ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 березня 2012 року справа № 5020-118/2012
Господарський суд міста Севастополя у складі судді Янюк О.С.,
за участю представників:
прокурора —Почки А.А. (посвідчення №17 від 02.02.2012)
позивача —ОСОБА_1 (довіреність б/н від 05.01.2012);
відповідач —Захуцького В.В. (керівник, витяг ЄДР серії АЖ № 048745 станом на
18.01.2012)
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Першого заступника прокурора міста Севастополя
(99011, м. Севастополь, вул. Л. Павліченко,1)
в інтересах держави в особі
Фонду комунального майна Севастопольської міської ради
(99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5)
до Малого приватного підприємства “Євгеній плюс”
(99006, м. Севастополь, вул. О.Косарєва, 12)
про стягнення 19 220,00 грн,
ВСТАНОВИВ:
02.02.2012 Перший заступник прокурора міста Севастополя (далі — прокурор) звернувся до господарського суду міста Севастополя (далі –суд) в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Севастопольської міської ради (далі –позивач, Фонд) із позовом до Малого приватного підприємства “Євгеній плюс” (далі –відповідач, МПП “Євгеній плюс”) про стягнення 19 220,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовує законами України “Про планування і забудову територій” та “Про регулювання містобудівної діяльності”, ст.257, 261, 526, 530, 610 Цивільного кодексу України, та вказує на порушення з боку відповідача договору про пайову участь замовників у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Севастополя в частині внесення суми пайової участі.
Ухвалою суду від 03.02.2012 порушено провадження у справі та у порядку ст. 65 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) зобов’язано сторін надати суду документи, необхідні для вирішення спору. Розгляд справ призначений на 27.02.2012. Ухвалою суду від 27.02.2012 розгляд справи був відкладений на 19.03.2012. У судовому засіданні 19.03.2012 оголошено перерву до 21.03.2012.
Під час судового засідання прокурор та представник позивача підтримали вимоги позовної заяви та надали пояснення, аналогічні викладеним у позові.
Крім того, 19.03.2012 прокурором заявлено клопотання про визнання поважними підстав пропуску строку позовної давності, у якому він зазначає, що до прийняття на сесії Севастопольської міської ради рішення від 26.01.2010 № 9128 про делегування Фонду повноважень за укладеними договорами про пайову участь, позивач не мав можливості звернутися до прокурора із питанням про стягнення з відповідача суми пайового внеску (а.с. 63-65). Фонд у своїх письмових поясненнях від 19.03.2012 також просив визнати поважними підстави пропуску строку позовної давності, з огляду на те, що повноваження за укладеними договорами про пайову участь делеговані йому лише 26.01.2010 відповідно до рішення сесії Севастопольської міської ради від 26.01.2010 № 9128 (а.с. 112-113).
Відповідач, в порядку ст.59 ГПК України, надав суду письмовий відзив на позов (а.с. 39-40), в якому заперечив проти позову та просив відмовити у його задоволенні з підстав закінчення строку позовної давності. Проте, 19.03.2012 представник відповідача визнав позовні вимоги в повному обсязі, та просив надати розстрочку суми стягнення на 12 місяців у зв'язку з тяжким фінансовим станом підприємства (а.с 116).
На підставі ст.85 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, заслухавши прокурора та представників сторін, судом встановлені наступні обставини.
На виконання договору оренди земельної ділянки по вул. Горпищенка, 53-а у місті Севастополі від 07.12.2007 (а.с. 13-18) між МПП “Євгеній плюс” та Севастопольською міською державною адміністрацією 15.05.2007 укладений договір про пайову участь замовників у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Севастополя (будівництво магазину “Хліб” по вул.Горпищенка, 53-а (а.с. 10-12, далі —Договір).
Відповідно до п.п. 1.1, 2.1 Договору замовник/забудовник (МПП “Євгеній плюс”) здійснює пайову участь у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Севастополя та перераховує суму пайової участі у розмірі 19 220,00 грн на рахунок цільового фонду розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міського бюджету.
Розрахунки здійснюються забудовником протягом одного року з моменту підписання договору, але не пізніше здачі об'єкта в експлуатацію (п. 2.2 Договору).
Договір набирає чинності з дня підписання та діє до повного виконання зобов'язань (п. 4.3 Договору).
Акт Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта зареєстрований Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю та затверджений розпорядженням Нахімовської районної державної адміністрації 13.12.2007 (а.с. 19-24).
