КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-190/11                                           Головуючий у 1-й інстанції:  Бондаренко О.В.     

Суддя-доповідач:  Мацедонська В.Е.

У  Х  В  А  Л  А

Іменем України

"22" лютого 2012 р.                                                                                                 м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:                      

головуючого –судді                    Мацедонської В.Е.,  

суддів                                        Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Управління Пенсійного Фонду України в Святошинському районі м. Києва, Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 27 січня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Святошинському районі м. Києва, Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про зобов’язання вчинити певні дії,-

                                                                                    встановив:

25 листопада 2010 року позивач звернулася до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Святошинському районі м. Києва, Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про  визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування і несплати пенсії у повному розмірі, та зобов'язання зробити перерахунок  пенсії відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України  “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” за період з 23 червня 2010 року довічно; зобов'язання зробити перерахунок  та виплату щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до ст. 48 Закону України  “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” за 2010 рік.

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 27 січня 2011 року позовні вимоги позивача до Управління Пенсійного Фонду України в Святошинському районі м. Києва, Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про зобов’язання вчинити певні дії задоволено частково, а саме: визнано дії Управління Пенсійного Фонду України в Святошинському районі м. Києва, Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат при перерахуванні та виплаті позивачу щорічної допомоги на оздоровлення, додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю та недоотриманої суми державної пенсії –протиправними; зобов’язано Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації здійснити перерахунок, а Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на підставі проведеного перерахунку виплатити позивачу щорічну разову допомогу на оздоровлення за 2010 рік, передбаченому ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", розмірі, тобто 5 мінімальних заробітних плат, з урахуванням проведених виплат; зобов’язано Управління Пенсійного Фонду України в Святошинському районі м. Києва вчинити дії щодо перерахунку та виплати позивачу відповідно до вимог ст.ст.50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" державної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 23 червня 2010 року по 27 січня 2011 року, з урахуванням проведених виплат за цей період. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Управління Пенсійного Фонду України в Святошинському районі м. Києва, Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та постановити нову, якою відмовити в позові.   

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а постанова суду –без змін з  таких підстав.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198, ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що на користь позивача необхідно здійснити перерахунок та виплату відповідно до ст. ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Як вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку в Управління Пенсійного Фонду України у Святошинському районі м. Києва, визнаний інвалідом 2 групи захворювання, пов’язаного впливом аварії на ЧАЕС, віднесений до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується довідкою МСЕК серії КИЕ-1 №075391 та посвідченням серії А № НОМЕР_1, виданим Держадміністрацією м. Києва 23 березня 2003 року.

У відповідності до ст. 49 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

За змістом ст. 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам IIІ групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах - 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Частиною 4 ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”встановлено, що в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів ІІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.

Всупереч ст. ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України №1 від 03 січня 2002 року та № 530 від 28 травня 2008 року, а не в кратному відношенні до мінімальної пенсії за віком, як того вимагає вказаний Закон.

Відповідно до статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" учасники ліквідації аварії на Чорнобильські АЕС 1 категорії (інваліди ІІ групи) мають право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат.

Всупереч ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” позивачу допомога на оздоровлення проведена в розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року №562.

Згідно з положеннями ч.4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають ст.ст. 48, 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанови Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.

Зі змісту ст.ст. 50,54  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»випливає, що під час визначення розміру пенсій за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Таким чином, апеляційна інстанція приходить до однозначного висновку про обгрунтованість висновків суду першої інстанції про наявність у позивача права на перерахунок пенсії та додаткової пенсії в розмірі, передбаченому ст.ст. 50,54  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст.195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційні скарги Управління Пенсійного Фонду України в Святошинському районі м. Києва, Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат –залишити без задоволення.

Постанову Святошинського районного суду м. Києва від 27 січня 2011 року –залишити без змін.

        Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя                                                                       Мацедонська В.Е.

Судді:                                                                                              Грищенко Т.М.
                                                                                                              Лічевецький І.О.