УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«23» серпня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого, судді -          Шестакової Н.В.

Судців                             -   Берзіньш B.C.

-   Летягіної О.В.

При секретарі                  -   Шмакові А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на постанову державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Залізничного районного управління юстиції м. Сімферополя про повернення виконавчого документу стягувачу , за апеляційною скаргою Відділу Державної виконавчої служби Залізничного районного управління юстиції м. Сімферополя на рішення Залізничного районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 18.03.2005 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1. звернулася до суду зі скаргою, в якій просила скасувати постанову про повернення виконавчих документів стягувачу від 29.12.2004 року, допустити негайне виконання рішення суду, яке набрало законної сили 31.08.2001 року, та прийняти до примусового виконання виконавчі листи №2-2772, №2-2125, видані 16.11.2001 року Залізничним районним судом м. Сімферополя; стягнути на її користь держмито з ВДВС Залізничного району м. Сімферополя.

Вимоги мотивовані тим, що 29.12.2004 року ухвалена постанова про повернення виконавчого документу, яку заявниця вважає незаконною, винесеною передчасно, такою, що порушує її права. ОСОБА_1 вказує, що державний виконавець не зазначив, на якій законній підставі їй повернуто виконавчий лист, вважає, що державний виконавець у своїй постанові неправомірно посилався на ЗУ „Про власність", а не на ЗУ "Про виконавче провадження". Крім того, мір з виконання рішення держвиконавець не приймав.

Справа № 22-1357/2006 р.               Головуючий у першій інстанції Алсуф'єв В.В.

Рішенням Залізничного районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 18.03.2005 року скаргу ОСОБА_1. задоволено частково. Скасовано постанову від 29 грудня 2004 року про повернення виконавчого документу стягувачу; стягнено з ВДВС Залізничного району міста Сімферополя на користь ОСОБА_1. державне мито в розмірі 3 грн. 40 коп.

На рішення суду подана апеляційна скарга ВДВС Залізничного району міста Сімферополя, яка за змістом зводиться до скасування рішення суду, як незаконного, та ухвалення нового рішення про відмову в задоволені скарги.

Апелянт вважає, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що з метою виконання рішення суду державним виконавцем неодноразово був накладений арешт на грошові кошти боржника, які знаходяться в кредитних установах за відповідним кодом економічної класифікації -111, але ці арешти кожний раз було скасовано рішеннями Залізничного районного суду м. Сімферополя. У зв'язку з неможливістю списання грошових коштів для погашення заборгованості через скасування постанов про стягнення коштів, обернути стягнення на інше майно боржника не було можливим.

Також, судом не були прийняті до уваги докази, надані до суду апелянтом, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Суд першої інстанції не дослідив роз'яснення Міністерства Юстиції України від 18.03.2005 року №25-32-3960Ю. та інших нормативних актів, на які посилається апелянт.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Згідно з п.40 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчій документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, підлягає поверненню тільки за конкретних підстав, визначених пунктами 1-6 ст.40 вказаного закону.

Зі змісту постанови про поверенння виконавчого документу від 29.12.2004 року вбачається, що жодної з причин переліченних п.1-6 статті 40 вишевказаного закону, державним виконавцем в постанові не вказано.

За вказаними ж державним виконавцем причинами повернення виконавчого документу законом не передбачене.

До того ж з матеріалів справи не убачається, які саме дії він зробив для виконання саме рішення суду відносно ОСОБА_1.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає рішення суду законним та обгрунтованим і підстав для задоволення апеляційної скарги не знаходить.

Справа № 22-1357/2006 р.               Головуючий у першій інстанції Алсуф'єв В.В.

Керуючись   статтями   303,304,307,313,314,315,317,319   ЦПК   України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відділу Державної виконавчої служби Залізничного районного управління юстиції м. Сімферополя -відхилити.

Рішення Залізничного районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 18.03.2005 року, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий у першій інстанції Алсуф'єв В. Доповідач Летягіна О.В.

Справа № 22-1357/2006 р.