Справа № 2-745/11

Провадження № 2/426/434/2012

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

08.02.2012 року Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

Головуючого –судді Шестакової З.С.

при секретарі – Пометій Є.Т.

за участю позивача – ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності,

встановив:

Позивач звернувся до суду із позовом про визнання права власності.

Свої вимоги мотивує тим, що він 08.05.2002 року зареєстрував шлюб з ОСОБА_2, поселились жити в належній йому на праві особистої власності квартирі АДРЕСА_1

18 квітня 2003 року згідно договору купівлі-продажу він продав вищезгадану квартиру у м. Львові за 18797 грн. На той час він користувався паспортом, виданим при СРСР, а тому в оформленні договору купівлі-продажу квартири в м. Нікополі йому було відмовлено, в зв’язку з чим квартиру в м. Нікополі було зареєстровано на ім’я відповідача.

Так позивач посилається на те, що він передав відповідачу необхідну суму в розмірі 5000 дол. США і 30 квітня 2003 року вона уклала договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2

В 2005 році ОСОБА_2 вирішила розірвати шлюб. Рішенням Нікопольського міськрайонного суду від 01 квітня 2005 р. шлюб між ними було розірвано, а в рішенні було вказано, що майнового спору між ними немає.

Дійсно, при вирішенні питання про розірвання шлюбу вони домовились, що відповідач з донькою знімуться з реєстрації та переоформлять право власності на спірну квартиру на нього. Згідно домовленості 12 квітня 2005 року відповідач з донькою виписалась зі спірної квартири та кудись виїхала в зів’язку з чим питання переоформлення права власності на квартиру затрималось. 05 січня 2007 року не повідомивши його, ОСОБА_2 знову зареєструвалась у квартирі АДРЕСА_2

Враховуючи те, що переговори про виконання своїх обов’язків щодо переоформлення права власності на спірну квартиру результатів не дали, позивач вимушений звернутись до суду та просив визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_2, витребувати у ОСОБА_2 усі документи по спірній квартирі.

Згодом в судовому засіданні позивач уточнив свої позовні вимоги та просив суд визнати за ним право власності на ? частину квартири АДРЕСА_2

Відповідач в судовому засіданні проти визнання за позивачем права власності на ? частину спірної квартири не заперечувала.

Заслухавши сторони,свідків, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Згідно ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Як було встановлено судом, 08.05.2002 року сторони зареєстрували шлюб та поселились жити у квартирі АДРЕСА_1, право власності на яку належало позивачу ОСОБА_1

Під час перебування у шлюбі, сторони вирішили переїхати до м. Нікополя, в зв’язку з чим 18 квітня 2003 року згідно договору купівлі-продажу позивач продав квартиру у м. Львові за 18797 грн. Оскільки на той час позивач користувався паспортом, виданим при СРСР, йому було відмовлено в оформленні договору купівлі-продажу квартири в м. Нікополі в зв’язку з чим квартиру в м. Нікополі було зареєстровано на ім’я відповідача ОСОБА_2

30 квітня 2003 року відповідач уклала договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2

Рішенням Нікопольського міськрайонного суду від 01 квітня 2005 р. шлюб між ними було розірвано.

Після розірвання шлюбу сторони домовились про те, що відповідач ОСОБА_2 разом зі своєю донькою зніметься з реєстрації та переоформить право власності на спірну квартиру на позивач. Згідно домовленості 12 квітня 2005 року відповідач з донькою виписалась зі спірної квартири, але право власності на квартиру не переоформила та 05 січня 2007 року не повідомивши позивача, ОСОБА_2 знову зареєструвалась у квартирі АДРЕСА_2

Суд вважає, що в силу ст. 60 СК України, спірне майно є об’єктом спільної сумісної власності подружжя, поскільки було придбано сторонами за спільні кошти під час перебування їх у шлюбі, спільного проживання та ведення сумісного господарства.

Поскільки спірна квартираАДРЕСА_2 була придбана за час перебування їх у шлюбі та ведення спільного господарства, суд вважає, що позивач має право на ? її частину.

До того ж в судовому засіданні сторони дійшли згоди стосовно розподілу спільно нажитого під час шлюбу майна, а тому суд вважає, що позовні вимоги позивача відносно визнання права власності на ? частину квартири АДРЕСА_2 підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 60,63,70 СК України, ст.ст. 10,11,14,15,154,212,213-215,217,218 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину квартири АДРЕСА_2 виділивши її як частину спільно нажитого майна подружжя.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення через Нікопольський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:З. С. Шестакова