Справа № 2-5078/11

З а о ч н е р і ш е н н я

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

07 лютого 2012 року                                         м. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого одноособово судді - Донцова Д.Ю.,

при секретарі судового засідання –Дорошенко С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білгород-Дністровський цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача в якому просить визначити місце проживання малолітньої дочки –ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір’ю –ОСОБА_1.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що між нею та відповідачем був укладений шлюб. Від шлюбу вони мають неповнолітню дитину: доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. З жовтня 2010 року відповідач не проживає разом з позивачкою та дітьми і не приймає участі в утриманні та вихованні дочки. Згоди щодо того, з ким з батьків буде проживати малолітня дочка між позивачкою та відповідачем не досягнуто у зв’язку з чим позивачка змушена звернутися до суду з даним позовом.

Позивачка у судове засідання не з’явилась, про час та місце проведення судового засідання була повідомлена належним чином, згідно наданої до суду письмової заяви представник позивачки за довіреністю просить суд справу розглядати у відсутності позивача, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити у повному обсязі та у разі неявки відповідача просить ухвалити заочне рішення.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про час та місце проведення судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Причина неявки відповідача визнана судом неповажною, незалежно від причин, суд розглядає справу за наявністю у справі доказів у відсутність відповідача.

Зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, з’ясувавши всі суттєві обставини справи та перевіривши їх наявними доказами, суд вважає за необхідне позов ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов’язків щодо дитини.

Відповідно до ст.150 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім’ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов’язані піклуватися про здоров’я дитини , її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов’язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Під час судового розгляду встановлено, що 17 січня 1995 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено шлюб ( свідоцтво про укладення шлюбу НОМЕР_1, видане Приморською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області 17 січня 1995 року, актовий запис № 01.).

Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину –дочку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( свідоцтво про народження НОМЕР_2 видане відділом реєстрації актів цивільного стану Білгород-Дністровського районного управління юстиції Одеської області , актовий запис № 25).

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 30 вересня 2011 року, яке набрало законної сили 11 жовтня 2011 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано.

З жовтня 2010 року по день розгляду справи відповідач не проживає разом з позивачкою та дітьми, що підтверджується актом від 30 травня 011 року, складеним комісією у складі у складі паспортиста КП «ЖРО»Стась Л.М., головного бухгалтера Іванько Р.М., у присутності сусідів, про те, що у частині житлового будинку за адресою АДРЕСА_1, власниками якого є позивачка з відповідачем, відповідач з жовтня 2010 року не проживає.

Неповнолітня дитина проживає разом з позивачкою та знаходиться на її утриманні, що підтверджується довідкою № 2073 від 30 травня 2011 року, виданою КП «ЖРО»про склад сім’ї.

Сторони не дійшли згоди з питання визначення місця проживання дитини неповнолітнього ОСОБА_6.

Відповідно до ст.161 Сімейного кодексу України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір може ними може вирішуватись органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов’язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров’я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідач з жовтня 2010 року не проживає разом з позивачкою та дитиною і не приймає участі в утриманні та вихованні своєї неповнолітньої дочки.

Враховуючи встановлені вище обставини, інтереси дитини, пріоритетність прав дитини на достатнє забезпечення її потреб суд вважає, що місце проживання дитини потрібно визначити з матір’ю.

При визначенні місця проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 з матір’ю, суд враховує ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов’язків, зокрема, те, що дитину вже довгий час утримує та виховує мати; стать дитини, оскільки дитина жіночої статі, то з точки зору статі, гігієни, обслуговування її, дівчинку необхідно залишити з матір’ю та принцип 6 Декларації прав дитини, прийнятою Генеральною асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, який проголошує, що малолітня дитина не повинна бути розлучена з матір’ю, окрім виняткових випадків.

Отже, суд оцінивши всі обставини, які мають істотне значення для визначення місця проживання дитини, вважає необхідним визначити місцем проживання малолітньої дитини з її матір’ю , оскільки це буде відповідати насамперед інтересам дитини.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 19, 141, 150,161 Сімейного кодексу України, ст.ст.8,10,11, 58, 59, 60, 61, 208,212,213,214, 215-218 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей - задовольнити у повному обсязі.

Визначити місце проживання малолітньої дочки – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір’ю – ОСОБА_1.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: