Справа 22ц-539 Головуючий у 1 інстанції Ступін І.М.
Категорія 43 Доповідач Солодовник О.Ф.

Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2012 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Лоленко А.В., суддів Солодовник О.Ф., Биліни Т.І
при секретарі Рачинському Д.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

30 березня 2011 року публічне акціонерне товариство „Донецькобленерго” звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, обґрунтовуючи свої вимоги наступним. Відповідачка мешкає у квартирі АДРЕСА_1 та є споживачем електричної енергії, яку надає їй позивач. Однак відповідачка не в повному обсязі оплачує надані послуги, має заборгованість. Просили стягнути з відповідачки на їх користь заборгованість в сумі 3250,74 грн. судові витрати покласти на відповідачку.
Рішенням Мар’їнського районного суду Донецької області від 21 жовтня 2011 року відмовлено у задоволені позову публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В апеляційній скарзі публічне акціонерне товариство „Донецькобленерго” просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, мотивуючи тим, що судом першої інстанції неповно встановлено обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом порушено вимоги матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача Чмірьову Л.С., відповідачку ОСОБА_1, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення сукду0 скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено наступне. Відповідачка мешкає у квартирі АДРЕСА_1 та є споживачем електричної енергії, яку надає їй позивач.
Апеляційним судом встановлено наступне.
Між сторонами склалися правовідносини з житлово-комунальних послуг.
Відповідачка не в повному обсязі оплачувала надані позивачем послуги по наданню електричної енергії, має заборгованість на 13 вересня 2011 року в сумі 3034,01 грн (а.с.92). При цьому заборгованість станом на 01 червня 2002 року складала 2859,79 грн, а заборгованості за період з 29 березня 2008 року по 30 березня 2011 року відповідачка н е має (а.с.91, 92).
Відмовляючи у задоволені позову суд першої інстанції послався на те, що відповідачка заборгованості не має, до сплати нараховано 13,73 грн, які вона не заперечує сплатити.
Однак з висновком суду не можна погодитися, тому що він не грунтується на законі та обставинах справи.
При цьому суд проігнорував вимоги ч.4 ст. 10 ЦПК України, котра передбачає його обов'язок сприяти всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснювати особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджувати про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяти здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачка має заборгованість на 13 вересня 2011 року в сумі 3034,01 грн (а.с.92).
Тому рішення суду першої інстанції на підставі п.п.3, 4 ч.1 ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
Відповідно зі ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно з ч.ч.4, 5 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Як вбачається з матеріалів справи, заборгованості за період з 29 березня 2008 року по 30 березня 2011 року відповідачка н е має (а.с.91, 92).
Відповідачкою було заявлено про застосування позовної давності, поважних причин пропущення позивачем позовної давності не вбачається, тому апеляційний суд вважає необхідним у задоволені позовних вимог відмовити.
При цьому апеляційним судом не приймаються до уваги доводи представника позивача про переривання перебігу позовної давності, тому що відповідачка частково сплачувала заборгованість, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦК перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
З квитанцій, наданих відповідачкою вбачається, що вона щомісячно сплачувала поточні платежі, помітки у квитанціях про сплату боргу відсутні (а.с.64-87). Тому апеляційний суд вважає, що перебіг позовної давності не переривався.
Керуючись ст.ст. 303-316 ЦПК України, апеляційний суд

В И Р І Ш И В :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго” задовольнити частково.
Рішення Мар’їнського районного суду Донецької області від 21 жовтня 2011 року скасувати.
У задоволені позовних вимог публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цим рішенням.


Головуючий :


Судді: