Справа №22Ц-2176/2008р.                                               Головуючий у 1 інстанції Кириченко В.І.

Категорія 01,02,05                                                             Доповідач у 2 інстанції Приходько К.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

30 травня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого    Приходька К.П., 

суддів                Коцюрби О.П., Мережко М.В.,  

при секретарі   Колесник Н.І.,    

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 09 квітня 2008 року у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 доОСОБА_3 про поділ майна в натурі,  

встановила:

у січні 2007 року позивачка звернулася до суду із позовом обґрунтовуючи свої вимоги тим, що з 18 лютого 1995 року по 21 жовтня 2005 року вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем по справі. Від шлюбу сторони мають спільну доньку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження.

Згідно рішення суду від 08 лютого 2006 року за кожною із сторін було визнано право власності на 1\2 частину будинковолодіння по АДРЕСА_1

В добровільному порядку сторони не можуть вирішити питання про розподіл будинку в натурі і тому позивачка просила суд розділити спірний будинок враховуючи частки кожної сторони у будинковолодінню.    

Після проведеної по справі судової будівельно - технічної експертизи позивачка просила суд розділити будинок в натурі за варіантом №1 запропонованим експертом. 

Рішення суду від 09 квітня 2008 року позовна заява задоволена. Визнано право власності і виділено позивачці в натурі приміщення в будинку 1-1 площею 12,4 кв.м., 1-2 площею 13,1 кв.м., 1-3 площею 3,2кв.м., 1-4 площею 2,9 кв.м., 1-8 площею 20,8кв.м., а всього загальною площею 52,4 кв.м. вартістю 69,192 гривень, що становить 49\100 частини загальної площі будинку, ганок вартістю 668 гривень, веранду вартістю 17 828 гривень, погріб під верандою вартістю 5 436 гривень, а всього виділено майна в натурі на суму 93 124 гривень, що становить 51\100 частини від загальної вартості майна.

За відповідачем визнано право власності і виділено йому в натурі приміщення в будинку 1-5 площею 15кв.м., 1-6 площею 22,8кв.м., 1-7 площею 17,2кв.м., а всього загальною площею 55кв.м. і вартістю 72 626 гривень, що становить 51\100 частини загальної площі спірного житлового будинку, сарай Б вартістю 5 000 гривень, сарай В вартістю 1 928 гривень, вбиральню Г вартістю 1 053 гривень, криницю Е вартістю 7 355 гривень, а всього виділено майна в натурі на суму 88 017 гривень, що становить 49\100 частини загальної вартості майна.

Стягнено з позивачки на користь відповідача 2 553,50 гривень компенсацію різниці між частками сторін в спірному майні.

Зобов'язано позивачку за власні кошти демонтувати дверні блоки з кімнати 1-8 в кімнату 15-5, 1-6, 1-7 та передати ці дверні блоки у розпорядження відповідача, а також замурувати дверні отвори, що утворилися внаслідок демонтування дверних блоків.

Зобов'язано відповідача за власні кошти влаштувати дверні прорізи з кімнати 1-6 в кімнату 1-7, та вхід в свою частину будинку, а також підсобні приміщення.

Відповідачем подана апеляційна скарга на рішення суду в якій він просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог і розділити будинок в натурі за варіантом №4 запропонованим експертом посилаючись на те, що суд першої інстанції неповно дослідив надані сторонами докази та не надав їм належної правової оцінки.   

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

У відповідності до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим. Законним воно вважається тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим - у разі ухвалення його на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст.70 СК України у разі поділу майна подружжя, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між мини або шлюбним договором.

Судом встановлено, що з 18 лютого 1995 року по 21 жовтня 2005 року сторони перебували в зареєстрованому шлюбі від якого мають спільну доньку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження.

Згідно рішення суду від 08 лютого 2006 року за кожною із сторін було визнано право власності на 1\2 частину будинковолодіння по АДРЕСА_1

За клопотанням позивачки по справі проведена судова будівельно - технічна експертиза (а.с.34-42).

Враховуючи обставини справи, пояснення сторін, подані сторонами докази та проведену по справі експертизу суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про те, що запропонований експертом варіант №1 розподілу будинковолодіння, згідно судової будівельно - технічної експертизи, є найбільш прийнятний для даних обставин справи.  

Посилання скаржника на те, що суд першої інстанції неповно дослідив надані сторонами докази та не надав їм належної правової оцінки не приймаються судом до уваги оскільки не ґрунтуються на зібраних матеріалах справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не має.  

На підставі наведеного, керуючись: ст.ст.307,308,313,314,315,317 ЦПК України колегія,

ухвалила:

апеляційну скаргу ОСОБА_1на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 09 квітня 2008 року відхилити, рішення залишити без змін.   

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.  

            Головуючий -

          Судді -