Справа № 11-981/11 Головуючий у 1 інстанції: Р.Б. Єзерський
Доповідач: Галин В. П.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2011 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого: Галина В.П.
суддів: Леона О.І., Березюка О.Г.
з участю прокурора: Тарновського Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові справу за апеляцією прокурора у справі ОСОБА_1 та засудженого ОСОБА_2 на постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 08.06.2011 року,
встановила:
вироком Ялтинського міського суду АР Крим від 13 жовтня 2009 року ОСОБА_2 визнаний винуватим за ст. 185 ч. 3, 69 КК України та засуджений до покарання у виді позбавлення волі строком 2 (два) роки 6 (шість) місяців.
Початок строку покарання –09 вересня 2009 року, кінець строку покарання –09 березня 2012 року.
Адміністрація Личаківської виправної колонії № 30 у Львівській області та спостережна комісія Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради звернулися до суду з поданням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_2, з підстав, передбачених ст. 81 КК України, покликаючись на те, що протягом строку відбування покарання засуджений зарекомендував себе з позитивної сторони, з обов"язками, покладеними на нього, справлявся добре, відбув 2/3 строку покарання та сумлінно відноситься до праці, за що 27 грудня 2010 року заохочувався адміністрацією колонії.
Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 08 червня 2011 року відмовлено в задоволенні даного подання з його безпідставністю.
В апеляції прокурор у справі ОСОБА_1 просить скасувати постанову районного суду та скерувати справу на новий судовий розгляд. Вважає, що постанова суду не відповідає матеріалам справи та суперечить ст. 81 КК України. Зазначає, що ОСОБА_2 під час перебування в місцях позбавлення волі жодного разу не карався в дисциплінарному порядку. На день розгляду Шевченківським районним судом м. Львова спільного подання адміністрації Личаківської виправної колонії № 30 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Львівській області та спостережної комісії Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради засуджений ОСОБА_2 заохочувався адміністрацією установи за добру поведінку та сумлінну працю 27.12.2010 року. Крім цього, зазначає, що відбуваючи покарання в Личаківській ВК № 30 адміністрацією установи характеризується позитивно, вимоги адміністрації неухильно виконує, правил поведінки засуджених дотримується. За характером – спокійний, врівноважений, по відношенню до адміністрації –ввічливий, тактовний. На даний час, у зв"язку з скороченням обсягів робіт до праці на виробництві не залучався. Приймає участь у реалізації програми диференційованого виховного впливу «Професія», здобуває спеціальність слюсаря-ремонтника в Личаківському навчальному центрі № 30. На заходи виховного впливу реагує, робить правильні висновки із свого злочинного минулого, відвідує релігійні обряди та богослужіння. Соціально-корисні зв"язки на волі підтримує з родичами шляхом листування.
Аналогічні вимоги ставить засуджений ОСОБА_2 в поданій ним апеляції.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляцію, перевіривши матеріали подання та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що такі не підлягають до задоволення.
Відмовляючи в задоволенні вищевказаного подання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання ОСОБА_2 місцевий суд зазначив, що у засудженого це друга судимість. Раніше ОСОБА_2 вже звільнявся умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 11 днів і після звільнення з місць позбавлення волі на шлях виправлення не став та вчинив новий злочин, за який в даний час відбуває покарання в Личаківській виправній колонії № 30. Наявність у засудженого ОСОБА_2 одного заохочення, не свідчить про те, що він довів своє виправлення, та більше не стане на шлях вчинення злочинів. Також суд першої інстанції вважає, що адміністрація не надала достатніх доказів того, що ОСОБА_2 своєю поведінкою та сумлінним ставленням до виконання обов»язків в період відбування покарання засвідчив успішність процесу виправлення. Належне виконання засудженим законних вимог представників адміністрації виправно-трудової установи під час відбуття покарання, його належна поведінка та сумлінне відношення до праці є для нього обов»яком впродовж всього строку відбування покарання.
Відповідно до вимог ст. 81 КК України до осіб, які відбули не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин може бути застосовано умовно-дострокове звільнення, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Колегія суддів вважає, що слід погодитися із наведеними доводами суду, оскільки такі грунтуються на матеріалах справи, а доводи прокурора та засудженого є безпідставними.
За таких обставин постанову суду слід залишити без змін, а апеляції без задоволення.
Керуючись ст. ст. 366, 377 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 08.06.2011 року про відмову у звільненні ОСОБА_2 від подальшого відбування покарання у виді позбавлення волі умовно-достроково на невідбутий термін залишити без змін, а апеляції прокурора у справі ОСОБА_1 та засудженого ОСОБА_2 - без задоволення.
Головуючий:
Судді: