РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2006 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого - Зварича С.Б. Суддів - Демковича Ю.Й., Стефлюк О.Д. при секретарі - Кріль Н.З. за участі - представника апелянта Будза Т.В. і позивачки ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в М.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ВАТ «Тернопільбуд» на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 28 липня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до БМУ «Промбуд» ВАТ «Тернопільбуд» про виконання умов договору, підписання після здачі будинку в експлуатацію документів про передачу їй у приватну власність двокімнатної квартири, визнання недійсною вимоги відповідача про здійснення доплати за житло і відшкодування моральної шкоди, та зустрічним позовом ВАТ «Тернопільбуд» до ОСОБА_1 про стягнення пені за прострочення виконання договірних зобов»язань,
ВСТАНОВИЛА:
В травні 2006 року ОСОБА_1. пред»явила позов до БМУ «Промбуд» ВАТ «Тернопільбуд» про виконання умов договору, підписання після здачі будинку в експлуатацію документів про передачу їй у приватну власність двокімнатної квартири, визнання недійсною вимоги відповідача про здійснення доплати за житло і відшкодування моральної шкоди. Посилалась на те, що в липні 2003 року уклала з відповідачем договір, за яким відповідач зобов»язався побудувати в четвертому кварталі 2005 року здати в експлуатацію, 66-тиквартирний жилий будинок по АДРЕСА_1, в якому двокімнатну квартиру НОМЕР_1 передати їй у приватну власність, а вона - позивачка - зобов»язалася вказану квартиру оплатити з розрахунку 1599 грн. за 1 кв.м. загальної площі., загальною вартістю 117670 грн. Взяті на себе зобов»язання позивачка виконала, а відповідач зволікає з завершенням будівництва жилого будинку, порушивши терміни виконання будівельних робіт, і відмовився оформляти на неї спірну квартиру,
Справа № 22а-1028 Головуючий у 1 інстанції - Шміло В.І.
Категорія - виконання зобояз. Доповідач - Зварич С.Б.
мотивуючи тим, що необхідно доплатити за житло 39444 грн. у зв»язку з подорожчанням будівельних матеріалів, робіт та послуг.
В червні 2006 року ВАТ «Тернопільбуд» пред»явило до ОСОБА_1. зустрічний позов про стягнення пені в сумі 23474 грн. за прострочку виконання договірних зобов»язань щодо внесення коштів на будівництво квартири поквартально. Посилався на те, що за умовами договору ОСОБА_1. зобов»язана була вносити платежі щоквартально до 10 числа наступного місяця, проте прострочила 357 банківських днів і за умовами того ж договору зобов»язана сплатити 3% від суми заборгованості.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 28 липня 2006 року первинний позов задоволено повністю. В зустрічному позові відмовлено за безпідставністю.
В апеляційній скарзі ВАТ «Тернопільбуд» просить рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким в позові ОСОБА_1. відмовити, а зустрічний позов задоволити, посилаючись на те, що суд невірно застосував норми матеріального права.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представника апелянта Будза Т.В., який підтримує доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу позивачки ОСОБА_1, розглянувши матеріали справи, колегія суддів вбачає підстави для скасування судового рішення і ухвалення нового по суті спору.
Задовольняючи позовні вимоги в частині покладення обов»язку на відповідача за первинним позовом - БМУ «Промбуд» ВАТ «Тернопільбуд», -щодо підписання документів про передачу позивачці ОСОБА_1 в приватну власність двокімнатної квартири НОМЕР_1, загальною площею 73,59 кв.м в будинку по АДРЕСА_1, суд виходив з того, що відповідач, в порушення норм цивільного законодавства, в односторонньому порядку змінив умови договору, що стосуються вартості спірної квартири та строків завершення будівництва, самовільно відмовився від виконання взятих на себе зобов»язань про передачу спірної квартири у власність позивачки, у зв»язку з чим вважав в цій частині позов підставним.
Проте, такий висновок суду не грунтується ні на законі, ні на матеріалах справи; не відповідає він і умовам укладеної між сторонами угоди.
Встановлено, що 23 липня 2003 року між сторонами був укладений договір НОМЕР_1 про дольову участь у будівництві житла, зокрема, 66-ти квартирного житлового будинку по АДРЕСА_1, за яким «Виконавець» - БМУ «Промбуд» ВАТ «Тернопільбуд» - веде забудову житлового будинку, а по закінченні будівництва передає двокімнатну квартиру у власність «Замовника» - позивачки ОСОБА_1 - а та, в свою чергу, зобов»язалась оплатити вартість вказаної квартири у встановлені договором строки та у визначених договором розмірах.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, ОСОБА_1 посилалась на те, що повна і остаточна вартість квартири, яка повинна бути передана їй у власність, визначена договором НОМЕР_1 при його укладанні, умови угоди нею виконані повністю, а БМУ «Промбуд» протиправно зволікає з підписанням відповідних документів на передачу їй у власність квартири. Ці доводи судом були взяті до уваги при вирішенні спору.
Проте, поза увагою суду залишився п. 1 договору, в якому вказано, що загальна вартість квартири визначена по цінах зафіксованих на третій квартал 2003 року, та що при зміні вартості будівельно-монтажних робіт і будівельних матеріалів «Виконавець» робить перерахунок і повідомляє «Замовника» письмово. Також судом не враховано правила п.З договору, за яким «Замовнику» належить одержати квартиру по закінченні будівництва.
Повідомлення ОСОБА_1 про збільшення вартості квартири на 44499 грн. та перенесення строків здачі будинку в експлуатацію було направлено 31 жовтня 2005 року, з пропозицією прибути в БМУ «Промбуд» для підписання змін до договору. ОСОБА_1 не заперечувала одержання вказаного листа, проте до «Виконавця» не з»явилась і у встановлені законом строки та порядку не прийняла міри до врегулювання розбіжностей, чи розірвання договору в зв»язку з незгодою на зміну його умов, що передбачено п.8 укладеного між сторонами договору.
Про відмову від виконання зобов»язань, взятих на себе БМУ «Промбуд», за договором НОМЕР_1, позивачка навіть не повідомлялась. Згідно з п.7 договору підписання документів про передачу права власності «Замовнику» здійснюється після розрахунку по сумах, встановлених на момент завершення будівництва. Судом встановлено, що на час розгляду справи ступінь готовності забудови складає 91,2 %, будинок не здано в експлуатацію досі.
За вказаних обставин доводи позивачки ОСОБА_1. про зміну БМУ «Промбуд» умов договору в односторонньому порядку та його відмову від подальшого їх виконання є голослівними і судом взяті до уваги безпідставно.
Не можна погодитись і з висновком суду щодо підставності позову ОСОБА_1. в частині відшкодування моральної шкоди.
По-перше, договором НОМЕР_1, який регулює правовідносини між сторонами, відшкодування моральної шкоди за невиконання чи неналежне виконання зобов»язань не передбачено; як і не передбачено відповідальності «Виконавця» за несвоєчасну здачу житлового будинку в експлуатацію. Між тим ст.611 ЦК України передбачає, що в разі порушення зобов»язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Чинним законодавством не передбачено таких правових наслідків, як відшкодування моральної шкоди, щодо виконання договорів про дольову участь у будівництві житла.
По-друге, ст.23 ЦК, на яку послався суд при постановленні рішення, передбачає відшкодування особі моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. В процесі розгляду даної справи позивачка не довела і судом не здобуто фактів порушення будь-яких прав чи охоронюваних законом інтересів позивачки.
А вказівка суду про визнання недійсною вимоги відповідача про здійснення доплати за житло в сумі 39444 грн. взагалі суперечить чинним нормам цивільного законодавства, оскільки згідно зі ст.ст.202, 203, 215 ЦКУкраїни недійсним може бути визнано правочин (дію особи), спрямований на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов»язків. Пропозиція позивачці ОСОБА_1. прибути в БМУ «Промбуд» для підписання змін до договору не є правочином і питання її дійсності не може розглядатись в порядку цивільного судочинства.
Не грунтується на законі і суперечить матеріалам справи також висновок суду про безпідставність зустрічного позову ВАТ «Тернопільбуд» до ОСОБА_1. про стягнення пені за прострочення виконання договірних зобов»язань.
Відповідно до умов договору НОМЕР_1 протягом 5 днів після його підписання, «Замовник» перераховує «Виконавцю» 35300 грн. авансу та в процесі будівництва - вносить поквартально (до 10 числа) 10296 грн., починаючи з 1 кварталу 2004 року. У випадку несвоєчасної оплати «Замовником» вказаних коштів - йому нараховується пеня в розмірі 3 % від суми заборгованості.
За даними БМУ «Промбуд» ОСОБА_1. прострочила 357 банківських днів (протягом 10.03.05 - 20.12.05 p.p.) і їй нарахована пеня в сумі 29961 грн. 36 коп., як і просив стягнути з неї на користь ВАТ «Тернопільбуд».
Колегія суддів вважає, що даний позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з правил ст.258 ЦК України про застосування до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) позовної давності в один рік. З матеріалів справи вбачається, що з позовом про стягнення пені ВАТ «Тернопільбуд» звернулось 9 червня 2006 року. Отже до стягнення підлягає сума пені в 23474 грн. 88 коп. за 76 банківських днів, що виникла протягом 10.06.05 - 20.12.06 p.p. Проте, враховуючи обставини справи, матеріальне становище відповідачки за зустрічним позовом, колегія суддів вважає за можливе зменшити суму пені, що підлягає стягненню, до 10 тисяч гривень.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню.
Враховуючи, що у справі не потрібно збирати або додатково перевіряти докази, обставини справи встановлені судом повно і правильно, але допущено помилку в застосуванні норм матеріального права, колегія суддів вважає за можливе постановлення нового рішення по суті спору.
Керуючись ст.ст.307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ВАТ «Тернопільбуд» задоволити частково.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 28 липня 2006 року скасувати і ухвалити нове, яким в позові ОСОБА_1 до БМУ «Промбуд» ВАТ «Тернопільбуд» про виконання умов договору, підписання після здачі будинку в експлуатацію документів про передачу їй в приватну власність двокімнатної квартири, визнання недійсною вимоги про здійснення доплати за житло і відшкодування моральної шкоди відмовити.
Позов ВАТ «Тернопільбуд» задоволити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Тернопільбуд» 10 тисяч гривень пені за прострочення виконання договірних зобов»язань.
Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня його проголошення.