Справа №1-606/11 Головуючий у суді у 1 інстанції - Гетьман

Номер провадження 11/1890/170/12 Суддя-доповідач - Борсай

Категорія - 20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2012 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді -  Борсая В. М.,

суддів -  Матуса  В. В.,  Олійника  В. Б.,

з участю прокурора -      Савостьянової Л.В. 

   розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 28 грудня 2011 року, яким    

    ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше судимий:

1.          16 грудня 2004 року за ст. ст. 185 ч. 3, 15, 69 КК України до 100 годин громадських робіт;

2.          4 липня 2005 року за ст. ст. 185 ч. 3, 69 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі;

3.          24 січня 2007 року за ст. ст. 186 ч. 2, 69, 71, 72 КК України до 1 року 4 місяців обмеження волі;

4.          6 серпня 2009 року за ст. ст. 125 ч. 2, 127 ч. 1, 129 ч. 1, 146, 70 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі;

5.          26 жовтня 2009 року за ст. ст. 185 ч. 3, 70 ч. 4 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений умовно-достроково 5 вересня 2011 року на 11 місяців 10 днів,

  засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків остаточно визначено покарання 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

Стягнуто із засудженого на користь держави 168 грн. 84 коп. витрат, пов’язаних з проведенням експертизи.

Долю речових доказів по справі вирішено в порядку, передбаченому ст. 81 КПК України.

ВСТАНОВИЛА:

    За вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за те, що 1 листопада 2011 року близько 23 години, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, проник до приміщення їдальні агрофірми «Лан» в селі Великий Самбір Конотопського району Сумської області, звідки повторно таємно викрав 2 кг цукру, 5 кг м’яса, 5 кухонних ножів та інше аналогічне майно, всього на загальну суму 493 грн. 85 коп.

В поданій апеляції засуджений ОСОБА_2, не оспорюючи кваліфікації своїх дій та доведеності вини у вчиненні злочину, просить змінити вирок суду та пом’якшити призначене покарання, оскільки вважає його надто суворим.

Вислухавши доповідь судді про обставини справи та зміст апеляції, думку прокурора про відсутність підстав для зміни вироку, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом правильно встановлено фактичні обставини справи та зроблений обгрунтований висновок про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні злочину. Такий висновок грунтується на зібраних у встановленому законом порядку та перевірених судом доказах, зокрема показаннях самого засудженого у судовому засіданні, в яких він повністю визнавав себе винним у скоєнні злочину і не заперечував своєї причетності до вчинення крадіжки чужого майна, у зв’язку з чим справа розглядалася в порядку, передбаченому ст. 299 КПК України, без дослідження інших доказів.

Кваліфікація дій засудженого за ст. 185 ч. 3 КК України є правильною і теж не оспорюється.

Покарання ОСОБА_2 призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України у межах, встановлених санкцією ч. 3 ст. 185 КК України. При цьому суд врахував сукупність обставин, що пом’якшують та обтяжують відповідальність, і це покарання є справедливим.

Оскільки засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд першої інстанції цілком правомірно, у відповідності до вимог ст. 71 КК України, до покарання, призначеного за новим вироком, частково приєднав невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

З огляду на наведене передбачених законом підстав для задоволення апеляції, зміни вироку суду і пом’якшення засудженому покарання немає.

Керуючись ст. ст. 362, 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

   Вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 28 грудня 2011 року відносно ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляцію засудженого – без задоволення.  

СУДДІ:

Борсай В. М.        Матус В. В.         Олійник В. Б.