УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа 624/306/11
Категорія
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2012 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого судді: Худякова А.М.,
суддів: Широкової Л.В.,
Снітка С.О.,
при секретарі судового засідання Ходаківській О.О.,
за участю позивача, відповідача, їх представників,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 12 грудня 2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою,
в с т а н о в и л а:
У травні 2011 року ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка 27 квітня 2011 року на вул.Леніна в смт.Черняхів сталась з вини відповідача, гужова повозка якого зіткнулась з автомобілем позивача.
Справа № 22ц/0690/1073/12 Головуючий в суді 1ї інст.Слободенюк Н.Є.
Категорія 34 Доповідач Худяков А.М.
Внаслідок ДТП автомобіль НОМЕР_1, отримав механічні пошкодження, а позивачу була заподіяна моральна шкода, яку оцінив у розмірі 5000 грн. Посилаючись на те, що сума матеріальної шкоди в зв’язку з пошкодженням автомобіля на відновлювальний ремонт складає 20021,92 грн., позивач просив стягнути з відповідача заподіяну шкоду у вказаному розмірі.
Рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області від 12 грудня 2011 року в задоволені позову відмовлено.
У апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить постановлене рішення скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що суд помилково керувався ст.1187 ЦК України, оскільки дана норма не поширюється на дані правовідносини, а відповідач має нести відповідальність за заподіяну шкоду відповідно до ст.12 Закону України ”Про захист тварин”.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції керувався ст.1187 ЦК України та виходив із того, що запряжений у гужовий транспортний засіб кінь не є джерелом підвищеної небезпеки.
З даним висновком не погоджується колегія суддів, оскільки він зроблений всупереч ст.213,214 ЦПК України без дотримання судом вимог щодо повного з’ясування обставин справи, обґрунтовування рішення належними доказами. Крім того, суд застосував норми матеріального права, які не підлягали застосуванню при розгляді даного спору.
Як встановив суд і вбачається з матеріалів справи, 27.04.2011 року о 15й год. на вул.Леніна в смт.Черняхів сталось зіткнення гужової повозки, яка належить ОСОБА_3, з автомобілем позивача “Рено-Трафік”, внаслідок чого вказаний автомобіль дістав механічні пошкодження.
Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог.
Звертаючись з позовом до суду, позивач фактично просив відповідно до ст.ст.1166,1167 ЦК України стягнути з відповідача матеріальну та моральну шкоду, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою.
Однак, суд першої інстанції позовних вимог позивача в повному обсязі не перевірив і на порушення вимог ст.11 ЦПК України на власний розсуд визначив правову підставу заявленого позову керуючись ст.1187 ЦК України.
Так, статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її задала.
Відповідно до ст.1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи без діяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди (ч.3 ст.386 ЦК України).
Статтею 22 ЦК України (п.1 ч.2) визначено, що збитками є втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов’язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції на вищенаведене уваги не звернув, та враховуючи, що некерований відповідачем кінь, запряжений у гужову повозку пошкодив автомобіль “Рено-Трафік”, відтак, завдана позивачу шкода підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_3
Із висновку автотоварознавчого звіту про оцінку автомобіля вбачається, що матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля “Рено-Трафік” в результаті його пошкодження при ДТП складає 12349,68 грн.
Задовольняючи позов частково, колегія суддів виходить з того, що в даний час автомобіль “Рено-Трафік” відремонтовано і згідно наданого рахунку вартість ремонту автомобіля “Рено-Трафік” склала 12500 грн., що є підставою для відшкодування матеріальної шкоди у вказаному розмірі. При цьому відповідач документально підтверджуючих доказів на спростування вказаних витрат на ремонт автомобіля не надав.
Як роз’яснено в п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 року “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди”, з наступними змінами, постановляючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особи, відповідальній за шкоду.
За вказаних обставин суд апеляційної інстанції вважає за необхідне покласти на позивача обов’язок після відшкодування шкоди, в розмірі, визначеному судом, повернути ОСОБА_3 деталі автомобіля “Рено-Трафік”, які були пошкоджені та замінені, а саме: задні двері, задній бампер і повторювач заднього ходу.
Що стосується морального відшкодування, враховуючи положення п.п.9,10 постанови Пленуму Верхового Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» та надавши належної оцінки обсягу страждань позивача, їх тривалості, колегія суддів вважає розмір відшкодування у 500 грн. достатнім для відновлення немайнових втрат позивача.
Відповідно до ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що застосувавши закон, який не поширюється на спірні правовідносини, та не застосувавши закон, який підлягав застосуванню, суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення спору, а тому ухвалює нове рішення про часткове задоволенні позову.
Керуючись ст.ст.303,304,307,309,314-316 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 12 грудня 2011 року скасувати. Ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 12500 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, 500 грн. на відшкодування моральної шкоди, та 253 грн.70 коп. понесених судових витрат.
Зобов’язати ОСОБА_2 після відшкодування шкоди, в розмірі, визначеному судом, повернути ОСОБА_3 пошкоджені деталі автомобіля “Рено-Трафік”: задні двері, задній бампер і повторювач заднього ходу.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і з цього ж дня на протязі двадцяти днів може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий Судді