Справа №  1309/300/12                                        Головуючий у 1 інстанції: Гедз Б.М,  

Провадження №  10/1390/146/12                     Доповідач:   Галин  В.  П.  

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

02 березня 2012 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

         головуючого: Галина В.П.

         суддів: Вовка А.С., Березюка О.Г.

         з участю прокурора: Денис Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Залізничного районного суду м. Львова від 25.01.2012 року,

ВСТАНОВИЛА:

цією постановою відмовлено в прийнятті до розгляду заяви ОСОБА_1 про визнання службової бездіяльності прокурора Залізничного району м. Львова при організації перевірки заяв про злочини та скарги від 13.10.2008 року та зобов"язання прийняти процесуальний документи (постанову) відповідно до вимог ст. 97 КПК України.

          На дану постанову суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить таку скасувати та  постановити нову, якою зобов"язати Залізничний районний суд м. Львова розглянути по суті в порядку кримінального судочинства заяву про визнання службової бездіяльності прокурора Залізничного району м. Львова. Зазначає, що суд першої інстанції в порушення ч. 2 Конституційного суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 р. та ст. 97 КПК України та в системному зв"язку з положеннями ч. 2 ст. 55 Конституції України, ч. 3 ст. 110, ч. 5 ст. 234, ч. 2 ст. 236 КПК України, ч. 2 ст. 2, п. 2 ч. 3 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України роз"яснив, що право на подібне звернення мають особи в порядку адміністративного судочинства, а не в порядку кримінального. Проте, такі справи мають розглядатися в порядку кримінального судочинства.

Заслухавши доповідача, прокурора, який заперечив апеляцію, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що  така  підлягає до задоволення із наступних підстав.

Суд першої інстанції своє рішення мотивував тим, що нормами КПК України не передбачено можливість оскарження до суду та не визначено порядок розгляду скарг на дії прокурора до порушення кримінальної справи, а подані до суду ОСОБА_1 матеріали, не містять даних про порушення кримінальної справи, постанову про відмову в порушенні кримінальної справи він не оскаржував.

Обгрунтовуючи своє рішення, суд покликається на те, що скарги на дії органів дізнання, слідчого та прокурора, крім скарг на постанови про порушення кримінальної справи, відмови у порушенні кримінальної справи, закриття кримінальної справи (ст.ст. 236-1 –236-8 КПК України), розглядаються судом першої інстанції при попередньому розгляді справи або при розгляді її по суті посилаючись на статті 97, 110, 234, 236  КПК України. Вказавши, що відповідно до вимог ст. 97 КПК України, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов"язані приймати заяви і повідомлення про вчинені або підготовлювані злочини, в  тому числі і в справах, які не підлягають їх віданню. По заяві або повідомленню про злочин прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов"язані не пізніше триденного строку прийняти одне з таких рішень: порушити кримінальну справу; відмовити в порушенні кримінальної справи; направити заяву або повідомлення за належністю.

Згідно вимог ст. 110 КПК України дії та постанови органів дізнання можуть бути оскаржені прокуророві. В разі надходження скарги прокурор зобов"язаний розглянути її протягом десяти днів і рішення по скарзі повідомити скаржникові. Дії та постанови органів дізнання можуть бути оскаржені до суду. Скарги на дії і постанови органів дізнання розглядаються судом першої інстанції при попередньому розгляді справи або при розгляді її по суті, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до ст. 234 КПК України скарги на дії слідчого розглядаються судом першої інстанції при попередньому розгляді справи або при розгляді її по суті, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно ст. 236 КПК України скарга на дії прокурора при проведенні ним досудового слідства або окремих слідчих дій подається вищестоящому прокуророві, який її розв"язує в порядку і в строки, що передбачені статтями 234 і 235 КПК України. Дії прокурора можуть бути оскаржені до суду. Скарги на дії прокурора розглядаються судом першої інстанції при попередньому розгляді справи або при розгляді її по суті, якщо інше не передбачено КПК України.

Проте, рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 у справі за № 1-29/2011 дає роз"яснення, що здійснюючи перевірку заяв і повідомлень про злочини, прокурор, слідчий, орган дізнання діють до порушення кримінальної справи, однак вдаються до тих же способів і прийомів, що й під  час збирання доказів у кримінальній справі. Перевірка скарг на рішення, дії чи бездіяльність вказаних суб"єктів владних повноважень  має відбуватись у тому ж процесуальному порядку і тим же судом, на який відповідно до закону покладені повноваження щодо перевірки й оцінки доказів у кримінальній справі, тобто судом із розгляду кримінальних справ.

Положення частин другої, третьої статті 110, частин п"ятої, шостої статті 234, частин другої, третьої статті 236 КПК України унормовують судовий розгляд скарг на рішення і дії органів дізнання, слідчого, прокурора, які були прийняті і вчинені в межах уже порушеної кримінальної справи. Однак у статті 97 КПК України визначено діяльність суб"єктів владних повноважень у разі надходження заяв і повідомлень про злочини на стадії, яка передує порушенню кримінальної справи. Конституційний суд вважає, що з метою реалізації положень статті 55 Конституції України та недопущення обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина у разі оскарження до суду рішень, дій чи бездіяльності прокурора, слідчого, органу дізнання стосовно заяв і повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини такі скарги суди повинні розглядати аналогічно до порядку оскарження до суду рішень і дій прокурора, слідчого, органу дізнання, встановленого КПК України.

Таким чином, Конституційний суд вирішив, що положення статті 97 КПК України в аспекті конституційного звернення і конституційного подання та в системному зв"язку з положеннями частини другої статті 55 Конституції України, частини третьої статті 110, частини п"ятої статті 234, частини другої статті 236 КПК України, необхідно розуміти так, що скарги осіб стосовно прийняття рішень, вчинення дій або допущення бездіяльності суб"єктом владних повноважень щодо заяв і повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини суди повинні розглядати і вирішувати у кримінальному судочинстві.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанову Залізничного районного суду м. Львова слід скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.

                    Керуючись ст.ст. 366, 377 КПК України, колегія суддів

                                              УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити.

Постанову Залізничного районного суду м. Львова від 25 січня 2012 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.

Головуючий:                  

Судді: