КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-834/11                                                    Головуючий у 1-й інстанції:  Божок С.К.

Суддя-доповідач:  Гром Л.М.

У  Х  В  А  Л  А

Іменем України

"14" березня 2012 р.                                                                                                 м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд  у складі:

Головуючого-судді –Гром Л.М.,

суддів –                    Денісова А.О., Міщука М.С.

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 29 квітня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області про зобов’язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

22.03.2011 року, Позивач звернувся до суду з вказаним позовом. Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 29 квітня 2011 року позов задоволено частково. Суд визнав неправомірними дії відповідача щодо відмови у виплаті позивачу щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком і зобов’язав його здійснювати щомісячну виплату підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 09.07.2007 по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 01.09.2010 року з урахуванням виплачених сум.

На вказану постанову відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та прийняти нову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є дитиною війни, що підтверджується пенсійним посвідченням, непрацюючим пенсіонером, що проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 № 2195 дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність у 2010 році встановлювались ст. 52 Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік»з 1 січня - 695 гривень, з 1 квітня - 706 гривень, з 1 липня - 709 гривень, з 1 жовтня - 723 гривень, з 1 грудня - 734 гривень.

Всупереч ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась відповідно до п. 8 постанови КМ України від 28.05.2008 № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою установлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22  травня - 48,1 гривні, з 1 липня - 48,2 та з 1 жовтня - 49,8 гривні.

З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України «Про соціальний захист дітей війни»має вищу юридичну силу в порівняні з постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 530. Отже, відповідач неправомірно виплачував позивачу щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.

При цьому, апелянтом в порушення вимог частин 1, 2 статті 71 КАС України не надано жодних доказів на спростування правомірності оскаржуваної постанови суду першої інстанції в даній частині.

В той же час колегія суддів вважає, що суд першої інстанції невірно визначив період, за який необхідно проводити такий перерахунок.

Так, вирішуючи питання про те, з якого часу позивачу слід здійснити перерахунок пенсії, колегія суддів виходить з того, що позивач звернувся до суду з позовом 22.03.2011 року.

Так, відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В силу ч. 1 ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Колегія суддів, дійшла до висновку, що про порушення свого права позивач дізнався в момент отримання вказаної надбавки, та з врахуванням того, що позивач звернувся в суд 22.03.2011 року, а тому позовні вимоги за період з 09.07.2007 по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 21.09.2010 року необхідно залишити без розгляду у відповідності до вимог ст. 99 та ст. 100 КАС України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга –підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції залишенню без розгляду в частині позовних вимог за період по 07.10.2010 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 100, 160, 198, 202, 205 та 207 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області –задовольнити частково.

Постанову Вишгородського районного суду Київської області від 29 квітня 2011 року в частині задоволення позовних вимог за період з 09.07.2007 по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 21.09.2010року –скасувати, позовні вимоги в цій частині залишити без розгляду.

В решті постанову Вишгородського районного суду Київської області від 29 квітня 2011 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя                                                                       Гром Л.М.

Судді:                                                                                              Денісов А.О.
                                                                                                             Міщук М.С.