Справа №1-425/11 Головуючий у суді у 1 інстанції - Собина

Номер провадження 11/1890/97/12 Суддя-доповідач - Сахнюк

Категорія - 64

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" лютого 2012 р. колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді -  Сахнюка В. Г.,

суддів -  Ященка  В. А.,  Демченка  М. О.,

з участю прокурора -  Сисенко Н.В.,

з участю прокурора – Кононової Л.Ф.,

засудженого – ОСОБА_2, -

розглянула у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Суми кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Зарічного районного суду м.Суми, від 23 листопада 2011 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець АДРЕСА_1, раніше не судимий, -

засуджений за ч. 2 ст. 368 КК України (в редакції від 05.04.2001 року) до покарання, з застосуванням ст. 69 КК України, у виді штрафу на користь держави в сумі 17.000 грн. з конфіскацією усього належного йому майна крім житла.

Грошові кошти в сумі 7.350 грн., які передані на зберігання до відділу фінансування і бухгалтерського обліку прокуратури Сумської області для внесення на депозитний рахунок передані в дохід держави.

Питання про речові докази вирішено у відповідності до вимог ст. 81 КПК України.

ВСТАНОВИЛА:

За вироком суду ОСОБА_2  засуджено за вчинення наступного.

Відповідно до наказу голови Державної інспекції з контролю  якості лікарських засобів Міністерства охорони здоров’я України  №272-к від 04.10.2010 р. ОСОБА_2 призначений на посаду начальника Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів в Сумській області.

Наказом Голови комісії з проведення реорганізації юридичної особи Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів Міністерства охорони здоров’я України №410-к від 28.12.2010 р. ОСОБА_2 присвоєно 9 ранг державного службовця.

Займаючи вказану посаду, тобто посаду керівника  територіального органу центрального органу виконавчої влади, посада якого віднесена до 4 категорії посад  державних службовців, ОСОБА_2  здійснював функції представника влади  та функції, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та  адміністративно-господарських функцій, а тому згідно примітки 1 до ст. 364 КК України, був службовою особою. Крім того, як керівник територіального органу центрального органу виконавчої  влади, посада якого віднесена до 4 категорії посад державних службовців, згідно примітки 2 до ст. 368 КК України був службовою особою, яка займає відповідальне становище.         

У період часу з 08.04.2011 року по 18.04.2011 року, ОСОБА_2, займаючи посаду начальника Державної інспекції з контролю за цінами в Сумській області, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, з метою особистого незаконного збагачення, отримав хабарі від фізичної особи – підприємця ОСОБА_3, в. о. директора  Буринського відділення ТОВ «Куп Інвестментс» ОСОБА_4, директора ТОВ «Фармамед» ОСОБА_5, представника фізичної особи – підприємця ОСОБА_6 – ОСОБА_7, фізичної особи – підприємця ОСОБА_8 на загальну суму 7.350 грн., за виконання в їх  інтересах дій з використанням свого службового становища, зокрема, за безперешкодне підписання паспортів аптечних закладів, узгодження часу перевірки додержання ліцензійних умов здійснення господарської діяльності та законодавства щодо забезпечення якості лікарських засобів.

Прокурор в своїй апеляції, не оспорюючи  вірності кваліфікації злочинних дій засудженого, ставить питання про скасування вироку в частині призначеного ОСОБА_2 покарання, мотивуючи свої вимоги тим, що суд неправильно застосував кримінальний закон, що призвело до м’якості  призначеного йому покарання, яке не відповідає  ступені тяжкості злочину та особі засудженого.

При цьому прокурор просить постановити вирок в частині призначення ОСОБА_2 покарання, яким призначити  покарання за ч. 2 ст. 368 КК України з застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки, з позбавленням права обіймати посади, пов’язані із виконанням функцій представника влади чи місцевого самоврядування, виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських об’язків та виконувати такі функції за спеціальним  повноваженням строком на 1 рік, з конфіскацією всього належного йому майна, крім  житла, та з позбавленням присвоєного ОСОБА_2 9 рангу державного службовця.

Заслухавши доповідь судді щодо суті вироку та поданої апеляції, думку прокурора про підтримку апеляції прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції,  засудженого ОСОБА_2, який прохав  вирок залишити без змін, дослідивши матеріали справи та, піддавши аналізу доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає до часткового задоволення.

