АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-4549 2006 р. Головуючий у 1-й інстанції:
Петров В.В. Доповідач: Глазкова О.Г.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«29» СЕРПНЯ 2006р. М.Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Стрелець Л.Г.
Суддів: Ломейко В.О.
Глазкової О.Г.
при секретарі: Степановій Н.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО БАГАТОФУНКЦІОНАЛЬНОГО КООПЕРАТИВА «ІВАНІВКА»
на рішення Кам'янсько-Дніпровскього районного суду Запорізької області від «06» червня 2006 року по справі за позовом СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО БАГАТОФУНКЦІОНАЛЬНОГО КООПЕРАТИВА «ІВАНІВКА» (СБК «Іванівка») до ОСОБА_1, ОСОБА_2, 3-я особа: орган опіки та піклування Кам'янська-Дніпровської райдержадміністрації Запорізької області про виселення без надання іншого жилого приміщення, -
ВСТАНОВИЛА.
У лютому 2006 року СБК «Іванівка» звернулися до суду із зазначеним позовом, в якому вказують, що житловий будинок АДРЕСА_1, належить КСП «Іванівка», правонаступником якого є СБК «Іванівка», а власником квартири НОМЕР_1 у зазначеному будинку є СБК «Іванівка». Зазначена квартира ніким не викуплена та не приватизована.
29.09.2003 року рішенням загальних зборів членів СБК «Іванівка» квартиру АДРЕСА_2 було виділено дільничному Кам'янсько-Дніпровського РВ УМВС України в Запорізькій області ОСОБА_5 з приписом визнати виділене житло відомчим і укласти відповідний договір. На вказану квартиру був виданий ордер.
АлеОСОБА_5. в квартиру не вселився.
Навесні 2004 року вказану квартиру самовільно зайняв ІНФОРМАЦІЯ_1 - відповідач ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_3, пле'мінницею ОСОБА_2 та її неповнолітньою дитиною, та на підставі фальсифікованих ОСОБА_1. документів, без ордера були прописані у спірну квартиру.
Потім ОСОБА_3 виписалась із, квартири, а відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2. відмовились звільнити самовільно зайняту квартиру, тому позивач просить виселити ОСОБА_1. та ОСОБА_2. з неповнолітньою дитиною ОСОБА_4, без надання іншого жилого приміщення.
Рішенням Кам'янсько-Дніпровскього районного суду Запорізької області від^Об червня 2006 року у позові СБК «Іванівка» відмовлено.
В апеляційній скарзі СБК «Іванівка» зазначають, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, а тому просять рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення по суті заявлених позовних вимог.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. - Згідно ст. 307 ч.І п.2 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Відмовляючи СБК «Іванівка» у лозові про виселення, суд виходив з того, що позивач не довів, що відповідачі самовільно вселились у спірну квартиру.
Однак з таким висновком суду погодитися не можна.
Як вбачаться з матеріалів справи право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстровано, що підтверджується повідомленням ОП Запорізького міжміського бюро технічної інвентаризації, за КСП «Іванівка», правонаступником якого є СБК «Іванівка», що підтверджується технічним паспортом (а.с. 8, 41).
Згідно ст. 52 ЖК України жилі приміщення в будинках житлового фонду надаються громадянам за спільним рішенням адміністрації та профспілкового комітету підприємства, з наступним повідомленням виконавчому комітету відповідної ради про надання жилих приміщень для заселення.
Відповідно ст. 58 ЖК України підставою для заселення є ордер на жиле приміщення. Ордер може видаватися лише на вільне приміщення і є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.
Рішенням загальних зборів засновників СБК «Іванівка» від 29.09.2003 року НОМЕР_2 квартира АДРЕСА_2 виділена ОСОБА_5 (а.с. 10). На підставі рішення виданий ордер на ім'я ОСОБА_5. (а.с. 11).
ПротеОСОБА_5. ордер не використав, в квартиру не вселився.
Як пояснив відповідач ОСОБА_1, у спірну квартиру він поселився за усною згоДою позивача, який надав йому витяг, на підставі якого він та його племінниця ОСОБА_2. були прописані. Однак ніякими доказами це не підтверджується. Представник позивача зазначає, що рішення про надання ОСОБА_1 спірної квартири не виносилось, ордер не видавався.
Як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції, ОСОБА_1 не заперечує, що вселився в спірну квартиру без ордера, ордер йому не видавався. Вселився в квартиру влітку 2004 року, а з літа 2005 року не проживає, так як квартира знаходиться в непридатному для проживання стані. На теперішній час робить в квартирі ремонт.
Відповідачка ОСОБА_2. пояснила, що в квартирі вона не проживає. їй потрібна була прописка для отримання пільг на дитину, в спірну квартиру її прописав дядько -ОСОБА_1.
Таким чином, ОСОБА_1, не маючи законних підстав самоправно зайняв жиле приміщення.
ОСОБА_2. поселилась, але не проживає, не з ціллю отримання жилого приміщення, а з ціллю отримання пільг для дитини.
Статтею 116 Житлового Кодексу України передбачено виселення без надання громадянам іншого жилого приміщення, а саме осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення.
Таким чином рішення не відповідає дійсним обставинам справи, в результаті чого неправильно дана оцінка доказам, що призвело до неправильного висновку суд% про відмову у позовних вимогах СБК «Іванівка» про виселення відповідачів.
Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення по суті заявлених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО БАГАТОФУНКЦІОНАЛЬНОГО КООПЕРАТИВА «ІВАНІВКА» задовольнити.
Рішення Кам'янсько-Дніпровскього районного суду Запорізької області від «06» червня 2006 року скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту:
Позовні вимоги сільськогосподарського багатофункціонального кооператива «Іванівка» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, 3-я особа: орган опіки та піклування кам'янсько-дніпровськоі райдержадміністрації запорізької області про виселення без надання іншого жилого приміщення задовольнити.
Виселити ОСОБА_1, ОСОБА_2 з неповнолітньою дитиною ОСОБА_4, ОСОБА_3, із квартири АДРЕСА_2 без надання іншого жилого приміщення.
Рішення набирає законної сили з дня його проголошення, проте може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців, з дня проголошення.