Таким чином, об'єкт будівництва, магазин “Хліб” за адресою вул. Горпищенка, 53-а, м.Севастополь, завершений будівництвом та введений МПП “Євгеній плюс” в експлуатацію 07.12.2007. Отже строк виконання зобов'язання відповідачем по перерахуванню суми пайової участі у розмірі 19 220,00 грн на рахунок цільового фонду розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міського бюджету настав з 13.12.2007 (дата затвердження Акта Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта).
Проте у добровільному порядку зазначене зобов’язання відповідачем не виконано, що в свою чергу і стало підставою для звернення прокурора із даним позовом до суду.
Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Відповідно до п.4 Положення про Фонд комунального майна Севастопольської міської ради, затвердженого рішенням Севастопольської міської ради від 26.01.2010 №9128, Фонд є виконавчим органом Севастопольської міської ради, якому делеговані повноваження щодо укладання цивільно-правових угод про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури міста Севастополя, а також виконання зобов'язань за угодами із вищезазначених питань, укладених Севастопольською міською державною адміністрацією у період до 26.01.2010, якій до вказаної дати делегувалися останній відповідно до рішення Севастопольської міської ради №1429 від 22.10.2003 (а.с. 25-29).
Таким чином, органом, який наділений повноваженнями виступати стороною на захист інтересів держави у спірних правовідносинах з питань створення інженерно-транспортної інфраструктури на території міста Севастополя, є Фонд комунального майна Севастопольської міської ради.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених Господарський кодексом України (далі –ГК України, (ч. 1 ст. 175 ГК України).
Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України та ст.174 ГК України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).
Ураховуючи правову природу укладеного між сторонами Договору, застосуванню до спірних відносин сторін підлягають також норми Закону України “Про планування і забудову територій” від 20.04.2000 № 1699-III (у редакції, що діяла на час вчинення правовідносин, далі –Закон).
Відповідно до ч.3 ст. 4 Закону фінансування робіт з планування окремих земельних ділянок, на яких фізичні чи юридичні особи мають намір здійснити нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт об'єктів містобудування або впорядкування територій, здійснюється, як правило, за рахунок коштів цих осіб.
Згідно з ч.1 ст. 24 Закону фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об'єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов'язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, Київської та Севастопольської міської державної адміністрацій, у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво об'єкта містобудування (далі - дозвіл на будівництво).
У разі прийняття сільською, селищною чи міською радою рішення про надання земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності для розміщення об'єкта містобудування в порядку, визначеному земельним законодавством, зазначене рішення одночасно є дозволом на будівництво цього об'єкта. (ч.4 ст. 24 Закону).
Судом встановлено, що Договір про пайову участь замовників у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Севастополя був укладений на виконання договору оренди земельної ділянки від 07.12.2007.
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Із змісту п.п.2.1, 2.2 Договору вбачається, що у відповідача є зобов’язання перерахувати суму пайового внеску у розмірі 19 220,00 грн на рахунок цільового фонду розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міського бюджету згідно із розрахунком. Зазначене зобов’язання позивач повинен виконати на протязі одного року з моменту підписання договору, але не пізніше ведення об’єкта в експлуатацію.
Датою введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата затвердження акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію цього об'єкта органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, що утворив комісію (п.29 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 №1243 (чинного, на час затвердження Акту)).
Як встановлено судом і не заперечується сторонами Акт затверджено 13.12.2010 (а.с. 19-23). Доказів виконання відповідачем умов п. 2.1, 2.2 Договору суду не надано.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України). Отже, у розумінні вищенаведеної норм відповідач є боржником.
Проте, представник відповідача просить застосувати строк позовної давності.
Так, позовна давність –це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України). Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
Оскільки об’єкт будівництва був введений в експлуатацію 13.12.2007 –заборгованість зі сплати пайового внеску виникла у відповідача з 14.12.2007. Отже строк позовної давності для стягнення вказаної заборгованості сплинув 14.12.2010.
Проте, виходячи зі змісту ч.1 ст. 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були надані пояснення з приводу пропуску строку позовної давності щодо спірних правовідносин (а.с. 112-113).
Відповідно до ч.5 ст. 267 ЦК України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
При цьому, суд звертає увагу на те, що питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об’єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.
Як зазначалося вище, повноваження щодо укладання цивільно-правових угод про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури міста Севастополя, а також виконання зобов'язань за угодами із вищезазначених питань, укладених Севастопольською міською державною адміністрацією у період до 26.01.2010, делеговані Фонду рішенням сесії Севастопольської міської ради від 26.01.2010 № 9128, у зв’язку з чим Фонд набув можливості звернутися до суду лише з 26.01.2010.
Виходячи з наведеного, клопотання прокурора про визнання поважними причин пропущення строку позовної давності підлягає задоволенню.
З огляду на наведене, а також на те, що внесення пайового внеску є одним з основних обов’язків відповідача, належне виконання якого вимагається законом та Договором, та ураховуючи визнання відповідачем позовних вимог у повному обсязі, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з МПП “Євгеній плюс” заборгованості зі сплати внеску у розмірі 19 220,00 грн.
Крім того, під час судового засідання 21.03.2012 представник відповідача заявив клопотання про надання розстрочки виконання рішення у справі строком на 12 місяців та стягнення проводити за графіком, зазначеним у клопотанні (а.с. 116). Прокурор та позивач не заперечували проти задоволення заявленого клопотання, про що свідчать відповідні відмітки на клопотанні (а.с. 116).
Пунктом 6 ч.1 ст. 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення. (п. 2 Роз’яснень Президії Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України” від 12.09.1996 № 02-5/333 (з подальшими змінами та доповненнями)).
Представник відповідача обґрунтував необхідність застосування розстрочки виконання рішення скрутним фінансовим становищем МПП “Євгеній плюс” та неможливістю одночасно погасити всю суму боргу.
Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення зі сплатою заборгованості рівними частками, а саме:
до 01.04.2012 –1620,00 грн; до 01.05.2012 –1600,00 грн; до 01.06.2012 –1600,00 грн; до 01.07.2012 –1600,00 грн; до 01.08.2012 –1600,00 грн; до 01.09.2012 —1600,00 грн; до 01.10.2012 — 1600,00 грн; до 01.11.2012 —1600,00 грн; до 01.12.2012 —1600,00 грн; до 01.01.2013 —1600,00 грн; до 01.02.2013 —1600,00 грн; до 01.03.2013 —1600,00 грн.
Підсумовуючи викладене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, тобто з відповідача підлягає стягненню сума пайового внеску у розмірі 19 220,00 грн із розстроченням сплати боргу строком на 12 місяців.
За правилами ст. 49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати у розмірі 1609,50 грн.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд –
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Малого приватного підприємства “Євгеній плюс” (ідентифікаційний код 20737412; 99006, м. Севастополь, вул. О.Косарєва, 12; з будь-якого рахунку) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської ради (ідентифікаційний код 2895637, ву 99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5; п/р 315117932700001 в УДК м. Севастополя, МФО 824509, отримувач - місцевий бюджет, код платежу - 20110001) заборгованість за договором №213ст/07 від 15.05.2007 про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Севастополя у розмірі 19 220,00 грн (дев'ятнадцять тисяч двісті двадцять грн 00 коп.).
Розстрочити стягнення суми пайового внеску у розмірі 19 220,00 грн на 12 місяців та стягнення проводити за наступним графіком:
до 01.04.2012 –1 620,00 грн,
до 01.05.2012 –1 600,00 грн,
до 01.06.2012 –1 600,00 грн,
до 01.07.2012 –1 600,00 грн,
до 01.08.2012 –1 600,00 грн,
до 01.09.2012 –1 600,00 грн,
до 01.10.2012 –1 600,00 грн,
до 01.11.2012 –1 600,00 грн
до 01.12.2012 –1 600,00 грн
до 01.01.2013 –1 600,00 грн,
до 01.02.2013 –1 600,00 грн,
до 01.03.2013 –1 600,00 грн.
3. Стягнути з Малого приватного підприємства “Євгеній плюс” (ідентифікаційний код 20737412; 99006, м. Севастополь, вул. О.Косарєва, 12; з будь-якого рахунку) в доход державного бюджету (р/р 31210206700001, одержувач: Державний бюджет міста Севастополя, банк отримувача: ГУ ДКСУ в місті Севастополі, МФО 824509, код 38022717) судовий збір у розмірі 1609,50 грн (одна тисяча шістсот дев’ять грн. 50 коп.).
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя підпис О.С.Янюк
Повне рішення в порядку
статті 84 ГПК України
оформлено і підписано
26.03.2012.