РІШЕННЯ Іменем України
ЗО серпня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого, судді Шестакової Н.В. Суддів: Берзіньш B.C. Летягіної О.В. При секретарі Сафіній Ф.Ф.,
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства "Кримгеологія" Національної акціонерної компанії "Надра України" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні і компенсації заробітної плати у зв'язку із затримкою строків її сплати за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства "Кримгеологія" Національної акціонерної компанії "Надра України" на рішення Київського районного суду м. Сімферополя від 31 березня 2006 року,
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2001 року ОСОБА_1звернувся з позовом до Дочірнього підприємства "Кримгеологія" Національної акціонерної компанії "Надра України" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні і компенсації заробітної плати у зв'язку із затримкою строків її сплати, мотивуючи вимоги тим, що знаходився у трудових відносинах з ГПП "Кримгеологія", працюючи електромеханіком на судні "Вега". Наказом від 20 січня 1999 року його звільнено за скороченням чисельності робітників на підприємстві. До теперішнього часу з ним не проведено розрахунок та не сплачено всі суми, які належали до виплати при звільненні. Вважає, що за порушення строків розрахунку та затримку розрахунку за правилами ст.117 КЗпП України та ст.34 Закону України "Про оплату праці" йому повинно бути сплачено середній заробіток за час затримки розрахунку разом із компенсацією втрати частини заробітку, що за його підрахунками складає 50767грн.08 коп.
Представник відповідача проти позову заперечував, зазначивши, що позивач вже звертався до суду із позовом з аналогічними вимогами, якій рішенням суду від 14 лютого 2001 року було задоволено та стягнуто на користь ОСОБА_1 суму заробітної плати та компенсації за затримку розрахунку в розмірі 41381,25 грн та моральну шкоду у сумі 1000 грн. Вважають повторне звернення до суду з того ж приводу незаконним та не обґрунтованим.
Рішенням суду позов задоволено частково, на користь ОСОБА_1 стягнуто з Дочірнього підприємства "Кримгеологія" Національної акціонерної компанії "Надра України" суму 38737грн. 60коп.
В апеляційній скарзі Дочірнє підприємство "Кримгеологія" Національної акціонерної компанії "Надра України" як правонаступник ДП " "Кримгеологія" ставить питання про скасування рішення з тих підстав, що воно ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права; позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду з зазначеним позовом; судом не витребувано інформацію про отримання позивачем допомоги безробіттю та інших прибутках за період, за який стягнута сума компенсації, без чого неможливо розглянути спір по суті.
Справа № 22-4436/2006р. Головуючий в 1 інстанції Чумаченко Р.Д.
Доповідач Шестакова Н.В.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши позивача та його представника, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача обгрунтовані і підлягають задоволенню на підставі ст.117 КЗпП України та ст.34 Закону України „Про оплату праці".
Висновки суду не відповідають вимогам матеріального права.
Як свідчать матеріали справи, рішенням суду від 14 лютого 2001 року було частково задоволено позов ОСОБА_1 до Державного підприємства "Кримгеологія", на користь ОСОБА_1стягнута заборгованість по заробітній платі та компенсації у загальній сумі 41381грн. 25коп. Ця сума визначена станом на 01.02.2002 року на підставі висновків експертизи (а.с.278,294, справа № 2-45 за 2001 рік). У позові, який було надано суду 18.10.2001 року, ставиться питання про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні і компенсації заробітної плати у зв'язку із затримкою строків її сплати, починаючи з 01.02.1999року до
18.10.2001 року, потім позивач просив зробити розрахунок зазначених сум до
01.10.2002 року (а.с.37), коли було виконано рішення суду від 14.02.2001 року.
Колегія суддів вважає, що застосування ст.117 КЗпП України має особливості, якщо суми розрахунку при звільненні були стягнуті рішенням суду. Ці особливості пов"язані з тим, що ухвалення рішення про стягнення суми заборгованості по заробітній платі та компенсації, яке набуло законної сили, означає припинення зобов"зання роботодавця по сплаті заробітної плати та компенсації і виникнення відносин по виконанню рішення суду.
Таким чином, зобов'язання Державного підприємства "Кримгеологія" перед позивачем по сплаті заборгованості по заробітній платі та компенсації, закінчилися з 27.02.2001 року - дати набрання рішенням суду від 14.02.2001 року законної сили (а.с.305, справа № 2-45 за 2001 рік), виникли правовідносини щодо виконання цього рішення.
Тому позовні вимоги за період з 27.02.2001 року до 01.10.2002 року по суті необгрунтовані, оскільки заявлені на підставі норм трудового права.
Що стосується позовних вимог за період з 20.01.1999 року до 14.02.2001 року, колегія суддів дійшла висновку про те, що позовні вимоги у цій частині заявлені з пропуском строку звернення до суду. Відповідно до ст.233 КЗпП України в редакції, яка діяла до 01.08.2001 року, працівник мав право звертатися до суду із заявою по трудовому спору, крім спорів , пов"язанних з поновленням на роботі, у тримісячний строк з дня, коли він дізнався про порушення свого права. Тобто про порушення свого права позивач фактично дізнався з 27.02.2001 року, коли рішення суду від 14.02.2001 року набрало законної сили. Однак позивач не звернувся до суду із зазначеним позовом на протязі трьох місяців до 27.05.2001 року. Тому строк на звернення до суду із зазначеним позовом закінчився, позивач не надав суду доказів поважності причин, за якими він не мав можливості своєчасно звернутися до суду.
Приймаючи до уваги, що зазначений строк закінчився до набуття законної сили новою другою частиною ст.233 КЗпП України про вітсутність строків звернення до суду з позовами про стягнення заробітної плати, це положення не може застосувуватися до позову.
Верховний Суд України у п.25 постанови Пленуму від 24 грудня 1999 року №13 „Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" зазначив, що пропуск без поважних причин тримісячного строку звернення до суду є самостійною підставою для відмови у позові.
Крім того, відповідно до п.26 вищезазначеної постанови Пленуму Верховного
Суду правило ст.238 КЗпП України про право органу , який розглядає спір, постановити
Справа № 22-4436/2006р. Головуючий в 1 інстанції Чумаченко Р.Д.
ДоповідачШестаковаН.В.
рішення про виплату працівникові належних йому сум без обмеження будь-яким строком застосовується за умови додержання строків звернення за вирішенням спору.
На підставі наведеного рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові.
Керуючись ст.ст.303,307,п.п.3,4 ч.І ст.309 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії "Надра України" "Кримгеологія" задовольнити частково.
Рішення Київського районного суду м. Сімферополя від 31 березня 2006 року скасувати. Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства "Кримгеологія" Національної акціонерної компанії "Надра України" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні і компенсації заробітної плати у зв'язку із затримкою строків її сплати за період з 20.01.1999 року до 01.10.2002 року
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.
Рішення може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі двох місяців.
Справа № 22-4436/2006р.
Головуючий в 1 інстанції Чумаченко Р.Д. Доповідач Шестакова Н.В.