Справа № 1309/1-371/11 Головуючий у 1 інстанції: Іванюк І.Д.
Провадження № 11/1390/254/12 Доповідач: Галин В. П.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2012 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області в складі
головуючого: Галина В.П.
суддів: Марітчака Т.М., Березюка О.Г.
з участю прокурора: Шахрайчук Н.І.
при секретарі: Гирович В.В.
засудженого: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальну справу за апеляційними скаргами прокурора, який брав участь в суді першої інстанції Козачука К.О. та засудженого ОСОБА_1 на вирок Залізничного районного суду м. Львова від 10.11.2011 року,
ВСТАНОВИЛА:
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Басівка, Львівської області, громадянина України, українця, з неповною освітою, до затримання працюючого складником виробів з деревини ДП "Факро-
Львів", одруженого, зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_2, раніше судимого:
07.11.2002 р. Пустомитівським районним судом Львівської області за ч. 1 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік;
20.08.2003 р. Пустомитівським районним судом Львівської області за ч. 3 ст. 186, ст. 69, 71 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;
09.09.2005 р. Пустомитівським районним судом Львівської області за ч. 2 ст. 185, 71 КК України до 2 років позбавлення волі;
03.09.2007 р. Пустомитівським районним судом Львівської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, звільнений 04.06.2010 р. по відбуттю покарання,
засуджено за ч. 3 ст. 186 КК України на 5 (п"ять) років позбавлення волі.
Строк відбуття покарання рахується з часу його фактичного затримання –з 13.04.2011 р.
Запобіжний захід залишено попередньо обраний –взяття під варту.
Цивільний позов ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди залишено без розгляду.
Стягнуто з засудженого в користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВСУ У Львівській області 731, 40 грн. за проведення експертизи.
Вирішено питання з речовими доказами та судовими витратами.
За вироком суду, ОСОБА_1, будучи раніше судимим вироком Пустомитівського районного суд Львівської області від 03.09.2007 р. за злочин проти власності, судимість за який не знята та не погашена у встановленому законодавством порядку, 08.04.2011 р. близько 13.30 год., перебуваючи у стані алкогольного сп"яніння, шляхом застосування насильства, яке не було небезпечним для життя та здоров"я потерпілого ОСОБА_4 і виразилось у нанесенні удару кулаком йому в обличчя, проник у квартиру АДРЕСА_1 та відкрито заволодів мобільним телефоном марки "Соні Еріксон" вартістю 3 000 грн., обігрівачем вартістю 250 грн. та колонками для комп"ютера марки "Genius" вартістю 450, належними ОСОБА_3, а всього заволодів майном на загальну суму 3 700 грн.
На даний вирок прокурор, який брав участь в суді першої інстанції Козачук К.О. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати такий в частині призначеної ОСОБА_1 міри покарання за ч. 3 ст. 186 КК України у зв"язку з м"якістю, невідповідністю тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого, та постановити свій вирок, обравши останньому більш сувору покарання у вигляді 5 років та 6 місяців позбавлення волі. Вважає, що суд прийшовши до правильного переконання про винуватість ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 186 КК України, обрав надто м"яке покарання, не врахувавши в повній мірі характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, особу засудженого, який 4 рази притягувався до кримінальної відповідальності.
В апеляцій засуджений ОСОБА_1 просить вирок Залізничного районного суду м. Львова від 10.11.2011 року скасувати, а кримінальну справу повернути прокурору на додаткове розслідування. Зазначає, що рішенням суду не згідний, оскільки порушений принцип неупередженості, неповноти як досудового так і судового слідства, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Також зазначає, що судом не взято до уваги його суспільно-корисну працю, сімейний стан, утримання малолітньої дитини, усвідомлення, що сім"я є первинним та основним осередком суспільства. Вказує, що в судовому засіданні не були допитані особи, які мають істотне значення для правильного вирішення справи по суті.
В доповненнях до апеляції, засуджений ОСОБА_1 просить перекваліфікувати його дії з ст. 186 КК України на ст. 185 КК України та пом"якшити призначене покарання, врахувавши всі пом"якшуючі вину обставини. Вказує на те, що у нього не було умислу щодо крадіжки. Зазначає, що від покарання не ухиляється, негативно ставиться до скоєного та сприяє розслідуванню. Зазначає також, що за час перебування в СІЗО у нього не було жодних порушень режиму утримання.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, яка підтримала свою апеляцію та заперечила апеляцію засудженого, засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію та заперечив апеляцію прокурора, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що такі не підлягають до задоволення із наступних підстав.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні зазначених у вироку злочинних дій відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.
Потерпілий ОСОБА_4 на досудовому та судовому слідстві показав, що саме ОСОБА_1 08.04.2011 року біля 13 год. 30 хв. приходив до квартири АДРЕСА_1, де він проживає разом із дружиною, і, коли він відкрив двері, той наніс йому удар кулаком в обличчя, після чого забіг у квартиру та при ньому викрав мобільний телефон, обігрівач та колонки для комп"ютера, що належало його донці ОСОБА_3 Він боявся чинити опір ОСОБА_5 (а.с. 62-64);
Суд першої інстанції вірно взяв до уваги такі показання потерпілого ОСОБА_4 та надав їм віри, оскільки вони не викликають сумніву у своїй правдивості та об"єктивно узгоджуються із іншими доказами у справі.