Колегія суддів вважає, що суд, піддавши аналізу досліджені докази в їх сукупності, на законних підставах дійшов до висновку про винуватість ОСОБА_2 у вчиненому, та вірно кваліфікував його дії за ст. 368 ч. 2 КК України.

Вказані висновки суду не оспорюються ніким з учасників судового розгляду справи, в тому числі і прокурором.

При вирішенні питання про обрання виду та міри покарання ОСОБА_2 за вчинене, судом, з урахуванням вимог ст. 65 КК України, не в повній мірі було враховано ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_2 злочину, його особа та обставини, що пом’якшують покарання і відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Як судом, при розгляді справи, так і колегією суддів при апеляційному розгляді справи, було встановлено, що ОСОБА_2 раніше не судимий, визнав свою вину, щиро розкаявся в скоєному, має поганий стан здоров’я, позитивно характеризується за місцем  роботи, має на утриманні матір похилого віку, яка потребує сторонньої допомоги.

За наявності таких пом’якшуючих покарання обставин, колегія суддів вважає, що суд на законних підставах дійшов до висновку про необхідність переходу до іншого виду покарання, ніж передбачено санкцією ст. 368 ч. 2 КК України, застосувавши ст. 69 КК України та визнавши вказані пом’якшуючі покарання обставини як такі, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_2 злочину.

Колегія суддів не може погодитись з мотивами апеляції прокурора, про те, що суд не законно визнав наведені обставини, як пом’якшуючі, що давали підстави суду застосувати відносно ОСОБА_2 ст. 69 КК України, оскільки  мати ОСОБА_2 не проживає разом з ним, і крім того, ОСОБА_2 частково не визнав свою вину, а його щире каяття не може бути враховано як пом’якшуючі обставини, оскільки він частково визнав свою вину.

Так, колегією суддів встановлено, що мати ОСОБА_2 – ОСОБА_9 проживає дійсно в АДРЕСА_2, є особою похилого віку та потребує догляду. В матеріалах справи є письмове клопотання брата ОСОБА_2 – ОСОБА_10 про відсутність у нього можливості погляду за матір’ю через поганий стан здоров’я.

Не може погодитись колегія суддів і з мотивами апеляції прокурора про те, що судом безпідставно враховано щире каяття у вчиненому та визнання вини ОСОБА_2, оскільки в судовому засіданні при наданні йому слова у судових дебатах він визнав свою вину та щиро розкаявся у скоєному (а.с.244, т.2), а ст. 66 КК України визначено, що визнання вини та щире каяття, є обставинами, що пом’якшують покарання, що і було визнано судом такими.

Разом з тим, визнаючи  покарання у виді штрафу, суд не врахував тяжкість скоєного злочину та суспільну небезпечність особи засудженого.

Виходячи з сукупності обставин, що пом’якшують покарання ОСОБА_2, дані про його особу, кількість епізодів злочинної діяльності, колегія суддів вважає, що необхідне і достатнє покарання засудженому може бути  у виді обмеження волі, строк якого необхідно визначити з урахуванням його похилого віку.

Крім того, суд 1-ї інстанції, призначаючи покарання, взагалі не обговорив додаткове покарання у виді позбавлення права займати відповідні посади та можливості позбавлення присвоєного рангу державного службовця.

За таких обставин, вирок в частині призначення покарання підлягає скасуванню з постановленням свого вироку та призначення покарання, яке відповідало-б закону.

Керуючись ст. ст. 362, 366, 367, 372, 378  КПК України, колегія суддів, -

ЗАСУДИЛА:

Апеляцію прокурора, який брав участь в суді першої інстанції – задовольнити частково.

Вирок Зарічного районного суду м.Суми, від 23 листопада 2011 року стосовно ОСОБА_2 в частині призначення покарання скасувати у зв’язку з призначенням покарання, яке не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого і постановити свій вирок, яким ОСОБА_2 призначити покарання за ч. 2 ст. 368 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді обмеження  волі строком один рік, з позбавленням права обіймати  посади, пов’язані із виконанням функцій представника влади чи місцевого самоврядування строком один рік, з конфіскацією всього особистого  майна, крім житла.

На підставі ст. 54 КК України ОСОБА_2 позбавити 9 рангу державного службовця.

В іншій частині вирок залишити без зміни.

Вирок може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі одного місяця з моменту його проголошення.

СУДДІ:

Сахнюк В. Г.                     Ященко В. А.                      Демченко М. О.