Справа 22ц-2120 Головуючий у 1 інстанції Суханова А.В.
Категорія 26 Доповідач Солодовник О.Ф.

Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И


13 лютого 2012 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Лоленко А.В., суддів Солодовник О.Ф., Биліни Т.І.,
при секретарі Сидельніковій А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у Центрально-Міському районі м.Макіївки Донецької області про відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально-Міському районі м.Макіївки Донецької області про відшкодування моральної шкоди, обґрунтовуючи свої вимоги наступним. Працюючи на ДВАТ «Шахта «Холодна Балка», 01 травня 2003 року він отримав трудове каліцтво. Висновком МСЕК від 04 листопада 2003 року йому вперше була встановлена стійка втрата професійної працездатності у розмірі 80 % у зв’язку з трудовим каліцтвом та друга група інвалідності. У зв’язку з отриманим трудовим каліцтвом йому завдано моральної шкоди. Просив стягнути з відповідача на його користь у рахунок відшкодування моральної шкоди 24000 грн.
Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 10 січня 2012 року позов ОСОБА_1 задоволений: на його користь з відповідача стягнуто моральну шкоду у розмірі 24000 грн та судовий збір на користь держави в сумі 214,50 грн.
В апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволені позовних вимог з тих підстав, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та судом порушено вимоги матеріального та процесуального права.
Позивач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з’явився.
Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача Ціоненко С.В., дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду в частині стягнення судового збору - скасуванню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач, працюючи на ДВАТ «Шахта «Холодна Балка», 01 травня 2003 року отримав трудове каліцтво (а.с.7-10). Висновком МСЕК від 04 листопада 2003 року йому вперше була встановлена стійка втрата професійної працездатності у розмірі 80 % у зв’язку з трудовим каліцтвом та друга група інвалідності (а.с.3). У зв’язку з отриманим трудовим каліцтвом йому завдано моральної шкоди.
У відповідності до п.п. “е” п. 1 ч. 1 ст.21 та ч. 3 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” (в редакції, яка діяла на момент настання страхового випадку з позивачем) Фонд соціального страхування виплачує грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому. Зазначені норми не містять яких-небудь інших додаткових умов щодо відшкодування моральної шкоди.
Як вбачається з матеріалів справи позивачу висновком МСЕК від 04 листопада 2003 року вперше була встановлена стійка втрата професійної працездатності у розмірі 80 % у зв’язку з трудовим каліцтвом та друга група інвалідності (а.с.3), тобто до набрання чинності Законом України „ Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”. Згідно зі ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Доводи апеляційної скарги у цій частині неспроможні.
Також апеляційним судом не приймаються доводи відповідача щодо незастосування судом вимог ст.237-1 КЗпП України та ст.1167 ЦК України, тому що правовідносини сторін регулюються не ними, а Законом України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” (в редакції, яка діяла на момент настання страхового випадку з позивачем).
Визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди, суд урахував конкретні обставини справи, характер та ступінь моральних страждань позивача, перебування останнього на лікуванні у зв’язку з отриманим трудовим каліцтвом, порушення нормального укладу життя й з дотриманням вимог закону визначив таке відшкодування в розмірі 24000 грн.
При встановленні зазначених фактів і постановленні рішення судом в цій частині правильно застосовано норми матеріального права та не було порушено норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Доводи апеляційної скарги були предметом дослідження суду першої інстанції, висновки суду вони не спростовують.
Разом з тим не можна погодитися з висновком суду про стягнення з відповідача судового збору на користь держави в сумі 214,50 грн, тому що він не грунтується на законі.
Згідно з п.18 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України і його відділення.
Згідно з ч.2 ст.88 ЦПК України, якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Тому рішення суду в частині стягнення з відповідача судового збору на підставі п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухвалення нового рішення в цій частині про віднесення судових витрат по сплаті судового збору на рахунок держави.
В іншій частині рішення суду необхідно залишити без змін.
Керуючись ст.ст.303-316 ЦПК України, апеляційний суд,

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально-Міському районі м.Макіївки Донецької області задовольнити частково.
Рішення Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 10 січня 2012 року в частині стягнення судового збору скасувати.
Віднести судові витрати по сплаті судового збору на рахунок держави.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цим рішенням.



Головуючий :



Судді: