Справа № 2-2436/11

2/413/284/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

26.03.2012 року                                                            м. Кривий Ріг                   

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі :

головуючого-судді  Ваврушак Н.М.,

при секретарі   Плотнікової Т.Б.,

за участю сторін:  представника позивача ОСОБА_1, представників відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3,  ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кранмонтажсервіс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Домнасервіс», Публічного акціонерного товариства  «Євраз Суха Балка», Відкритого акціонерного товариства  «Південний  гірничо-збагачувальний   комбінат», Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди, в обґрунтування позову додав, що  працював у важких та шкідливих умовах на протязі 14 років, з них на  ш. Октябрьська ВО «Кривбассруда», на сьогодні –ПАТ «КЗРК»з 30.05.1991 року по 05.06.1991 рік, з 15.07.1992 року по 31.08.1995 року, з 17.04.2001 року по 16.01.2004 року; на  ш. Ювілейна РУ «Суха балка»на сьогодні –ПАТ «Євраз Суха Балка»з 11.09.1995 року по 28.02.1997 року, на ВАТ «ПівдГЗК»з 25.03.1997 року по 30.03.2001 року; у ТОВ «Домнасервіс»з 28.04.2004 року по 08.07.2009 року; у ТОВ «Кранмонтажсервіс»з 10.09.2007 року по 14.04.2009 року.

Висновком МСЕК від 23.03.2011р. позивачу встановлена втрата професійної працездатності в розмірі 65%, визнаний інвалідом 2 групи, встановлено професійне захворювання радикулопатія. Протипоказана робота важка праця, переохолодження, вимушена поза. Причиною професійного захворювання є робота в умовах важкої фізичної праці та несприятливого мікроклімату, підземно. Вважає, що несприятливими умовами праці відповідачі завдали моральну шкоду яку він оцінює у розмірах з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кранмонтажсервіс»- 20 000 гривень, Товариства з обмеженою відповідальністю «Домнасервіс»- 20 000 гривень, Публічного акціонерного товариства  «Євраз Суха Балка»- 20 000 гривень, Відкритого акціонерного товариства  «Південний  гірничо-збагачувальний   комбінат»- 40 000 гривень, Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат»- 80 000 гривень.

Моральні страждання виражені у постійному болю та обмеження руху, позивач відчуває задишку при незначному фізичному навантаженні, загальної слабкість, підвищену втомлюваність, головний біль, запаморочення. Такий стан здоров'я не дає можливості спокійно спати ночами, займатись фізичною роботою. Всі ці обставини змушують позивача докладати додаткових зусиль для організації свого життя.

Позивач не з’явився в судове засідання, просив суд розглянути справу у його відсутності. Суд вважає можливим розглянути справу у  відсутності позивача.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі,  посилаючись на ті самі підстави.

У судове засідання не з’явилися представники відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю «Кранмонтажсервіс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Домнасервіс», які повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи, від  відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Домнасервіс»надійшло письмове заперечення проти позову. Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідачів, що повідомлені про час та місце розгляду справи.

У судовому засіданні представник відповідача  Публічного акціонерного товариства  «Євраз Суха Балка»  - ОСОБА_2,  позовні вимоги не визнала, та просила суд у задоволені позовних вимог відмовити оскільки вважає, відсутні правові підстави для відшкодування моральної шкоди оскільки вказані відносини регулюються спеціальним законом, відсутній факт моральної шкоди, позивач працював незначний час на підприємстві, та порушений строк звернення до суду.

Представник відповідача Відкритого акціонерного товариства  «Південний  гірничо-збагачувальний   комбінат»–ОСОБА_3, позовні вимоги не визнала, та просила суд у задоволені позовних вимог відмовити оскільки вважає, що вимоги не мають законодавчого підґрунтя,  відсутній факт моральної шкоди та просила прийняти до уваги той факт, що звільняючись з підприємства стан здоров’я позивача буз задовільний.

Представник відповідача Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат»- ОСОБА_4, позовні вимоги не визнала, та просила суд у задоволені позовних вимог відмовити, оскільки вважає, що відсутній причинний зв'язок між умовами праці та виникненням професійного захворювання у позивача, відсутня вина відповідача у моральних стражданнях позивача та як вони не підписували акт про розслідування хронічного професійного захворювання та оскаржують їх висновки в судовому порядку.

Вислухавши пояснення сторін,  дослідивши письмові матеріали справи, письмові заперечення відповідачів, суд вважає, що позовні вимоги підлягають  частковому задоволенню за  таких підстав.

У судовому засіданні встановлено позивач працював в умовах важкої фізичної праці та несприятливого мікроклімату зумовленою обмеженістю робочого простору на підприємствах відповідачів протязі 14 років, з них на Товариства з обмеженою відповідальністю «Кранмонтажсервіс»- 1 рік 2 місяці, Товариства з обмеженою відповідальністю «Домнасервіс»1 рік 2 місяці, Публічному акціонерному товаристві  «Євраз Суха Балка»- 1 рік 9 місяців, Відкритому акціонерному товаристві  «Південний  гірничо-збагачувальний   комбінат»- 4 роки, Публічному акціонерному товаристві «Криворізький залізорудний комбінат»- 5 років  - у шкідливих умовах,  що видно з акту  розслідування хронічного захворювання на виробництві та трудової крижки позивача.

Висновком МСЕК від 17 лютого 20101 року та при переогляді 23 березня 2011 року позивачу встановлена втрата професійної працездатності в розмірі  65%, встановлена 2 група інвалідності, за професійним захворюванням радикулопатія.  Протипоказана робота в підземних умовах, важка праця, переохолодження, вимушена поза. Згідно рекомендацій МСЕК він потребую санаторно-курортного та медикаментозного лікування, ВМП, ЛФК, масажу та обмеження праці.

По факту професійного захворювання було проведене розслідування, про що був складений акт  розслідування хронічного професійного захворювання №1 від 10 грудня  2009 року. Причиною професійного захворювання є робота на протязі довгого часу в умовах впливу шкідливих факторів на підприємстві відповідача 14 років, в умовах важкої фізичної праці,   що відмічено у п.12, 13, 16, 17 акту.

Згідно з п. 19 вказаного акту профзахворювання виникло з вини керівництва  підприємств відповідачів, які не забезпечили безпечні умови праці і порушили ст. 153 Кодексу Законів про працю України та ст. 13 Закону України  «Про охорону праці».

Внаслідок професійного захворювання, позивачу заподіяні моральні й фізичні страждання, що спричинили погіршення реалізації його фізичних і професійних можливостей, погіршилися відносини з оточуючими людьми, змінився його звичний спосіб життя, спричинені й інші негативні наслідки морального характеру, тобто позивачу заподіяна моральна шкода.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що, саме з вини відповідачів, які порушували норми з безпеки праці та не забезпечували безпечні умови роботи, позивач частково втратив працездатність, і як наслідок втрати здоров'я, була спричинена моральна шкода.

Частина 1 ст. 237-1 КЗпП України вбачається, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться, якщо порушення його законних грав призвело до моральних страждань, утрати нормальних життєвих зв'язків і вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Таким чином, позивач отримав професійне захворювання під час виконання трудових обов'язків, то заподіяна йому моральна шкода випливає з трудових правовідносин, і має відшкодовуватися роботодавцем, який не створив безпечних умов праці, і тому позивачем вірно визначений належний відповідач.

Суд встановив, що обставини, заподіяння позивачу моральної шкоди, викладені в позовній заяві, так і в судовому засіданні, повністю підтверджуються наданими письмовими доказами, з чого слід зробити висновок про те, що неправомірними діями відповідачів, позивачу дійсно заподіяно моральну шкоду, яка повинна компенсуватися в грошовому вигляді.

Підприємства, на якому працював позивач, порушували діюче законодавство, зокрема, ст. 153 КЗпП України, не створив нешкідливі і безпечні умови праці, протягом тривалого часу не приймали мір до усунення і зменшення шкідливих виробничих факторів. Доводи відповідачів щодо регулювання правовідносин по відшкодуванню моральної шкоди спеціальним законом, суд відхиляє оскільки   дані правовідносини трудовим законодавством.

У зв'язку з виявленими у позивача професійних захворювань змінилися, його образ і якість життя, через що він має моральні страждання. З документів медичних установ,  встановлено, що позивачу протипоказаний важка фізична праця вимушеної робочої пози, несприятливого мікроклімату, підвищеного рівня загальної вібрації. Він повинен  періодично проходити курс оздоровлення та лікування.

Стаття 23 Цивільного Кодексу України, вказує на те, що моральна шкода полягає у душевних стражданнях через фізичний біль.

