УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" вересня 2006 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Коваленка Є.П. суддів - Максимовича Ю.А., Подковського О.А. з участю прокурора - Зозулі ІД. захисника ОСОБА_8 засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2., ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні в М.Тернополі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Підгаєцького районного суду від "5" липня 2006 року, -
встановила:
Цим вироком засудженні ОСОБА_2, уродженець і житель ІНФОРМАЦІЯ_1, з середньою освітою, одружений, непрацюючий, не судимий, за ч.І ст.121 КК України до 5 років позбавлення волі; за ч.2 ст.296 КК України до 2 років позбавлення волі.
Згідно ч. 1 ст.70 КК України остаточно призначено 5 років позбавлення волі.
Відповідно до ст.75 КК України звільнено ОСОБА_2. від призначеного покарання з випробуванням із трьохрічним іспитовим строком.
ОСОБА_3, уродженець і житель ІНФОРМАЦІЯ_2, із середньою освітою, працює ІНФОРМАЦІЯ_3, неодружений, не судимий, за ч.2ст.296 КК України до 2 років позбавлення волі.
Справа МІ 1 - 314 2006 р. ' Головуючий у 1 інстанції - Купець І. М.
Категорія -ч. 2ст. 296КК України Доповідач - Максимович Ю.А.
Згідно ст.75 ЮС України звільнено ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням із однорічним іспитовим строком.
ОСОБА_4, уродженець і житель ІНФОРМАЦІЯ_4, непрацюючий, не судимий, за ч.2 ст. 296 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі.
Згідно ст.75 КК України звільнено ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням із однорічним іспитовим строком.
ОСОБА_5, уродженець і житель ІНФОРМАЦІЯ_5, із середньою освітою, неодружений, непрацюючий, не судимий, за ч.2 ст.296 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі.
Згідно ст.75 КК України звільнено ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням із однорічним іспитовим строком.
ОСОБА_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_6, неодружений, студент 3-го курсу ДНУ ім. Драгоманова, житель АДРЕСА_1, не судимий, за 4.2 ст. 125 КК України до 1 року обмеження волі.
Згідно ст.75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням із однорічним іспитовим строком.
Згідно ст.76 КК України на ОСОБА_2., ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 обов'язок не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід відносно засудених залишено попередній - підписку про невиїзд.
Згідно вироку суду ОСОБА_2., ОСОБА_3, ОСОБА_4., ОСОБА_5 та ОСОБА_1. визнані винними і засудженні за вчинення злочинів при таких обставинах.
5 листопада 2005 року біля 23 години засуджений ОСОБА_1 з особистих неприязних відносин умисно вдарив кулаком в обличчя ОСОБА_3 біля клубу ІНФОРМАЦІЯ_7, чим спричинив йому легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров»я.
Після цього ОСОБА_3 подзвонив своєму товаришу ОСОБА_2, який 6 листопада 2005 року біля 1 години разом з ОСОБА_4. та ОСОБА_5 приїхали в с.Голгоча на автомобілі під керуванням ОСОБА_6. і всі разом направилися додому до ОСОБА_1 Недалеко від господарства ОСОБА_1 ОСОБА_2., ОСОБА_3, ОСОБА_4. та ОСОБА_5, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, безпричинно пристали до ОСОБА_7, який йшов до себе додому. ОСОБА_2. та ОСОБА_5застосували до нього фізичну силу і усі четверо змусили його іти з ними і показати де живе ОСОБА_1.
Продовжуючи хуліганські дії, ОСОБА_2., ОСОБА_3, ОСОБА_4. та ОСОБА_5в нічний час розбудили ОСОБА_1, чим порушили його спокій та членів його сім»ї.
Перебуваючи на вулиці, ОСОБА_2. безпричинно наніс ОСОБА_1 удари рукою в обличчя та ногою в живіт, в результаті чого спричинив тілесні ушкодження у вигляді розриву тонкої кишки, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень та закритого перелому нижньої щелепи, які відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
Продовжуючи хуліганські дії, ОСОБА_3 разом із ОСОБА_4. та ОСОБА_5 запхали ОСОБА_1 в багажник автомобіля під керуванням ОСОБА_6., не сказавши йому про це, та поїхали в сторону м.Підгайці. Під»їжджаючи до автодороги Монастирська-Бережани ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_6, що у багажнику автомобіля перебуває ОСОБА_1., після чого ОСОБА_6 зразу ж зупинив автомобіль та випустив ОСОБА_1
Ці умисні дії засуджених, що виразились у нахабному поводженні, порушені спокою людей у нічний час доби, знущанні над потерпілим, застосуванні насильства, що спричинило тілесні ушкодження, свідчать про їх особливу зухвалість і вони були вчинені з мотивів явної неповаги до суспільства.
В апеляції засуджений ОСОБА_1. просить вирок суду скасувати, а справу направити на додаткове розслідування, у зв»язку із не притягненням до кримінальної відповідальності ОСОБА_6. Крім того, вважає призначене засудженим покарання занадто м'яким.
Заслухавши суддю-доповідача, засудженого ОСОБА_1, який підтримав апеляцію, засуджених ОСОБА_2., ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які погодились із вироком суду і просять його суворо не карати, захисника ОСОБА_8, який просить вирок суду залишити без змін, думку прокурора про законність та обгрунтованість вироку суду, перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона до задоволення не підлягає з таких підстав.
Висновки суду про доведеність вини засуджених у вчиненні злочинів, за якими їм пред»явлено обвинувачення, відповідають фактичним обставинам справи, є обгрунтованими, підтверджуються сукупністю зібраних доказів і в апеляціях не оспорюються.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, зокрема протоколу судового засідання /т.З а.с.114/ засуджений ОСОБА_1, погодився з недоцільністю дослідження доказів щодо обставин справи.
Йому був роз»яснений зміст ст.299 КПК України щодо позбавлення права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
У звязку з цим, колегія суддів вважає, що посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що до кримінальної відповідальності не притягнутий ОСОБА_6 не відповідає вимогам даної статті, а тому в цій частині слід відмовити в прийнятті до розгляду його апеляції.
Покарання засудженим ОСОБА_2., ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 призначене у відповідності ст.ст.50, 65 КПК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу засуджених і обставин, які пом"якшують і обтяжують покарання.
Зокрема, при призначенні покарання ОСОБА_2., суд врахував, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, наявність у нього на утриманні вагітної дружини, яка в даний час народила дитину, його молодий вік та позицію потерпілих щодо не призначення йому покарання у вигляді позбавлення волі.
Виключно пом»якшуючі покарання обставини навів у вироку суд і щодо інших засуджених.
Із врахуванням .наведеного, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про можливість виправлення засуджених без ізоляції від суспільства і застосування до них СТ..75 КК України,
Підстав для скасування вироку суду, колегія суддів не вбачає. Керуючись CT.CT.362, 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Підгаєцького районного суду від 5 липня 2006 року відносно ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - без зміни.