Для забезпечення виконання зобов’язання 27.02.2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3 був укладений договір поруки, за мовами якого, вона зобов’язалася нести з ОСОБА_2 солідарну відповідальність перед банком у разі невиконання ним зобов’язань за кредитним договором.
Проте, ОСОБА_2 свої зобов’язання за кредитним договором належним чином не виконує, у зв’язку з чим утворилася заборгованість, яка станом на 25.10.2011 року складає – 205 357,37 доларів США, а також пеня – 329 796 грн. 71 коп.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 13 грудня 2011 року – позов задоволено.
Ухвалено стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» 205 357,37 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно 1637868 грн. 78 коп. – заборгованості по кредитом і відсоткам та 329 796 грн. 71 коп. – пені.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» 850 грн. – судового збору та 60 грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_3 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» 850 грн. – судового збору та 60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати рішення Деснянського районного суду м. Києва та ухвалити нове рішення про відмову задоволенні позову , посилаючись на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи та наявним в матеріалах справи доказам. Зазначають, що розрахунки, наведені позивачем, можуть бути безпідставними та/або помилковими. Крім того, «Розрахунок заборгованості станом на 25.10.11 р.» не є належним доказом по справі і не може бути підставою для стягнення будь-яких грошових сум. Інші докази, які є належним підтвердженням часткового виконання грошових зобов’язань відповідачем – в матеріалах справи відсутні.
В судове засідання апелянти не з»явились , про день і час розгляду справи повідомлені належним чином.
Заслухавши доповідь судді Кравець В.А., обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав:
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з солідарної відповідальності відповідачів з огляду на те, що ОСОБА_2 взяті на себе зобов’язання за кредитним договором не виконав, а заборгованість у повному обсязі не погашена.
Висновок суду відповідає обставинам справи та грунтується на вимогах закону.
Судом встановлено, 27 лютого 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір і частина № 2 кредитного договору від 27 лютого 2008 року, а 27 квітня 2009 року додатковий договір № 1 до кредитного договору від 27 лютого 2008 року за умовами яких банк надав йому кредит у сумі 168 047 доларів США, який останній зобов’язався погашати разом з відсотками, щомісячними платежами.
Для забезпечення виконання зобов’язання 27.02.2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3 був укладений договір поруки, за мовами якого, вона зобов’язалася нести з ОСОБА_2 солідарну відповідальність перед банком у разі невиконання ним зобов’язань за кредитним договором.
Станом на 25 жовтня 2011 року сума боргу перед банком, становить: 205 357,37 доларів США, що станом на 25 жовтня 2011 року за курсом НБУ, еквівалентно 163 7868 грн. 78 коп. – заборгованості по кредиту і відсоткам, а також 329 796 грн. 71 коп. – пені.
Відповідно до наявної в матеріалах справи копій договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 28 травня 2010 року та додатку № 1 до цього договору, ПАТ «ОТП Банк» продав (передав) позивачу ТОВ «ОТП Факторинг Україна» права на кредитний портфель, який включає в себе кредитні договори.
У ст.627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, у відповідності до якого сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимог кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 проценти річних від просоченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Положення ст. 626 ЦК України вказують на те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Умовами ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу.
Крім того, в силу ст. 554 ЦК України в разі невиконання зобов’язання боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
В силу ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Суд дійшов вірного висновку про необхідність задоволення позовних вимог, оскільки умови кредитного договору не виконуються належним чином.
Посилання апелянтів на невірність нарахованої заборгованості будь – якими доказами не доведені,а тому не можуть бути прийняті до уваги .
Отже, суд першої інстанції всебічно і об’єктивно дослідив всі обставини справи, зібраним доказам дав вірну правову оцінку й постановив рішення, що відповідає вимогам закону.
Рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Інші доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують і на суть прийнятого рішення не впливають.
Керуючись ст.ст. 303,304,307,308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 – відхилити.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 13 грудня 2011 року в справі залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги до цього суду.
Головуючий Судді