АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЧЕРКАСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/2390/301/12Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 20 Середа Л.В.  

Доповідач в апеляційній інстанції

Вініченко Б. Б.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          22 березня 2012 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоВініченка Б.Б.

суддівНовікова О.М., Храпко В.Д.

при секретаріОстапенко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 – ОСОБА_7 на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 28 листопада 2011 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, Золотоніського відділення № 2 Філії "Полтавського регіонального управління ВАТ Банк "Фінанси та кредит" про визнання договору купівлі-продажу майна недійсним, визнання права власності.

          Вивчивши матеріали справи та заслухавши представників апелянта та ВАТ Банк "Фінанси та кредит", ОСОБА_8, колегія суддів, –

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, Золотоніського відділення №2 Філії «Полтавського регіонального управління ВАТ Банк «Фінанси та кредит» про визнання договору купівлі-продажу майна недійсним, визнання права власності. Свої вимоги мотивувала тим, що вона є власником будинку АДРЕСА_1, відповідно до договору дарування від 07.10.1998 року. Наприкінці 2003 року позивачка виїхала на проживання до Італії. Через деякий час вона дізналась, що її приватний будинок всупереч волі останньої перебуває у власності її сина ОСОБА_8 Водночас їй стало відомо, що 21.12.2007 року секретарем Калениківської сільської ради Золотоніського району Черкаської області було посвідчено довіреність, реєстровий № 112, відповідно до якої ОСОБА_6 уповноважувала ОСОБА_10 продати належний їй житловий будинок по АДРЕСА_1. Крім того, на підставі зазначеної довіреності 28 грудня 2007 року від її імені було продано належний їй житловий будинок по АДРЕСА_1 ОСОБА_9 18 березня 2008 року ОСОБА_9 продала житловий будинок по АДРЕСА_1 ОСОБА_8, що було посвідчено договором купівлі-продажу за реєстровим № 958 від 18.03.2008 року. А ОСОБА_8 в свою чергу передав спірну садибу у заставу Золотоніському відділенню №2 Філії «Полтавського регіонального управління ВАТ Банк «Фінанси та кредит» відповідно до договору застави від 23.04.2008 року № 1819-ЧД.           Позивачка вважає, що всупереч її волі будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 вийшов з її володіння, оскільки вона не виявляла наміру відчужувати своє нерухоме майно, тому вона змушена була звернулась до суду із вищезазначеним позовом.

Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 28 листопада 2011 року  відмовлено ОСОБА_6 в задоволенні позовних вимог.

          Не погоджуючись з даним рішенням суду, представник ОСОБА_6 – ОСОБА_7 подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, оскільки вважає, що судом неповно з'ясовані обставини, які мають значення для правильного вирішення справи та  ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_6 в повному обсязі.

          Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, заслухавши учасників процесу, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга  підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Розглядаючи дану справу, суд належним чином дані вимоги закону не врахував.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог  ОСОБА_6, суд послався на те, що позивачем не доведені обставини, на які він посилався у позовній заяві, як на підставу своїх вимог.

Колегія суддів вважає, що до такого висновку  суд прийшов помилково.

Як видно із матеріалів справи 21.12.2007 року секретарем  секретарем Калениківської сільської ради Золотоніського району Черкаської області було посвідчено довіреність, реєстровий № 112, відповідно до якої ОСОБА_6 уповноважувала ОСОБА_10  продати належний їй житловий будинок по АДРЕСА_1.

ОСОБА_10 28 грудня 2007 року продав від імені позивачки її  будинок  ОСОБА_9

Доводи позивачки про те, що дану довіреність вона не підписувала і будинок був проданий всупереч її волі стверджується слідуючими об’єктивними доказами :

довідкою консула А.П. Домарецького генерального  консульства України в Неаполі про те, що  ОСОБА_6 перебувала без виїзду з Італії в Україну з 10.08.2002 р. по 02.03.2010 року (а. с. 158);

довідкою Державної прикордонної служби України про  те, що в період з 01.01.2007 року позивачка  в’їхала в Україну 02.03.2010 року ( а. с. 36);

висновком експерта № 497-П від 17.08.2010 року про те, що підпис від імені ОСОБА_6 в графі «Підпис» в довіреності, виданій Калениківською сільською радою від 21 грудня 2007 року, реєстровий № 112, на ім’я ОСОБА_10, виконаний не ОСОБА_6, а іншою особою з наслідуванням зразків її підпису ( а. с. 76-99).

На підставі зазначених вище доказів колегія суддів вважає, що відповідно до вимог ч. 3 ст. 203, 215, 317, 319 ЦК України позовні вимоги ОСОБА_6 в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу будинку з надвірними будівлями, що знаходяться в АДРЕСА_1, укладений ОСОБА_10, який діяв від імені ОСОБА_6 та ОСОБА_9, посвідчений державними нотаріусом Золотоніської міської державної нотаріальної контори за № 4853 від 28 грудня 2007 року підлягають до задоволення.

За наявності зазначених вище об’єктивних доказів колегія суддів вважає, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог в цій частині, суд помилково зіслався лише на покази секретаря Калениківської сільської ради ОСОБА_1 21.12.2007 року про те, що дану довіреність вона видала в присутності ОСОБА_6

Оскільки рішення суду в цій частині постановлено з порушенням норм матеріального права, воно, відповідно до вимог п. 4 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення даних позовних вимог.

Що стосується решти позовних вимог, то згідно з роз’ясненнями, що містяться в п. 10 постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», реституція як спосіб захисту цивільного права  (частина перша статті 216 ЦК) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв’язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за  правилами реституції може бути пред’явлена тільки стороні недійсного правочину.

Норма частини першої статті 216 ЦК не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину.

У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання індикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача – з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК.

За таких обставин колегія суддів вважає, що в даному судовому процесі решта позовних вимог не підлягає до задоволення, а тому рішення суду щодо відмови в задоволенні решти позовних вимог  підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, ч. 4 ст. 309, 313, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

 Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 – ОСОБА_7 задовільнити частково.

Рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 28 листопада 2011 року в частині відмови ОСОБА_6 в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1 від 28.12.2008 року № 4853 скасувати.

Дані  позовні вимоги задовільнити.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1, укладений ОСОБА_10, який діяв від імені ОСОБА_6 та ОСОБА_9, посвідчений державними нотаріусом Золотоніської міської державної нотаріальної контори за № 4853 від 28 грудня 2007 року, визнавши за ОСОБА_6 право власності на будинок АДРЕСА_1.

В решті рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 28 листопада 2011 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним  законної сили.

Головуючий :

          Судді :