Справа № 11-1166/11 Головуючий у 1 інстанції: Янів Н.М.
Доповідач: Галин В. П.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2011 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області в складі
головуючого: Галина В.П.
суддів: Березюка О.Г., Марітчака Т.М.
з участю прокурора: Шахрайчук Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальну справу за апеляційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції Пристанюк В.Б. на постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 24 жовтня 2011 року,
ВСТАНОВИЛА:
Органами досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачено в тому, що він 02.08.2010 року близько 23-24 год., перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння та знаходячись в квартирі ОСОБА_3, що по АДРЕСА_1 на грунті особистих неприязних відносин, наніс потерпілому ОСОБА_4 декілька ударів руками в ділянку ребер, після чого повалив останнього на підлогу та продовжував наносити удари руками в спину, не припиняючи своїх дій підняв потерпілого за одяг та кинув його в другу кімнату, де наніс ще декілька ударів ногами по тулубу, після чого витягнув лежачого ОСОБА_4 на вулицю і біля дверей квартири продовжував наносити удари руками та ногами в різні ділянки тіла, внаслідок чого потерпілий від отриманих тілесних пошкоджень помер.
Постановою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 24 жовтня 2011 року кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 121 КК України повернуто (направлено) прокурору міста Стрия Львівської області для проведення додаткового розслідування. Обраний ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою –залишено без змін.
На дану постанову прокурор, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції Пристанюк В.Б. подав апеляційну скаргу, в якій просить таку скасувати, а кримінальну справу скерувати на новий судовий розгляд. Вважає, що постанова суду про направлення справи для проведення додаткового розслідування є незаконно, оскільки судом першої інстанції не вказано передбачених ст. 281 КПК України законних підстав для повернення справи на додаткове розслідування, а наведені судом підстави відповідають доказам, які були досліджені у судовому засіданні, при цьому суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки і при наявності суперечливих доказів, які мають перевагу, які навів суд у своїй постанові, суд взяв до уваги одні докази відкинувши інші. Вказує на те, що судом було упущено надання оцінки показам ОСОБА_2, який вину у вчиненні вказаного злочину не визнає і який дійсно дає непослідовні і заплутані покази. Зазначає, що у справі є прямі докази, що доводять вину обвинуваченого, але суд в своїй постанові їх не зазначив та відкинув. Крім цього, зазначає, що при винесенні постанови, судом не враховано те, що в залі засідань була відсутня потерпіла у справі, що унеможливило вислухати та взяти до уваги її думку. На думку, прокурора, недоліки, які на думку суду є підставою для скерування справи на додаткове розслідування могли бути усунені в судовому засіданні шляхом виклику й допиту нових свідків, витребування документів, давання судових доручень у порядку, передбаченому ст. 315-1 КПК України чи вчинення інших процесуальних дій.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав свою апеляцію, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така підлягає до задоволення.
Відповідно до ст. 281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.
Відповідно п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України № 2 від 11.02.2005 року повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду допускається лише тоді, коли неповнота або неправильність досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні. Якщо суд має змогу усунути виявлені недоліки досудового слідства під час судового розгляду справи шляхом більш ретельного допиту підсудного, потерпілого, свідків, виклику й допиту нових свідків, витребування документів, давання судових доручень у порядку, передбаченому ст. 315-1 КПК України, вчинення інших процесуальних дій, направлення справи на додаткове розслідування є неприпустимим.
Згідно ст. 315-1 КПК України з метою перевірки і уточнення фактичних даних, одержаних у ході судового слідства, суд мотивованою ухвалою, а суддя –постановою вправі доручити органу, який проводив розслідування, виконати певні слідчі дії. В ухвалі (постанові) зазначається, для з"ясування яких обставин і які саме слідчі дії необхідно провести, та встановлюється строк виконання доручення.
Проте, суд першої інстанції вимоги цього закону не виконав.
Зокрема, направляючи справу прокурору м.Стрия для проведення додаткового розслідування, суд у постанові посилається на те, що у справі необхідно провести повторний огляд місця події –приміщення квартири ОСОБА_3 та при будинкової території; провести додаткове відтворення обстановки та обставин події зі свідком ОСОБА_3 з участю експерта та статиста; повторно допитати осіб, які в той вечір бачили ОСОБА_2; провести додаткову судово –медичну експертизу. Натомість, суд у постанові не зазначає, яка саме неповнота досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні. В той же час всі слідчі дії, які на думку суду першої інстанції необхідно провести при додатковому розслідуванні, можуть бути проведені в порядку ст.315-1 КПК України.
Фактично всі вказівки суду, які необхідно виконати в ході додаткового розслідування, судом могли бути виконані в ході судового слідства.
Колегія суддів вважає, що при таких обставинах постанову суду слід скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд, задоволивши апеляцію.
Керуючись ст.ст. 366, 377 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
апеляційну скаргу прокурора у справі ОСОБА_5 задоволити.
Постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 24 жовтня 2011 року відносно ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.
СУДДІ:
Галин В.П. Березюк О.Г. Марітчак Т.М.