УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

           Справа    22-ц/0690/4002/11  

Категорія        

                                                     У Х В А Л А

                   ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 01 березня 2012 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді:  Худякова А.М.,

                       суддів:  Широкової Л.В.,

                                                   Снітка С.О.,

     при секретарі судового засідання Ходаківській О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 – ОСОБА_3 на заочне рішення Корольов-ського районного суду м.Житомира від 8 червня 2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання батьківства,

                        ВСТАНОВИЛА:

     У липні 2009 року ОСОБА_4 звернулась до суду із вказаним позовом. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що з ОСОБА_2 з лютого 2005 року проживала однією сім’єю без укладання шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_3 вона народила від відповідача сина ОСОБА_5, і з цього часу вони проживають окремо і не спілкуються.

     Посилаючись на те, що ОСОБА_2 відмовляється подати заяву про визнання батьком, а відомості про батька в актовому записі про народження дитини записані з її слів відповідно до ст.135 СК України, позивачка просила задовольнити позов.

     Заочним рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 8 червня 2011 року визнано ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком ОСОБА_5., якого ІНФОРМАЦІЯ_3 народила ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Вирішено питання про стягнення судових витрат.

Справа № 22ц/0690/4002/11                                                                                                                                    Головуючий в суді 1ї інст.Драч Ю.І.

Категорія 45                                                                                                                                                              Доповідач Худяков А.М.

      У апеляційній скарзі представник відповідача порушує питання про скасування постановленого по справі рішення та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову. Апелянт посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального і процесуального права.

      Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга  задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.  

      Відповідно до частин 1 і 2 ст.128 СК України за відсутності заяв, право на подання яких установлено статтями 126 і 127 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішення суду.

      Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК.

      Як  вбачається  з  матеріалів  справи, з 2004 року ОСОБА_2 почав зустрічатися з ОСОБА_4, про що свідчать надані фотокартки (а.с.51-53), з якою згодом створив сім’ю.  

      З лютого 2005 року сторони почали вести спільне господарство та спільно проживати в квартирі батьків позивачки. Влітку 2006 року сторони переїхали в м.Одесу де почали спільно проживати у батьків відповідача. Коли їй стало відомо про вагітність, позивачка була поставлена на облік у лікарні і з приводу вагітності зазначала батьком своєї дитини саме відповідача (а.с.8,10), оскільки він спочатку визнавав факт свого батьківства, був донором і здавав кров.  

 Через деякий час ставлення відповідача до ймовірного народження дитини змінилося, він почав уникати зустрічей з позивачкою та висловлювати сумніви щодо свого майбутнього батьківства.

      Вказані обставини сторонами не заперечуються.      

 Допитаний свідок ОСОБА_8 також підтвердила ці обставини.

      ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 народила сина ОСОБА_5, в свідоцтві про народження якого, виданого 21.05.2009 року відділом реєстрації актів цивільного стану Житомирського міського управління юстиції, запис про батька у книзі реєстрації народжень проведено відповідно до ст.135 СК України, тобто за прізвищем матері, а ім’я та по-батькові дитини записано за вказівкою матері.

 Встановивши факт спільного проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_2 з 2006 року по 2009 рік однією сім’єю, під час якого позивачка народила сина ОСОБА_5, суд  першої  інстанції  прийшов  до  правильного  висновку про походження дитини саме від відповідача та обґрунтовано визнав ОСОБА_2 батьком  ОСОБА_5.            

      Доводи апеляційної скарги безпідставні і на правильність судового  рішення не впливають. Розгляд справи у  відсутність ОСОБА_2 не є підставою для скасування судового рішення. Відповідач не надав ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки суду.

      Крім того, на неодноразові пропозиції суду апеляційної інстанції про проведення судової генотипоскопічної експертизи ОСОБА_2 відмовився та відповідне клопотання не заявив, а тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що відповідач свідомо ухилявся від її проведення і дав цій обставині відповідну правову оцінку, з урахуванням інших зібраних в справі доказів.  

      На  підставі  викладеного,  при розгляді даної справи судом не були порушені норми матеріального і  процесуального права.

 Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що підстав для скасування рішення, з мотивів, наведених в  скарзі, немає.    

      Керуючись ст.ст.303,304,307,308,313-315 ЦПК України, колегія суддів  –

У Х В А Л И Л А:

 Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 – ОСОБА_3 відхилити.    

      Заочне рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 8 червня 2011 року залишити без змін.

             Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і з цього ж дня на протязі двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

      Головуючий                Судді