Справа № 2-5292/11

З а о ч н е р і ш е н н я

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

01 березня 2012 року                                         м. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

у складі: головуючого - одноособово судді Донцова Д.Ю.,

при секретарі судового засідання –Михайлакій С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Білгород - Дністровському Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання договору купівлі-продажу квартири дійсним та визнання права власності на неї, вказуючи, що після укладення договору купівлі-продажу між нею та відповідачем, останній нотаріально посвідчений не був, але відповідач по теперішній час з різних мотивів ухиляється від нотаріального оформлення угоди.

Позивач у судове засідання не з’явився, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, згідно наданої до суду письмової заяви просить справу розглядати у його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити ц повному обсязі. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, прийшов до наступного.

У судовому засіданні встановлено, що 13 квітня 1999 року між позивачем ОСОБА_1 (покупець) та відповідачем ОСОБА_2 (продавець) в Білгород-Дністровському представництві Одеської товарної біржі був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна № 2187/Б у письмовій формі, згідно до умов якого, ОСОБА_3 купила квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 78,30 кв.м., яка складається з 4 (чотирьох) кімнат, житловою площею 49,7 кв.м.

Договір купівлі-продажу нерухомого майна № 2187/Б від 13 квітня 1999 року зареєстрований Білгород-Дністровським бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі №1-46, інвентаризаційна справа № 332 01 червня 1999 року.

Квартира АДРЕСА_1 загальною площею 78,30 кв.м., та складається з 4 (чотирьох) кімнат, житловою площею 49,7 кв.м. належала відповідачу на підставі договору купівлі-продажу р. №1-464 від 25 лютого 1993 року, посвідченого Білгород-Дністровською державною нотаріальною конторою Одеської області та зареєстрованого в Білгород-Дністровському МБТІ р. № 46 від 30 березня 1999 року.

Відповідно до умов договору від 13 квітня 1999 року продаж спірної житлової квартири вчинено за 2506,00 гривень, які позивач передав відповідачу особисто до підписання спірного договору.

Сторони по справі домовились стосовно всіх істотних умов договору та повністю виконали умови спірного договору.

Однак до теперішнього часу відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення договору. купівлі-продажу від 13.04.1999р.

Ухилення відповідача від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, що є предметом даного спору, суд розцінює, як порушення права позивача, як власника придбаного нерухомого майна, так як, до теперішнього часу, позивач не в змозі належним чином оформити та отримати усі необхідні правовстановлюючі документи на придбаний ним спірний житловий будинок та реалізувати своє право власності на нього.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Укладення договору купівлі-продажу від 13.04.1999р., досягнення по такому договору згоди щодо усіх істотних умов, здійснення позивачем повної оплати по такому договору та її отримання відповідачем, а також, фактичне передання позивачу спірного об’єкту нерухомості по такому договору, свідчить насамперед про вчинення між позивачем та відповідачем відповідного правочину щодо переходу прав власності на об’єкт нерухомості у вигляді спірного житлового

У відповідності до ст. 41 Конституції України кожен має право, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У відповідності до положень Європейської конвенції з прав людини ч. 1 ст. 6 кожна людина має право при визначенні її цивільних прав та обов’язків або при розгляді будь-якого кримінального звинувачення, яке йому пред’явлено, на справедливий та публічний судовий розгляд справи в розумні строки незалежним та безпристрасним судом.

У відповідності до ст. 1 протоколу № 1 до Конвенції з прав людини кожна фізична або юридична особа має право на повагу своєї власності. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності, інакше як в інтересах суспільства та на умовах передбачених законом та загальними принципами міжнародного права.

Згідно статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У відповідності до ст.319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається майном на власний розсуд.

У відповідності до ч.3 ст.334 Цивільного кодексу України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

У відповідності до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

У відповідності до ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 Цивільного кодексу України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Разом з тим частиною 2 статті 220 Цивільного кодексу України, встановлюється, що у разі, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Враховуючи викладене вище та приймаючи до уваги факт домовленості сторін щодо всіх істотних умов договору, проведення державної реєстрації спірного договору та виконання позивачем та відповідачем своїх зобов’язань за спірним договором, суд вважає, що право власності позивача підлягає захисту шляхом задоволення позовних у повному обсязі.

Враховуючи викладене вище, керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 220, 321, 317, 319, 334, 638, 655, 657 ЦК України, Європейською конвенцією з прав людини, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 209, 213-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності - задовольнити у повному обсязі.

Визнати договір купівлі-продажу №2187/Б, укладений 13 квітня 1999 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в Білгород-Дністровському представництві Одеської товарної біржі, згідно якого ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_3 купила квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 78,30 кв.м., яка складається з 4 (чотирьох) кімнат (житлові – 4,5,6,7), житловою площею 49,7 кв.м., коридору -1, туалету-2, ванної -3, кухні-8, лоджії – І, лоджії -ІІ – дійсним.

Визнати за ОСОБА_1 право власності АДРЕСА_1

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: