АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-5226

2006 р.

В.С.

Головуючий у 1 інстанції

Мазур

Суддя-доповідач:          Спас О.В.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня    2006 року                                                                   м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду

Запорізької області у складі:             головуючого     Савченко О.В.

суддів :                Спас О.В.

Бондаря М.С. при секретарі      Винник І.С. за участю позивача   ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2., представника відповідача Зав городнього В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 30 червня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області про виплату вихідної допомоги

ВСТАНОВИЛА:

18 січня 2006 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом про виплату вихідної допомоги. В подальшому змінював позов (а.с.36, 69 - 70) і зазначав, що він з 1981 року по 02 липня 2001, а також з 15 березня 2005 року по 30 грудня 2005 року працював в органах внутрішніх справ. Загальна вислуга склала більше 22 років. При звільненні у 2001 році йому було виплачено вихідну допомогу у розмірі 5 посадових окладів, що склало 800грн.

На час його звільнення у 2001 році діяла Постанова Кабінету Міністрів України № 12 від 08 січня 2000 року, яка обмежила суму виплат розміром 5 посадових окладів. Позивач вважає, що це суперечить Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ", Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Постанові Кабінету Міністрів України № 393 від 17 липня 1992 року „Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам... органів внутрішніх справ". Позивач зазначає, що Постанова № 12 не була зареєстрована у Міністерстві юстиції України, а тому не підлягала застосуванню. Також позивач в обгрунтування своїх вимог посилається на ту обставину, що Постанова № 12 була скасована Указом Президента України № 463/2001 від 23 червня 2001 року.

Просить стягнути на його користь70188,17грн.недоплаченої вихідної допомоги за 22 роки служби.

Постановою Орджонінікдзевського районного суду м. Запоріжжя від ЗО червня 2006 року позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Не погодившись з рішенням суду Управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій зазначає, що постанова не відповідає вимогам матеріального та процесуального права і просять її скасувати та відмовити Вотченку І.В. в задоволенні вимог.

Дослідивши в засіданні апеляційного суду обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Згідно п.З ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Відповідно ст. 202 КАС України підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З матеріалів справи вбачається, що позивача було звільнено з органів внутрішніх справ 02 липня 2001 року за віком. Згідно „Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України" йому було нарахована грошова допомога при звільненні і виплачена згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 12 від 08 січня 2000 року „Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393" у розмірі 5 місячних посадових окладів.

Таким чином, при звільненні позивача 02 липня 2001 року йому було виплачено грошову допомогу відповідно тієї редакції Постанови Кабінету Міністрів України, яка діяла на час його звільнення.

Не існує також підстав для стягування суми позову з відповідача за період служби позивача з 15 березня по 30 грудня 2005 року, оскільки строк його служби був менше року, а в такому випадку виплата вихідної грошової допомоги не передбачена п. 10 Постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17 липня 1992 року „Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам... органів внутрішніх справ".

Окрім цього, позивач, який з 2001 року вважав, що його право на розмір отриманої при звільнені грошової допомоги, порушений, до суду за захистом свого права майже 5 років не звертався, що порушує як ст. 99 КАС України, так і вимоги гл. 31-А ЦПК України (1963 р.), якій застосовувався в цих правовідносинах на час звільнення позивача. Пов"язування ним своїх вимог за період звільнення у 2001 році з повторним звільненням 30 грудня 2005 року є безпідставним, оскільки права на грошову допомогу при повторному звільненні позивач не набув.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції є такою, що не відповідає обставинам справи, а також постановлена з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 167, 198, 199, 201, 205, 207 КАС України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх  справ України  в Запорізькій області задовольнити.

Постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від ЗО червня 2006 року по цій справі скасувати та ухвалити нову постанову наступного змісту:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області про виплату вихідної грошової допомоги.

Касаційна скарга на судове рішення може бути подана безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а саме, з "01 " вересня 2006 року - дня складення рішення в повному обсязі.

Головуючий:

Судді: