2

4

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2012 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої Шалаути Г.І.,
суддів: Перегінець Л.В., Меленко О.Є.,
секретаря: Балагури М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Державного територіально-галузевого об’єднання «Львівська залізниця» та третьої особи ОСОБА_2 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Надвірнянського районного суду від 17 лютого 2012 року з участю: апелянта ОСОБА_1, представника відповідача–Бабчука Ю.В. ,
в с т а н о в и л а :
5.11.2011 року ОСОБА_1 подала позов до Державного територіально-галузевого об’єднання «Львівська залізниця» (далі ДТГО «Львівська залізниця») третьої особи ОСОБА_2 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Позов мотивувала тим,що працювала у відповідача провідником пасажирського вагону відокремленого підрозділу Пасажирського вагонного депо Чернівці по контракту.16.10.2011 року при слідуванні поїзда №44, сполученням Івано-Франківськ-Київ, працівниками ЦІК УЗ проведено перевірку поїзда, на дільниці Шепетівка-Київ, в результаті якої виявлено у вагоні №5, в купе відпочинку провідника ,який вона обслуговувала, факт перевезення надлишкової ручної поклажі (двох сумок та однієї автомобільної запчастини вагою 50 кг) про що був складений 16.10.2011 року відповідний акт, а 17.10.2011 року її повідомили про розрив контракту, з яким її не ознайомили 31.10.2011 року згідно наказу №689/ОС її звільнено з роботи по п.8 ст.36 КЗпП України на підставі, передбаченій контрактом. Вона не погоджується зі звільненням, оскільки дві сумки
________________________________________________________________________________
Справа № 2/0911/1286/2011 Головуючий у 1 інстанції – Вінтоняк М.Б.
Провадження № 22ц/0990/611/2012 Доповідач – Шалаута Г.І.
Категорія 52
належали їй особисто, в них були продукти харчування, окремо їх не зважували, а автомобільної запчастини вона не помітила, вважає, що вона залишилася від попередньої зміни. Позивач вважає, що мала право перевозити поклажу вагою не більше 36 кг,а доказів що вага двох сумок була більша за 36 кг немає. Позивачка звільнення її з роботи вважає упередженим, незаконним. Просила поновити її на посаді провідника пасажирського вагону та виплатити їй середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу ,виходячи з одноденної середньої заробітної плати – 97 грн. 08 коп. за період з 31.11.2011 року по день розгляду справи судом.
Рішенням Надвірнянського районного суду від 17.02.2012 року в задоволенні позову їй відмовлено.
На дане рішення ОСОБА_1 подала апеляцію, в якій зазначила, що рішення є необґрунтованим, так як суд не зазначив доказів, на підставі яких дійшов висновку про перевезення нею ручної поклажі вагою більше 50 кг, крім того,зазначає ,що при звільненні з підстав, передбаченими контрактом, не зазначено у формулюванні звільнення конкретної підстави, передбаченої контрактом. Також апелянт зазначила, що суд не дав оцінки її поясненням, не врахував, що звільнення її з роботи є упередженим, не врахував, що вона сплатила штраф, тобто вже притягнута до відповідальності та має на утриманні 2-х неповнолітніх дітей. Апелянт вважає, що її вина у скоєнні дисциплінарного проступку не доведена, а розірвання контракту з нею є незаконним. Просила рішення суду скасувати, постановити нове рішення, яким поновити її на посаді провідника пасажирських вагонів та виплатити середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу, виходячи з одноденної середньої заробітної плати – 97 грн. 08 коп. за період з 31.11.2011 року по 24.02.2012 року в загальній сумі 11261 грн. 28 коп.
В судовому засіданні апелянт підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задоволити.
Представник відповідача апеляційної скарги не визнав, заперечення мотивував тим, що доводи апелянта про необґрунтованість рішення суду з мотивів відсутності доказів про зважування виявленої ручної поклажі не заслуговують на увагу, оскільки, даючи первинні пояснення (на а.с.70) апелянт визнала, що виявлені в купе, де вона відпочивала 16.10.2011 року, дві сумки з одягом та продуктами харчування їй не належать, що ці дві сумки - є передача для її родички, яка вчиться в м. Києві, також вона не заперечувала наявність автомобільної автозапчастини, про що дала письмове пояснення. Крім її особистих пояснень, наявність в неї, в купе відпочинку провідника, трьох неоплачених передач: двох сумок з одягом та продуктами харчування та автомобільної автозапчастини, підтверджені актом №006642 від 16.10.2011 року, складеного працівниками ЦІКС та ЦІКР є беззаперечним підтвердженням факту виявлення надлишкової ручної поклажі у купе провідника, вага якої немає значення, і даний факт є окремою підставою для розірвання трудового контракту. Просив апеляційну скаргу відхилити.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1, представника відповідача Бабчука Ю.В. та його заперечення, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доками, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення вимог апелянта, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 1.12.1999 року працювала провідником пасажирських вагонів місцевого сполучення в пасажирському вагонному ДЕПО м. Чернівці ДТГО «Львівська залізниця», з 24.09.2002 року між ОСОБА_1 та пасажирським вагонним депо Чернівці укладено контракт терміном до 24.09.2007 року (а.с.44-48), дія якого продовжена наказом №519/ОС від 24.09.2007 року до 24.09.2012 року (а.с.43). В контракті чітко визначено підстави зміни, припинення, розірвання контракту.
Актом Г№ 006642 від 16.10.2011 року, складеного працівниками ЦІКС та ЦІКР у вагоні №5/21117 поїзда №44 сполученням «Івано-Франківськ – Київ» (а.с.29), який обслуговувався провідником ОСОБА_1, в купе відпочинку та під полкою місця №53 виявлено неоплачену надлишкову ручну поклажу вагою 50 кг, без належних проїзних документів, а саме три передачі: дві сумки та одна автомобільна запчастина, чого не заперечують сторони. По даному порушенню оформлено дві квитанції: №409736 (а.с.10) від 16.10.2011 року по якій ОСОБА_1 оплатила 42 грн. 35 коп. по тарифу за перевезення надлишкової ручної поклажі в поїзді №44, вагон №5 на ст. Шепетівка-Київ, по квитанції № Ф195808 від 16.10.2011 року (а.с.10) з неї стягнуто 17 грн. штрафу за перевезення надлишкової ручної поклажі до кв.ГУ-57. З особистих пояснень ОСОБА_1, безпосередньо після складання акту від 16.10.2011 року (а.с.36) вбачається, що дві сумки з речами та продуктами ,виявлені у купе відпочинку провідника, є передачею для родички – ОСОБА_5, яка навчається в м. Києві, а не її особистими речами, як вона зазначає в апеляційній скарзі. Зазначені докази є підтвердженням факту виявлення надлишкової ручної поклажі в купе відпочинку провідника ОСОБА_1, і даний факт є окремою, додатковою підставою, не передбаченою чинним законодавством, для розірвання трудового контракту ( п.18, підпункт «а»), (а.с. 47). Посилання апелянта на необґрунтованість рішення суду з мотивів не зазначення доказів щодо зважування ручної поклажі, не заслуговують на увагу, оскільки фактичні обставини справи та наведені вище письмові докази беззаперечно засвідчують, що ОСОБА_1 звільнено за порушення умов контракту, хоча в наказі про звільнення така підстава чітко не зазначена, записано, що звільнено її з підстав, зазначених у контракті. Апелянт намагається заплутати суд, акцентуючи увагу на відсутність доказів проведення зважування, посилаючись на п.8.2.10 Положення про дисциплінарну відповідальність працівників, яким передбачено, що провідник несе дисциплінарну відповідальність за перевезення особистої поклажі більше ніж на 36 кг, однак звільнено позивачку не з цієї підстави, оскільки така підстава не зазначена у контракті, а її звільнено за порушення умов контракту, а тому доводи апелянта в цій частині є надумані та не заслуговують на увагу.
Протоколом оперативної наради при ЛВЧД-6 Чернівці від 17.10.2011 року за порушення вимог Інструкції ЦЛ-0038 (п.8.2.1) з боку провідників вагонів провідникам вагонів ОСОБА_6 та ОСОБА_1 постановлено вручити повідомлення про розрив контракту (а.с.6,7). Актом від 17.10.2011 року (а.с.38) підтверджується, що ОСОБА_1 відмовилася розписатися в отриманні повідомлення про розрив контракту .
З копії наказу від 16.08.2011 року (а.с.40) вбачається, що ОСОБА_1 до звільнення її з роботи, за неналежне виконання посадових обов’язків вже було притягнуто до дисциплінарної відповідальності – оголошено догану. З пояснень ОСОБА_1 з’ясовано, що накладене на неї дисциплінарне стягнення вона не оскаржувала.
Згідно вимог п.3.9.1 та п.3.9.2 посадової інструкції, провідника пасажирських вагонів № ЦЛ-0038, затвердженої наказом Укрзалізниці від 1.09.2003 року №234-Ц провіднику на шляху прямування, у пунктах формування та обороту, забороняється зберігати сторонні предмети у котельних відділеннях, місцях установки нагрівальних приладів, в тамбурах, проходах, контруктивних порожнинах вагона та використовувати рундуки купе для зберігання будь-яких предметів, крім особистих речей пасажирів поїзда, відповідно до вимог п.2.4 наведеної інструкції перед поїздкою з початкового пункту відправки, провідник зобов’язаний здійснити огляд усіх місць вагону, де можуть бути заховані предмети та при виявленні сторонніх предметів провідник зобов’язаний повідомити про це начальника поїзда.
Відповідно до вимог п.8.2.1 Інструкції ЦЛ-0038 та п.18, підпункту «а» контракту №362 від 24.09.2002 року, укладеного між сторонами (а.с.44-47) окремою підставою для розірвання трудового контракту та звільнення працівника з ініціативи роботодавця, до закінчення його терміну, є встановлення факту перевезення провідником надлишкової ручної поклажі, який доведений сукупністю зібраних та досліджених по справі доказів.
У відповідності до вимог п.8ст.36 КЗпП України, підставами припинення трудового договору є підстави, передбачені контрактом. Відповідно до вимог п.13 Постанови Пленуму ВСУ України «Про практику розгляду трудових спорів», вирішуючи позови про поновлення на роботі осіб, звільнених за п.8ст.36 КЗпП, суди повинні мати на увазі,що на підставі цієї норми припиняється трудовий договір за наявності умов, визначених сторонами в контракті для його розірвання.
Разом з тим, суд вважає, що відокремленим підрозділом «Пасажирське вагонне депо Чернівці» ДТГО «Львівська залізниця» в наказі №689ОС від 31.10.2011 року неповно зазначено причину звільнення ОСОБА_1 з роботи. У відповідності до вимог ч.3ст.235 КЗпП України у разі визнання формулювання причини звільнення неправильною або такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, у випадках, коли це не тягне за собою поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов’язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону. Відповідно до вимог п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів»,при розгляді справ про поновлення на роботі,судам необхідно з’ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника, згідно з наказом і перевірити їх відповідність вимогам закону. За таких обставин, суд вважає, за необхідне уточнити формулювання причини звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону, а саме: вважати ОСОБА_1 звільненою з посади провідника пасажирського вагону на підставі п.8ст.36 КЗпП України по причині порушення нею підпункту «а» пункту 18 контракту №362 від 24.09.2002 року, у зв’язку із встановленням факту перевезення надлишкової ручної поклажі.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України, а тому підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ст. ст. 218; 307; 308; 313; 314; 319; 324; 325 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Надвірнянського районного суду від 17 лютого 2012 року по даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча: Г.І. Шалаута
Судді: Л.В. Перегінець
О.Є. Меленко