Зокрема, засуджений ОСОБА_1 частково визнав свою вину та пояснив, що вони із дружиною вирішили винаймати житло. У березні 2011 року біля ринку "Добробут" у м. Львові вони познайомились з ОСОБА_3, яка здавала в оренду кімнату у трьохкімнатній квартирі по АДРЕСА_1. Оглянувши вказану квартиру та побачивши, що у іншій кімнаті живуть жінка та чоловік похилого віку, вони вирішили обдумати пропозицію. 08.04.2011 року близько 16.00 год. після вживання алкогольних напоїв він вирішив поїхати на квартиру до ОСОБА_3, щоб відмовитись від її пропозиції. Приїхавши на вказану адресу він постукав у вікно квартири і чоловік похилого віку –ОСОБА_4, якого він вже бачив у квартирі, відчинив йому двері. Оскільки ОСОБА_3 у квартирі не було, він попросив чоловіка впустити його, щоб почекати у кімнаті. При вході у кімнату на мікрохвильовій печі він побачив дві колонки від комп"ютера чорного кольору і збоку обігрівач білого кольору, які вирішив викрасти і з цією метою помістив їх у поліетиленовий пакет. Коли він виходив, йому на зустріч вийшов ОСОБА_4, якого він злегка штовхнув у плече і той від поштовху обперся на меблеву стінку. Мобільного телефону він не викрадав. У вчиненому розкаюється.
Потерпіла ОСОБА_6 на досудовому слідстві та в суді показала, що саме ОСОБА_1 того вечора прийшов до квартири, де проживають її батки, після чого зникли речі з квартири, а саме: мобільний телефон марки "Соні Еріксон" вартістю 3 000 грн., обігрівач вартістю 250 грн. та колонки для комп"ютера марки "Genius" вартістю 450, які належали їй. Їй це відомо зі слів батька ОСОБА_4 (а.с. 57-60)
Згідно даних протоколу відтворення обстановки і обставин події від 14.04.2011 року (а.с. 89)., ОСОБА_1 розповів та показав обставини вчинення ним крадіжки із квартири потерпілого ОСОБА_4
Даними протоколу пред"явлення особи для впізнання від 13.04.2011 року та фототаблицею до них (а.с. 69-73), згідно яких ОСОБА_3 та ОСОБА_4 впізнали ОСОБА_1
Даними протоколу виїмки від 20.04.2011 року. (а.с. 135), за яким вилучено дві колонки марки »у пластиковому картусі чорного кольору, передня частина яких обтягнута тканиною сірого кольору у ОСОБА_7
Даними протоколу ставки віч-на-віч між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 (а.с. 132), на якій ОСОБА_7 упізнав ОСОБА_1 і вказав, що саме він продав йому дві колонки до комп»ютера та обігрівач. Ці покази ОСОБА_1 не заперечив.
Даними протоколу пред"явлення речей для впізнання (а.с. 141) та фототаблицею до нього (а.с. 142), згідно якого ОСОБА_3 впізнала свої речі, а саме: дві комп»ютерні колонки марки »в пластмасовому корпусі чорного кольору, передня частина якого обтягнута тканиною сірого кольору, розміром 16х9 см; дві комп»ютерні колонки марки »в пластмасовому корпусі чорного кольору, передня частина якого обтягнута тканиною сірого кольору, розміром 21х10 см; дві комп»ютерні колонки марки a»в пластмасовому корпусі чорного кольору, передня частина якого обтягнута тканиною сірого кольору, розміром 10, 5х17, 5 см.
Показання потерпілого ОСОБА_4, які суд першої інстанції вірно поклав в основу вироку, та інші докази у справі, яким суд дав належну оцінку, стверджують той факт, що засуджений ОСОБА_1 поза волею потерпілого увірвався в його квартиру, після чого, нанісши тому удар, та, подавивши волю, викрав із квартири речі.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч.3 ст.186 КК України.
Як видно із матеріалів досудового слідства і протоколу судового засідання, органи слідства і суд дослідили у справі всі ті обставини, які могли мати значення для прийняття рішення у справі, а тому наведені засудженим у апеляційній скарзі доводи про порушення судом першої інстанції принципу неупередженості, неповноти як досудового так і судового слідства, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи є необгрунтованими.
При апеляційному розгляді справи не виявлено допущених істотних порушень кримінально-процесуального закону чи неправильне застосування кримінального закону, які тягнули б за собою скасування чи зміну вироку щодо ОСОБА_1
Крім цього, засуджений ОСОБА_1 в апеляції покликається на те, що в судовому засіданні не були допитані особи, які мають істотне значення для правильного вирішення справи по суті. Проте, дані доводи до уваги не беруться, оскільки з матеріалів справи вбачається, що в судовому засіданні були допитані всі особи, які підлягали виклику в судове засідання.
При призначенні покарання суд правильно врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який раніше неодноразово судимий за скоєння злочинів проти власності до затримання працював складником виробів з деревини ДП "Факро-Львів", одружений, має на утриманні доньку ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, за місцем праці та реєстрації характеризується позитивно. Обставини, що пом"якшують покарання – відсутні, обтяжуючими вину обставинами є вчинення злочину в стані алкогольного сп"яніння та відносно особи похилого віку.
Фактично суд врахував всі обставини, на які в апеляціях покликаються апелянти.
Покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, а тому підстав для зміни покарання колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 366, 377 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
вирок Залізничного районного суду м. Львова від 10 листопада 2011 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційні скарги прокурора в справі Козачука К.О. та засудженого ОСОБА_1–без задоволення.
Головуючий:
Судді: