Справа № 2-5145/11

рішення

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

16 лютого 2012 року                                                             м. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

у складі: головуючого - одноособово судді Донцова Д.Ю.,

при секретарі судового засідання –Михайлакій С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Білгород - Дністровському Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання договору купівлі-продажу квартири дійсним та визнання права власності на неї, вказуючи, що після укладення договору купівлі-продажу між ним та відповідачами, останній нотаріально посвідчений не був, але відповідач по теперішній час з різних мотивів ухиляється від нотаріального оформлення угоди.

Позивач у судове засідання не з’явився, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, згідно наданої до суду письмової заяви просить справу розглядати у його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити ц повному обсязі.

Відповідачі у судове засідання не з’явилися, про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, згідно наданих до суду письмових заяв просять справу розглядати у їх відсутності, позовні вимоги визнають у повному обсязі.

Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 30 вересня 1997 року між позивачем ОСОБА_1 (покупець) та відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 (продавці) в Білгород-Дністровському представництві Одеської товарної біржі був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна НОМЕР_1 у письмовій формі, згідно до умов якого, ОСОБА_1 купив квартиру АДРЕСА_1, що складається з: літ. «А»- жилою площею 38,69 м2., загальною площею 67,70 м2., в загальному користуванні: 1- коридор, 2- кухня, 3,4,8 –житлові кімнати, 5- шафа, 6- ванна, 7- туалет, 9- лоджія, 10 –балкон.

Договір купівлі-продажу нерухомого майна НОМЕР_1 від 30 вересня 1997 року зареєстрований Білгород-Дністровським бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі №49, за реєстром № 4803 в жовтні 1997 року.

АДРЕСА_1 що складається з: літ. «А»- жилою площею 38,69 м2., загальною площею 67,70 м2., в загальному користуванні: 1- коридор, 2- кухня, 3,4,8 –житлові кімнати, 5- шафа, 6- ванна, 7- туалет, 9- лоджія, 10 –балкон належала відповідачам на підставі свідоцтва про право власності на житло виданого органом приватизації державного житлового фонду виконкому міської ради народних депутатів за розпорядженням № 404 від 03 серпня 1993 року.

Відповідно до умов договору від 30 вересня 1997 року продаж спірної житлової квартири вчинено за 9 425,00 гривень, які позивач передав відповідачу особисто до підписання спірного договору.

Сторони по справі домовились стосовно всіх істотних умов договору та повністю виконали умови спірного договору.

Однак до теперішнього часу відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення договору. купівлі-продажу від 30.09.1997р.

Ухилення відповідача від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, що є предметом даного спору, суд розцінює, як порушення права позивача, як власника придбаного нерухомого майна, так як, до теперішнього часу, позивач не в змозі належним чином оформити та отримати усі необхідні правовстановлюючі документи на придбаний ним спірний житловий будинок та реалізувати своє право власності на нього.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Укладення договору купівлі-продажу від 30.09.1997р., досягнення по такому договору згоди щодо усіх істотних умов, здійснення позивачем повної оплати по такому договору та її отримання відповідачем, а також, фактичне передання позивачу спірного об’єкту нерухомості по такому договору, свідчить насамперед про вчинення між позивачем та відповідачем відповідного правочину щодо переходу прав власності на об’єкт нерухомості у вигляді спірного житлового

У відповідності до ст. 41 Конституції України кожен має право, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У відповідності до положень Європейської конвенції з прав людини ч. 1 ст. 6 кожна людина має право при визначенні її цивільних прав та обов’язків або при розгляді будь-якого кримінального звинувачення, яке йому пред’явлено, на справедливий та публічний судовий розгляд справи в розумні строки незалежним та безпристрасним судом.

У відповідності до ст. 1 протоколу № 1 до Конвенції з прав людини кожна фізична або юридична особа має право на повагу своєї власності. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності, інакше як в інтересах суспільства та на умовах передбачених законом та загальними принципами міжнародного права.

Згідно статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У відповідності до ст.319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається майном на власний розсуд.

У відповідності до ч.3 ст.334 Цивільного кодексу України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

У відповідності до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

У відповідності до ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 Цивільного кодексу України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Разом з тим частиною 2 статті 220 Цивільного кодексу України, встановлюється, що у разі, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Враховуючи викладене вище та приймаючи до уваги факт домовленості сторін щодо всіх істотних умов договору, проведення державної реєстрації спірного договору та виконання позивачем та відповідачем своїх зобов’язань за спірним договором, суд вважає, що право власності позивача підлягає захисту шляхом задоволення позовних у повному обсязі.

Враховуючи викладене вище, керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 220, 321, 317, 319, 334, 638, 655, 657 ЦК України, Європейською конвенцією з прав людини, ст.ст. 10, 11, 60, 61, ч. 4 ст. 174, 209, 213-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності - задовольнити у повному обсязі.

Визнати договір купівлі-продажу НОМЕР_1, укладений 30 вересня 1997 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в Білгород-Дністровському представництві Одеської товарної біржі, згідно якого ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 продали, а ОСОБА_1 купив квартиру АДРЕСА_1, що складається з: літ. «А» - жилою площею 38,69 м2., загальною площею 67,70 м2., в загальному користуванні: 1- коридор, 2- кухня, 3,4,8 – житлові кімнати, 5- шафа, 6- ванна, 7- туалет, 9- лоджія, 10 – балкон – дійсним.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1, що складається з: літ. «А» - жилою площею 38,69 м2., загальною площею 67,70 м2., в загальному користуванні: 1- коридор, 2- кухня, 3,4,8 – житлові кімнати, 5- шафа, 6- ванна, 7- туалет, 9- лоджія, 10 – балкон.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: