Справа №22-ц/2690/ 5094/12 Головуючий у 1 інстанції - Крижанівська Г.В.
Доповідач – Кравець В.А.
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
29 лютого 2012 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва
В складі : головуючого - Кравець В.А.
суддів - Семенюк Т.А., Музичко С.Г.,
при секретарі - Попандопало Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 25 січня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Державного казначейства України, третя особа: Управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква Київської області про відшкодування шкоди ,-
в с т а н о в и л а :
У січні 2012 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом про відшкодування шкоди. Посилалась на те, що вона є пенсіонером, інвалідом 2-ї групи та учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, має статус постраждалої 1 категорії. У відповідності до вимог ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» вона має право на отримання пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров ю.
Відповідно до підпункту 12, 15 пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. № 107-VІ до статей 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» внесені зміни, якими було звужено обсяг її прав на отримання пенсійного забезпечення.
Оскільки рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. у справі «Щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України на 2008 рік» визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення підпункту 12, підпункту 15, пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. № 107-VІ, просила стягнути з Держави Україна в особі Державного казначейства України на підставі ст.ст. 1173,1175 ЦК України ч.3 ст.152 Конституції України завдану їй матеріальну шкоду в сумі 26 294 грн. 15 коп., що відповідає недоотриманій сумі пенсії та судові витрати по справі.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 25 січня 2012 року в задоволені позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із таким рішенням суду ОСОБА_2, діючи в інтересах ОСОБА_1 за довіреністю, подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Зазначає, що рішення суду є незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального (ст.ст. 1173-1175 ЦК України) та процесуального права (ч.8 ст.8 ЦПК України). Судом неповно з’ясовано обставини справи, та необґрунтовано зроблено висновок, щодо недоведеності факту заподіяння шкоди, чим порушено п.2 ч.2 ст.22 ЦК України. Висновок суду щодо недоведеності вини відповідача у заподіянні йому шкоди вважає безпідставним.
Сторони в судове засідання не з’явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення їм поштового відправлення.
Заслухавши доповідь судді, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що позивач є пенсіонером, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії, інвалідом 2-ї групи, і має право на отримання пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у визначеному законом розмірі. Обов’язок по проведенню зазначених виплат покладено на Управління пенсійного фонду України.
Підпунктами 12,15 п.28 розділу ІІ Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” визначений розмір державної пенсії та додаткової пенсії, які передбачені ст.49 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”, в залежності від категорії інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, у відсотках до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 р. у справі “Щодо предмета та змісту Закону “Про Державний бюджет України на 2008 рік ” визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пп.12,15 п.28 розділу П Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ”.
ОСОБА_1 просила задовольнити її вимоги з підстав, передбачених статтями 1173-1175 ЦК України, які визначають порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішенням, дією, бездіяльністю чи нормативно-правовим актами, при цьому посилався на ту обставину, що положення Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були визнані Конституційним Судом України неконституційними.
В силу ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Статтею 1175 ЦК України передбачено відшкодування шкоди у випадку, коли нормативно-правовий акт органу державної влади визнається незаконним і скасовується. У випадках, коли закони чи інші правові акти або їх окремі положення визнаються Конституційним Судом України неконституційними та у зв’язку з цим втрачають чинність, вказана норма не підлягає застосуванню.
Відмовляючи позивачу в задоволені позову, суд розглянув спір в межах заявлених вимог, як то передбачено ст. 11 ЦПК України та обгрунтовано дійшов висновку, що вимоги позивача про відшкодування шкоди з підстав, передбачених статтями 1173-1175 ЦК України не базуються на законі і зазначені суми не є збитками в розумінні ст. 22 ЦК України.
Інші доводи апеляційної скарги, висновків суду не спростовують та на законність рішення суду не впливають, тому не є підставою для скасування рішення суду.
Керуючись ст.ст. 303, 307,308, 313-315,317 ЦПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 25 січня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий: Судді: