Справа №
Провадження №11-356/12
11/1090/1597/12 Головуючий у І інстанціїСингаївський
Категорія51Доповідач у 2 інстанції Габрієль
12.03.2012
УХВАЛА
Іменем України
07 березня 2012 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді Габрієля В.О.
суддів Ященко І.Ю., Миколюка О.В.
з участю прокурора Тарасюк Т.В.
засудженої ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Ірпінського міського суду Київської області від 23 травня 2011 року, яким засуджено
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку смт. Гостомель Київської області, громадянку України, українку, з вищою освітою, пенсіонерку, вдову, проживаючу: АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України раніше не судиму,
- за ч. 2 ст. 307 КК України до п’яти років позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 309 КК України до двох років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк п’ять років.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням та встановлено їй іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.
На підставі ст. 76 КК України зобов’язано ОСОБА_1 повідомляти органи виконання покарання про зміну свого місця проживання, роботи, періодично з’являтися для реєстрації до органу виконання покарань.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 1 773 грн. 50 коп. витрат за проведення судово-хімічних експертиз.
Доля речових доказів визначена відповідно до вимог ст.81 КПК України.
Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 залишено без змін – підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
За вироком суду, ОСОБА_1 визнано винною та засуджено за те, що вона на початку травня 2008 року на міському ринку по АДРЕСА_2 у невстановленої слідством особи за 80 грн. придбала 5 мл. особливо небезпечного наркотичного засобу опію ацетильованого, який перевезла та незаконно зберігала з метою збуту за місцем свого проживання по АДРЕСА_1.
13 травня 2008р. о 22 год.30 хв. ОСОБА_1, знаходячись у власному помешканні, незаконно збула ОСОБА_2 за 175 грн. 5 мл. опію ацетильованого в медичному шприці. Маса наркотичного засобу в перерахунку на суху речовину становить 0,1060г.
Крім того, ОСОБА_1, повторно, на початку травня 2009 року на залізничному вокзалі по вул. Привокзальна площа в м. Ірпені Київської області у невстановленої слідством особи придбала за 2 000 грн. особливо небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований, який перевезла до власного помешкання. Частину придбаного наркотичного засобу об’ємом 6мл., що в перерахунку на суху речовину становить 0,1484г., вона 21 травня 2009р. приблизно о 10 год.20 хв. у своєму будинку незаконно збула ОСОБА_2 за 240 грн., а іншу частину об’ємом 72 мл., що в перерахунку на суху речовину становить 1,9080г., засуджена зберігала для власних потреб
Крім того, ОСОБА_1 25 жовтня 2010р. приблизно о 10 год. неподалік станції метро “Академмістечко” в м. Києві у невстановленої слідством особи за 400 грн. незаконно придбала 10 мл. особливо небезпечного наркотичного засобу опію ацетильованого, який перевезла до місця свого проживання та незаконно зберігала без мети збуту для власного вживання.
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просив вирок скасувати у зв’язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженої внаслідок м’якості, постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_1 покарання: за ч. 2 ст. 309 КК України –3 роки позбавлення волі; за ч. 2 ст. 307 КК України –5 років позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Вважає, що судом першої інстанції при призначенні покарання не у повній мірі враховано особу засудженої, тяжкість вчинених останньою злочинів, а також те, що ОСОБА_1 раніше притягувалась до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічних злочинів. Зазначає, що обрана судом першої інстанції міра покарання не достатня для виправлення засудженої та є явно несправедливою внаслідок її м’якості.
Захисник ОСОБА_3 в поданих запереченнях на апеляцію прокурора, просить апеляцію прокурора залишити без задоволення, а вирок без зміни. Вважає вирок суду першої інстанції законним та обґрунтованим. Зазначає, що міський суд при призначення ОСОБА_1 покарання врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу підсудної, пом’якшуючі та обтяжуючі покарання обставини, та обґрунтовано прийшов до висновку про доцільність застосування до засудженої ст. 75,76 КК України.
Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора, який підтримав апеляцію, пояснення засудженої, яка заперечила проти поданої прокурором апеляції, перевіривши матеріали кримінальної справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Висновки суду в частині кваліфікації дій засудженої за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України та доведеності її вини у вчиненні інкримінованих їй злочинів за зазначених у вироку обставин відповідають фактичним обставинам справи , ґрунтуються на зібраних у справі доказах, яким надана належна юридична оцінка, та ніким не оспорюються.
Порядок дослідження доказів під час розгляду даної справи було визначено судом першої інстанції у відповідності до ст. 299 КПК України, а саме: визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та постановлено обмежитись допитом підсудної, а також дослідити матеріали кримінальної справи та вивчити характеризуючи дані на підсудну.
Щодо встановленого порядку дослідження доказів засуджена та її захисник не заперечували. При цьому вказаним особам, у відповідності до ст. 299 КПК України, було роз’яснено наслідки встановлення такого порядку дослідження доказів.
Відповідно до ст. 365 КПК України висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, які не оспорюються і стосовно яких докази судом не досліджувалися, апеляційним судом не перевіряються.
Згідно вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини справи, що пом’якшують та обтяжують покарання.
Суд першої інстанції, при призначенні ОСОБА_1 покарання, взяв до уваги, що скоєні останньою злочини відносяться до злочинів середньої тяжкості та тяжких. При цьому обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 судом першої інстанції не виявлено.
Також суд врахував щире каяття ОСОБА_4, як обставину, що пом’якшує покарання останньої.
Міський суд у мотивувальній частині вироку обґрунтовано дав оцінку обставинам, які потрібно врахувати при призначенні покарання ОСОБА_1, а саме те, що вона щиро розкаялася у вчиненому, позитивно характеризується по місцю проживання, в силу ст. 89 КК України раніше не судима.
Суд першої інстанції, при призначенні ОСОБА_1 покарання також мотивовано врахував стан здоров’я останньої, а саме те, що вона має ряд тяжких захворювань, з яких, зокрема, саркома 3 стадії, гіпертонічна хвороба 2 стадії, ожиріння 3 ступеня, бронхіальна астма, персистуюча, середнього ступеня важкості, у фазі захворювання та інші. (а.с. 145, 150-151 т. 1, а.с. 16 т.2 ).
При наявності таких захворювань відбування ОСОБА_4 покарання в місцях позбавлення волі викличе додаткові страждання для останньої у зв’язку з відсутністю належних можливостей для лікування таких тяжких захворювань в умовах пенітенціарної системи.
Враховуючи викладене суд мотивовано дійшов висновку про можливість виправлення засудженої без реального відбування покарання в місцях позбавлення волі та прийняв рішення про застосування до ОСОБА_1 положень ст.ст. 75, 76 КК України та встановлення іспитового строку тривалістю три роки.
Доводи прокурора, викладені у поданій ним апеляції про те, що ОСОБА_1 в минулому вже притягувалась до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічних злочинів, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки у відповідності до ст. 89 КК України ОСОБА_1 вважається такою, що не має судимості.
У відповідності до висновку судово-наркологічної експертизи № 299 від 10.06.2009 року ОСОБА_1 страждає на опійну наркоманію, проте не потребує застосування медичних заходів передбачених КК України –обов’язкового лікування від наркоманії. Вона підлягає диспансерному обліку та спостереженню нарколога. Може одержувати лікування від захворювання на загальних підставах (а.с. 88 т.1 ).
Згідно довідки-характеристики виданої Управлінням державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області на запит Апеляційного суду Київської області, ОСОБА_1 під час перебування на обліку з 29.08.2011 року по 07.02.2012 р. в кримінально-виконавчій інспекції м. Ірпеня порядку та умов відбуття покарання не порушує, виконує встановлені вироком суду обов’язки, на реєстрацію в інспекцію з’являється вчасно. Відповідно до матеріалів перевірки, наданих дільничним інспектором міліції за 4 квартал 2011 року, ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується позитивно, спиртні напої не вживає, до адміністративної відповідальності за порушення громадського порядку не притягувалась.
Зазначені обставини, а також тривалість відбутого іспитового строку свідчать про те, що призначене ОСОБА_1 покарання не пов’язане з позбавленням волі, є необхідним і достатнім для виправлення засудженої та запобігання вчиненню нею нових злочинів.
Приймаючи рішення, колегія суддів також враховує, що скасовуючи ухвалу апеляційного суду Київської області від 03.08.2011 року, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, у своїй ухвалі від 13 грудня 2011 року, не вказувала, що призначене судом першої інстанції покарання не відповідає вимогам кримінального закону внаслідок м’якості.
У зв’язку з наведеним, колегія суддів вважає, що призначене судом ОСОБА_1 покарання відповідає характеру і ступеню тяжкості вчиненого злочину, особі винної, з урахуванням обставин, що обтяжують та пом’якшують покарання, а тому апеляцію прокурора залишає без задоволення, а вирок –без зміни.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції залишити без задоволення, а вирок Ірпінського міського суду Київської області від 23 травня 2011 року щодо ОСОБА_1 –без зміни.
Головуючий:
Судді: