справа № 1-53/2008

В И Р О К

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

смт. Ратне                                                                                                    31 травня  2008 року 

Ратнівський районний суд   Волинської області      під головуванням

судді                             Лесика  В.О.              

за участю секретаря   Свиридюк О.О. 

прокурора                    Сінчука Б.В.  

захисника                    ОСОБА_5         

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в смт . Ратне кримінальну справу про обвинувачення 

        ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина Республіки Білорусь, уродженця села Залухово Ратнівського району Волинської області, жителя АДРЕСА_1,  освіта незакінчена вища, неодруженого, працюючого слюсарем локомотивного депо «Брест» Брестського відділення Білоруської залізниці, раніше на території України не судимого,

та ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_2, білоруса,  громадянина Республіки Білорусь, уродженця м. Брест, жителя АДРЕСА_2, освіта вища, неодруженого, працюючого інженером - програмістом на Республіканському унітарному підприємстві «Брестенерго»,  раніше не судимого,

            за ст.   307 ч. 2; ст. 15 ч. 2 ст. 305  ч. 2  КК України, -

                                                       В С Т А Н О В И В:

Підсудні: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 04 лютого 2008 року, біля 18 години вечора, на пропозицію ОСОБА_1 легковим автомобілем марки «Ауді А4» НОМЕР_1, що належить на праві приватної власності батьку підсуднього ОСОБА_3 виїхали з м. Брест в Україну.

Цього ж дня біля 21 години, перебуваючи в м. Володимир-Волинський, підсудній ОСОБА_1 зустрівся з невстановленою слідством особою на ім'я «ОСОБА_4» з яким попередньо за допомогою телефону домовився про зустріч та придбання наркотичного засобу - марихуани на суму 1500 доларів США.

Після цього підсудні та невстановлена особа виїхали з м. Володимир-Волинський в напрямку м. Луцька де в районі села Війниця Локачинського району їх очікували в легковому автомобілі марки «Мерседес» дві невстановлені досудовим слідством особи.

Тоді ж ОСОБА_1 при посередництві невстановленої особи по імені  «ОСОБА_4» незаконно придбав у двох вищезгаданих невстановлених осіб за 1500 доларів США наркотичний засіб - канабіс (висушену марихуану) вагою 1446, 21 гр., що становить великий розмір і є особливо небезпечним наркотичним засобом.

З метою уникнення виявлення незаконно придбаного наркотичного засобу після того як про це придбання дізнався підсудній ОСОБА_2 останні за  попередньою змовою на узбіччі дороги, що веде в смт. Локачі Волинської області заховали наркотичний засіб в конструктивній порожнині під передньою панеллю легкового автомобіля з метою  незаконного подальшого зберігання та перевезення без мети збуту в Республіку Білорусь.

Підсудні за попередньою змовою вказаний наркотичний засіб, що становить великий розмір незаконно зберігаючи перевезли від села Війниця  Локачинського району до пункту пропуску «Доманово» Волинської митниці.

Крім того, 05 лютого 2008 року близько 00 год. 30 хвилин, підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2  за попередньою змовою, прибувши на легковому автомобілі марки «Ауді А4» НОМЕР_1 в пункт пропуску «Доманово» Волинської митниці намагаючись незаконно перемістити через митний кордон України з приховуванням від митного контролю особливо-небезпечний наркотичний засіб - канабіс (висушена марихуана), (Постанова КМУ № 770 від 06 травня 2000 року «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» Таблиця 1 список № 1) вагою 1446, 21 гр., що становить великий розмір. (Наказ МОЗ № 188 від 01 серпня 2000 року «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться в незаконному обігу»), проте свій злочинний намір до кінця не довели з причин, що незалежали від їх волі, оскільки наркотичний засіб було виявлено та вилучено при проходженні прикордонно-митного контролю, а підсудні затримані.

В судовому засіданні підсудній ОСОБА_1 свою вину в інкримінованих  йому злочинах визнав частково і по суті  пред'явленого обвинувачення показав, що дійсно влітку 2007 року на ринку в м. Ковелі познайомився з громадянином по імені «ОСОБА_4», який під час розмови запропонував йому  свої послуги на придбання наркотичного засобу - марихуани.

В розмові ОСОБА_4 повідомив, що продає марихуану на суму яка є не меншою як 1500 доларів США. Тоді ж ця особа  залишила йому свій номер мобільного телефону і вони неодноразово пізніше зустрічалися з ним в м. Ковелі і той постійно пропонував придбати у нього марихуану.

На початку лютого 2008 року перед поїздкою в Україну вирішив зателефонувати ОСОБА_4 з метою придбання у нього наркотичного засобу для власних цілей, тобто без мети збуту.

04 лютого 2008 року, близько 18 години, запропонував своєму товаришу ОСОБА_3 поїхати на Україну при цьому повідомив останнього, що бажає придбати продукти харчування. Тоді ж після погодження з останнім вони виїхали з Білорусії на легковому автомобілі марки «Ауді А4» під управлінням ОСОБА_2 і в'їхали в Україну через пункт пропуску «Пулемець». На території України він зателефонував ОСОБА_4 і домовились про зустріч у Володимир- Волинському. Після зустрічі в цьому місті з ОСОБА_4 вони домовились між собою про придбання наркотичного засобу. З цією метою на пропозицію ОСОБА_4 виїхати за село «Микуличі» де їх чекали невідомий чоловік та жінка з легковим автомобілем марки «Мерседес» - 123». Коли вони вийшли з автомобіля, при цьому ОСОБА_2 залишався в ньому то домовились про придбання марихуани за 1500 доларів США. Коли він віддав гроші ОСОБА_4 то останній підійшов до  автомобіля «Мерседес» взявши пакет з наркотичним засобом і поклав до них в автомобіль. Саме тоді він вперше повідомив ОСОБА_2 про придбання наркотичного засобу і запропонував останньому його заховати в автомобілі з метою безперешкодного перевезення на Білорусію

По ходу руху автомобіля з'їхали на узбіччя  де заховали вдвох наркотичний засіб під панель приладів автомобіля зі сторони  водія та під систему опалення.

Заховавши марихуану вони близько опівночі прибули в пункт пропуску «Доманово» з метою  виїхати до Білорусії. Заповнивши митні декларації і не вказавши в них наркотичний засіб намагались його перевезти до Білорусії однак при проходженні митного контролю цей наркотичний засіб було виявлено та вилучено, а вони затримані.

В скоєному щиро розкаявся.

Крім того підсудній ОСОБА_1 ствердив, що придбав наркотичний засіб самостійно і про його придбання ОСОБА_2 дізнався лише  після того як цей засіб поклав в автомобіль ОСОБА_4, тобто безпосередньо перед його приховуванням в конструктивних  порожнинах автомобіля.

Підсудній  ствердив також, що цей наркотичний засіб він придбав для себе тобто без мети збуту, незнаючи про його великий розмір,  помилково вважаючи, що за 1500 доларів США можна придбати незначну кількість марихуани.

Підсудній ОСОБА_2 в судовому засіданні повністю підтвердив показання підсуднього ОСОБА_1, додатково показавши, дійсно 04 лютого 2008 року погодився на пропозицію ОСОБА_1 поїхати в Україну з метою придбання продуктів харчування. З цією метою повідомив свого батька про використання автомобіля, який належить останньому на праві приватної власності, сказавши, що поїде ним на тренування.

Отримавши згоду біля 18 години вечора вони виїхали на автомобілі «Ауді А4» через пункт - пропуску «Пулемець» на Україну.

Близько 21-22 години вони приїхали в м. Володимир - Волинський де ОСОБА_1 зустрічався з  раніше невідомою йому особою по імені ОСОБА_4. Проте про, що вони між собою домовлялись він не чув і не міг чути, оскільки з автомобіля не виходив.

Коли в автомобіль сів ОСОБА_4 то вони втрьох на  пропозицію останнього виїхали з м. Володимир-Волинський і зупинились приблизно за 15 км від нього неподалік автомобіля «Мерседес - 123» з увімкненою аварійною сигналізацією.

Тоді ж ОСОБА_4 та ОСОБА_1 вийшли з автомобіля і про щось між собою розмовляли  з невідомими йому обома особами які знаходились в автомобілі «Мерседес». Через незначний проміжок часу особа по імені ОСОБА_4 поклав в автомобіль на заднє сидіння пакет і вони з ОСОБА_1 виїхали з цього місця. По ходу руху автомобіля ОСОБА_1 вперше повідомив його про придбання наркотичного засобу - марихуани і запропонував йому його   приховати в автомобілі з метою подальшого перевезення до Білорусії. Він погодився, а тому після зупинення автомобіля наркотичні засоби були приховані ними в  конструктивних порожнинах автомобіля.

Опівночі, прибувши в пункт пропуску «Доманово»,  вони  зазначений наркотичний засіб не задекларували і намагались його перемістити в Білорусію, проте при проходженні прикордонно-митного контролю він був виявлений та вилучений, а вони затримані.

Підсудній ствердив також, що  про придбання наркотичного засобу дізнався лише після фактичного його придбання ОСОБА_1. Ніякої мети в подальшому  його збувати він не мав і на його думку цього робити не мав і ОСОБА_1, оскільки про це йому не повідомив, а з його розмови зрозумів, що останній цей наркотичний засіб придбав для власних потреб.

В скоєному щиро розкаюється.

Крім визнання своєї вини винність підсудніх у вчиненні ними злочинів, передбачених ст. 309 ч. 2 КК, ст. 15 ч. 2 ст. 305 ч. 2 КК України повністю доведена зібраними та дослідженими в судовому засіданні об'єктивними доказами і зокрема:

-     показаннями свідків  ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які в судовому засіданні підтвердили, що 05 лютого 2008 року, біля  00 год. 30 хв. при проведенні прикордонно митного контролю підсудніх та їх транспортного засобу, а саме автомобіля «Ауді А4» було виявлено та вилучено десять згортків з речовиною рослинного походження. Зазначена речовина не була задекларована ними при заповненні митних декларацій;

-     протоколом огляду місця події від 05 лютого 2008 року з якого вбачається, що в пункті-пропуску «Доманово» Волинської митниці близько 00 год. 30 хв. у легковому автомобілі «Ауді А4» НОМЕР_1 виявлено та вилучено 10 згортків речовини рослинного походження сіро-зеленого кольору;

                                                             (а.с. 5-6  т. 1)

-     протоколом про порушення митних правил відповідно до якого підсудні ОСОБА_2 та ОСОБА_1 намагались  перемістити через митний кордон України з приховуванням від митного контролю речовину рослинного походження не вказавши її в митній декларації та не заявивши при усному опитуванні;

                                                                ( а.с.7  т. 1)

-     висновком фізико-хімічної експертизи відповідно до якої вилучена  у підсудніх речовина рослинного походження являє собою  особливо-небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс (висушену марихуану), вага якого становить 1446, 21 гр.;

                                                                     ( т. 1  а.с. 242-244)

-     Постановами КМУ № 770 від 06.05.2000 року та № 188 від 01.08.2000 року відповідно до яких канабіс (висушена марихуана) відноситься до особливо-небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонений і становить великий розмір.

Таким чином, даючи аналіз зібраним по справі доказам в їх сукупності суд приходить до висновку про  доведеність факту скоєння підсуднім  ОСОБА_1 злочину передбаченого ст. 309 ч. 2 КК України, тобто незаконне придбання без попередньої змови, та зберігання і перевезення без мети збуту за попередньою змовою групою осіб наркотичного засобу у великих розмірах.

Підсуднім ОСОБА_2 вчинення злочину, передбаченого ст. 309 ч. 2 КК, тобто  незаконне зберігання та перевезення без мети збуту за попередньою змовою групою осіб наркотичного засобу у великих розмірах.

Обома підсудніми скоєння злочину, передбаченого ст. 15 ч. 2  ст. 305 ч. 2  КК України, тобто замах на переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю особливо-небезпечного наркотичного засобу у великих розмірах.

Органи досудового слідства інкримінували обом підсуднім вчинення ними злочину, передбаченого ст. 307 ч. 2 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту особливо-небезпечного наркотичного засобу у великих розмірах.

Вказане обвинувачення не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні, а тому дії підсудніх підлягають перекваліфікації зі ст. 307 ч. 2 на ст. 309 ч. 2 КК України із слідуючих підстав:

-     відповідно до п. 4 Постанови Пленуму ВСУ від 26.02.2002 року «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів» про умисел на збут наркотичних засобів може свідчити як відповідна домовленість з особою, яка придбала ці засоби та і інші  обставини: великий, або особливо великий  розмір, спосіб упакування, поведінка суб'єкта злочину, те, що особа сама наркотичні засоби не вживає і т.п..

            Як  встановлено в судовому засіданні ОСОБА_1 придбав у невстановленої слідством особи 1446, 21 гр. марихуани, що становить великий розмір у 10 згортках. Незважаючи на зазначені  обставини суд приходить до глибокого переконання про недоведеність факту придбання, зберігання та перевезення наркотичних засобів саме з метою збуту.

          Даний висновок суду грунтується на слідуючих доказах які суд відносить до об'єктивних в своїй сукупності, а саме:

-     підсудній  ОСОБА_1 протягом  досудового слідства та в судовому засіданні послідовно і неодноразово стверджував, що придбав наркотичний  засіб без мети збуту.

В судовому засіданні ствердив, що придбав марихуану для себе і на пропозицію його знайомого на суму, що  становить не менше 1500 доларів США, помилково вважаючи, що за вказану суму можна придбати наркотичний засіб в незначних розмірах.

-     об'єктивно вказані показання  підтверджуються вироком Брестського районного суду від 18.04.2006 року відповідно до якого підсудній ОСОБА_1 притягнутий до кримінальної відповідальності за злочин, пов'язаний з незаконним обігом наркотичних засобів.   ( т. 1 а.с. 163);

-     фасування наркотичного засобу проведено не підсудніми по справі, а іншими особами;

-     підсудній ОСОБА_2 дізнався про придбання наркотичного засобу лише після фактичного його придбання і також заперечив факт можливого подальшого збуту наркотичного засобу, ствердивши в судовому засіданні, що у розмові з підсуднім ОСОБА_1 зрозумів, що останній придбав марихуану для власних потреб.

Відповідно до ст. 327 КПК обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і постановляється лише при умові, коли в ході судового розгляду винність підсуднього у вчиненні злочину доведена. Пунктом 23 Постанови Пленуму ВСУ від 29.06.1990 року з наступними змінами та доповненнями визначено, що усі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути повинні тлумачитись на користь підсуднього.

Із матеріалів справи слідує також, що орган досудового слідства в порядку ст. 114 КПК України доручав оперативній службі встановити факт намірів підсудніх, а саме придбання, зберігання та перевезення наркотичних засобів саме з метою збуту чи без такої мети. Вказане доручення слідчого залишилось без виконання. ( т. 2  а.с. 43-45)

Отже з врахуванням наведеного суд приходить до висновку про перекваліфікацію дій підсудніх за ст. 307 ч. 2 на ст. 309 ч. 2 КК України. Підлягає виключенню із обвинувачення підсудньому ОСОБА_2 за ст. 309 ч. 2 КК України кваліфікуюча ознака - «придбання наркотичного засобу» за її недоведеністю з підстав викладених вище.

Обираючи покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності скоєнних злочинів, особи підсудніх та всі обставини справи.

Призначаючи покарання підсудньому ОСОБА_2  суд враховує пом'якшуючі покарання обставини, а саме:

  -    визнання своєї вини та щире розкаювання в скоєному;

  -   те, що підсудній вчинив злочин вперше і до  кримінальної відповідальності не притягувався.

З врахуванням зазначених пом'якшуючих покарання  обставин, а також його віку, сімейного стану, виключно позитивних характеристик, ставлення до скоєного, того, що він є  громадянином іншої держави, його ролі в скоєнні злочинів, часу перебування під вартою суд  приходить до глибокого переконання про можливість призначення останньому покарання із застосуванням ст. 75 КК України.

            Підстав для застосування іншого виду покарання чи застосування ст. 69 КК України суд не вбачає з підстав викладених вище.

            Що стосується призначення покарання підсудньому ОСОБА_1 то суд приходить до слідуючого переконання і враховує як пом'якшуючі покарання обставини:

-     визнання своєї вини та щире каяття;

-     те, що підсудній на території України  притягується до відповідальності вперше, та приймає до уваги його сімейний стан, вік та інші дані, що характеризують особу і вважає за можливе призначити останньому покарання із застосуванням ст. 69 КК України, тобто  нижче від найнижчої межі встановленої в санкції статті за якою останній притягується до відповідальності.

Підстав для  застосування ст. 75 КК України суд не знаходить з врахуванням того, що  підсудній вчинив злочин, що становить підвищену суспільну небезпеку, його ролі в цьому, а також інших данних, що характеризують особу і кількості наркотичного засобу.

            Судові витрати  підлягають стягненню з підсудніх, а доля речових доказів підлягає вирішенню в порядку ст. 81 КПК України.

            Що стосується долі автомобіля як речового доказу то суд приходить до наступного висновку:

-     відповідно до ст. 81 КПК знаряддя злочину, що належать обвинуваченому конфіскуються. П. 13 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику  у справах про контрабанду та порушення митних правил» від 03 червня  2005 року визначено, що транспортні засоби, які використовуються для приховування контрабандного товару  при переміщенні через митний кордон України можуть бути конфісковані на підставі ст. 81 КПК за умови визначення їх речовими доказами.

Як встановлено в судовому засіданні транспортний засіб - автомобіль «Ауді А4» хоча і визнаний речовим доказом проте не може бути конфіскованим в дохід держави, оскільки не належить підсуднім і його конфіскація суперечила би вимогам ст. 81 КПК України.

       На підставі викладеного та керуючись ст. ст.  323,  324  КПК  України,  суд,  -

                                                            З А С У Д И В :

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнати винними у скоєнні злочинів, передбачених  ст. 309 ч. 2 КК, ч. 2 ст. 15, ст. 305 ч. 2 КК України.

ОСОБА_1 обрати покарання:

-     за ст. 309 ч. 2 КК у вигляді двох років позбавлення волі.

-     за ст. 15 ч. 2 ст. 305 ч. 2 КК у вигляді двох років і шести місяців позбавлення волі із застосуванням ст. 69 КК з конфіскацією наркотичних засобів та з конфіскацією всього майна, що належить засудженому на праві приватної власності.

На підставі ст. 70 КК  за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити до відбуття два роки і шість місяців позбавлення волі з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі з конфіскацією наркотичних засобів та з конфіскацією в доход держави всього майна, що належить підсудньому на праві приватної власності.

Зарахувати в строк відбування покарання час утримання під  вартою з 05 лютого 2008 року.

Запобіжний захід залишити попередній - утримання під вартою.

ОСОБА_2 обрати покарання:

-     за ст. 309 ч. 2 КК у вигляді двох років позбавлення волі.

-     за ст. 305 ч. 2 КК у вигляді п'яти років позбавлення волі з конфіскацією наркотичних засобів та всього майна, що належить засудженому на праві приватної власності.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш  суворим остаточно визначити до відбування - п'ять років позбавлення волі з конфіскацією наркотичних засобів та з конфіскацією всього майна, що належить засудженому на праві приватної власності.

В силу ст. 75 КК засудженого звільнити від відбування покарання з випробуванням якщо він протягом трьох років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки у вигляді періодичного з'явлення для реєстрації в орган кримінально-виконавчої системи без застосування до нього додаткового покарання у вигляді конфіскації всього майна, що належить на  праві приватної власності відповідно до ст. 77 КК України.

Зарахувати в строк відбування покарання час утримання під вартою з 05 лютого 2008 року.

Запобіжний захід змінити з утримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши засудженого з-під варти в залі судового засідання.

Стягнути з засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судові витрати, пов'язані з проведенням експертиз в сумі по 168 грн. 37 коп. з кожного.

Речові докази по справі в силу ст. 81 КПК, а саме:

-     наркотичний засіб - 1446,21 гр. канабісу (висушена марихуана) як такий, що не становить цінності знищити.

-     легковий автомобіль марки «Ауді А4» НОМЕР_1 передати власнику ОСОБА_3.

-     майно, що належить засудженому ОСОБА_1, а саме:

-     мобільний телефон «Нокія Е 65» з сімкартками білоруського оператора та оператора мобільного зв'язку «Київстар», ноутбук моделі « ACER  EXTENSA 7620 G», ланцюжок з хрестиком, 7020 білоруських рублів, 46 доларів США, 17 гривень конфіскувати в дохід держави.

-     майно, що належить ОСОБА_2, а саме:

-     мобільний телефон марки «Нокія 6300»;

-     ланцюжок з хрестиком;

-     60580 білоруських рублів;

-     40 доларів США;

-     дві гривні повернути останньому після сплати ним судових витрат по справі.

Вирок суду може бути оскаржено в апеляційному порядку на протязі 15 діб з дня його проголошення, а засудженим ОСОБА_1 на протязі вказаного терміну з дня отримання копії вироку через Ратнівський районний суд.

   Головуючий                                     підпис                                  Лесик  В.О.

Оригіналу відповідає.

Голова Ратнівського

 районного суду                                                                               Лесик В.О.