Справа № 22ц - 776/2008                        Головуючий у 1 інстанції - Карапута Л.В. 

Категорія - цивільна                                                        Доповідач - Миронцов В.М.

                                                          Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

20 травня  2008 року апеляційний суд Чернігівської області у складі:

      головуючого: судді -  ІВАНЕНКО Л.В.,

      суддів -   МИРОНЦОВА В.М.,  СТРАШНОГО М.М.,

      при секретарі - Сетченко Н.М.,

      з участю - ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м.Чернігова  від 26 лютого 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В   :

          В жовтні 2007 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про захист честі, гідності і ділової репутації та стягнення моральної шкоди в сумі 70000 грн. Свої вимоги обґрунтувала тим, що починаючи з 2005 року відповідач неодноразово пропонував їй вступити в інтимний зв”язок, а коли вона відмовила йому, то останній        маючи намір помститись, став її ображати та поширювати неправдиві відомості. Так,  19 жовтня 2005 року відповідач, з метою, щоб її чоловік дізнався про неіснуючі стосунки між нею та відповідачем підкинув до її квартири листа в якому домагався зустрічі для інтимних стосунків. Крім того,  19 листопада 2006 року, в тролейбусі маршруту №7 висловлювався на її адресу нецензурними словами, а 8 та 24 березня 2007 року, в плакатах виставлених перед її квартирою АДРЕСА_1,  обізвав її  образливим словом та поширив недостовірну інформацію про те, що вона перебувала з ним тривалий період часу в інтимних стосунках і просила визнати інформацію в листі та плакатах такою, що не відповідає дійсності, носить образливий характер та порочить її честь  гідність і ділову репутацію.

          Рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 26 лютого 2008 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення та постановити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду є необгрунтованим, необ"єктивним та незаконним, постановленим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Судом не дано відповідної оцінки доказам, не вжито заходів щодо всебічного, повного та об"єктивного з"ясування обставин справи. 

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга  підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення,  виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що наведені в плакатах ОСОБА_2 висловлювання, є оціночними судженнями відповідача, якими не було принижено честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 і написані вони були в зв”язку з неповерненням позивачкою грошового боргу.

З такими висновками не може погодитись апеляційний суд, оскільки вони суперечать обставинам справи та вимогам закону виходячи з наступного.         

          Зі змісту ст.47-1 Закону України „Про інформацію” слідує, що оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані.

          Оскільки ОСОБА_2 стверджував, що написані та виставлені ним перед  квартирою позивачки вищезазначені плакати містять фактичні дані про наявність між ним та позивачкою інтимного зв”язку, тому висновки суду першої інстанції, що названі висловлювання відповідача носять оціночний характер на думку апеляційного суду є невірними. 

Оскільки в плакатах відповідач поширив про позивачку негативну інформацію, не надав належних доказів на підтвердження її достовірності, то відповідно до ч.3 ст.277 ЦК України, апеляційний суд приходить до висновку, що поширена в плакатах  інформація не відповідає дійсності.

          При цьому, факт поширення недостовірної інформації шляхом розміщення її в плакатах за місцем проживання позивачки, знайшов підтвердження в ході судового розгляду поясненнями самого відповідача, позивача,  свідченнями свідка ОСОБА_3, та дослідженими в суді копіями плакатів (а.с. 3,5,6).

          Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.09.1990 року №7 „Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій” (з подальшими змінами та доповненнями), під поширенням відомостей слід розуміти опублікування їх у пресі, передачу по радіо, телебаченню, з використанням інших засобів масової інформації, викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам, повідомлення в публічних виступах, а також в іншій формі невизначеному числу осіб або хоча б одній людині. А також, поширенням відомостей є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, лозунгів, інших творів, а так само розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать честь і гідність громадянина або організації.         

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що поширена відповідачем недостовірна інформація про наявність між ним та позивачкою інтимного зв”язку, а також  образливі слова, які містяться в плакатах,  порочать її честь і гідність, а тому позовні вимоги в цій частині обґрунтовані і підлягають  задоволенню.       

        В частині  вимог позивача про захист ділової репутації апеляційний суд вважає, що вони не обґрунтовані і задоволенню не підлягають, оскільки за змістом поняття ділової репутації  передбачає професійні і службові якості особи, а скільки позивачка є пенсіонеркою, не працює, то не може мати ділову репутацію.

         Крім того не підлягають задоволенню вимоги позивача в частині приниження  її гідності і честі інформацією, яка викладена у листі відповідача підкинутого ним до квартири позивачки 19 жовтня 2005 року, а також  образи нецензурними словами з боку відповідача на її адресу, які мали місце 19.11.2006 року в тролейбусі. Так, із змісту вищеназваного листа  (а.с. 4), не вбачається будь-яких слів, які б принижували її честь і гідність, або носили образливий характер. Також, позивачем не наведено будь-яких доказів на підтвердження  факту образи її нецензурними словами з боку відповідача, які мали місце в тролейбусі.        

         Згідно ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

         В зв”язку з тим, що в ході судового розгляду знайшли своє підтвердження факти образи позивачки та поширення відносно неї неправдивих відомостей, які порочать її честь і гідність, що призвело до моральних та психологічних страждань останньої, то виходячи з принципів розумності та справедливості, з відповідача на  користь ОСОБА_1 слід стягнути моральну шкоду в сумі 1000 грн.

         Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково, а відповідно до положень ч.1 ст.88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а тому виходячи з суми морального відшкодування на користь позивача, підлягає стягненню з ОСОБА_2  13 грн. судового збору та 15 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.         

          Керуючись ст.ст.23, 277, 297 ЦК України, ст.ст. 209, 218, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319  ЦПК України, апеляційний суд, -

В И Р І Ш И В :

         Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

          Рішення Деснянського районного суду м.Чернігова  від 26 лютого 2008 року - скасувати.

          Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

          Визнати відомості поширені ОСОБА_2 в плакатах виставлених перед квартирою ва за місцем проживання ОСОБА_1, про те, що ОСОБА_1 перебувала з ним тривалий період часу в інтимних стосунках такими, що не відповідають дійсності, містять образливі вирази, щодо особи ОСОБА_1 та порочать її честь і гідність.

         Стягнути з ОСОБА_2на користь ОСОБА_1 моральне відшкодування в сумі 1000 грн.

         В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

         Стягнути з ОСОБА_2на користь ОСОБА_1 13 грн. судових витрат та 15 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців з дня її проголошення.

Головуючий  :                                           Судді  :