Суд не приймає доводи відповідачів щодо відсутності факту заподіяння позивачу моральної шкоди, так як органами МСЄК, відповідно до «Порядку встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким нанесено ушкодження здоров’я, пов’язане з виконанням трудових обов’язків» встановлено, що даний факт щодо потерпілих на виробництві, яким не було встановлено стійку втрату працездатності, в той час, позивачу за висновком МСЄК встановлено стійку втрату працездатності.  

Рішення Конституційного Суду від 27січня 2004 року  громадяни, яким установлена стійка втрата професійної працездатності, мають право на стягнення на їх користь моральної шкоди. Відповідно до п. 4.1 цього ж рішення, ушкодження здоров'я, заподіяне потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності заподіюють йому моральні й фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і переносить значно більшу моральну шкоду, чим  працівник, що не втрачає професійної працездатності.

          У відповідності зі ст. 4 Закону України  «Про охорону праці»державна політика в області охорони праці, базується, зокрема, на принципах пріоритету життя й здоров’я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали від нещасних випадків на виробництві й професійних захворюваннях.

Доводи відповідачів щодо оскаржування акту розслідування хронічного професійного захворювання суд не приймає, оскільки на час розгляду справи зазначений акт не змінений та не скасований і тому він може бути прийнятий судом як належний доказ по справі та оцінюється судом  разом з іншими доказами.  

          Щодо доводів відповідача відповідно до строку позовної давності, суд зазначає, що згідно до ст. 9 ЦК України, положення цього кодексу застосовується до трудових відносин, якщо вони не регулюються іншими актами законодавства. Таким чином, виходячи з положень п.3 ч.1 ст. 286 ЦК України позовна давність не поширюється на вимоги про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю.

Беручи до уваги, що обставини, викладені в позовній заяві, про заподіяння моральної шкоди, знаходять доказове  підтвердження, а також з огляду на  те, що настали важкі наслідки для позивача, а саме: втрата працездатності –65%, встановлення інвалідності, та відбулися зміни в стані його здоров'я, викликані профзахворюванням,  говорить про те, що позивачу завдано моральні страждання.

Суму заподіяної моральної шкоди оцінену позивачем суд вважає завищеною. Розмір моральної шкоди слід встановити з урахуванням ступеня втрати професійної працездатності встановленої позивачу, часу відпрацьованого на підприємствах та необхідно прийняти до уваги те, що усі підприємства у рівній мірі не виконували в повному обсягу законодавство про охорону праці, і тому сума морального відшкодування на користь позивача повинна бути спів мірною відпрацьованого часу. З вказаного суд робить висновок, що з відповідачів стягується сума моральної шкоди в наступних розмірах: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кранмонтажсервіс»- 5000 гривень, Товариства з обмеженою відповідальністю «Домнасервіс»- 5000 гривень, Публічного акціонерного товариства  «Євраз Суха Балка»- 5000 гривень, Відкритого акціонерного товариства  «Південний  гірничо-збагачувальний   комбінат»- 15000 гривень, Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат»- 15000 гривень на корить позивача в рахунок відшкодування моральних страждань.

З відповідачів необхідно стягнути судові витрати у рівних частина на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. 46 Конституції України, ст. 4, 9 Закони України «Про охорону праці», ст. 237-1 ч.1  КЗпП України,  ст. 213, 214, 215 ЦПК України,  суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_6    -   задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кранмонтажсервіс»на користь  ОСОБА_6 5 000 гривень (п'ять  тисяч гривень).  

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Домнасервіс»  на користь  ОСОБА_6 5 000 гривень (п'ять  тисяч гривень).  

Стягнути з  Публічного акціонерного товариства  «Євраз Суха Балка» на користь  ОСОБА_6 5 000 гривень (п'ять  тисяч гривень).  

Стягнути з  Відкритого акціонерного товариства  «Південний  гірничо-збагачувальний   комбінат»на користь  ОСОБА_6 15 000 гривень (п'ятнадцять  тисяч гривень).  

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь  ОСОБА_6 15 000 гривень (п'ятнадцять  тисяч гривень).  

Стягнути судовий збір у розмірі  21,46  гривень на користь держави  з кожного відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кранмонтажсервіс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Домнасервіс», Публічного акціонерного товариства  «Євраз Суха Балка», Відкритого акціонерного товариства  «Південний  гірничо-збагачувальний   комбінат».

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд  міста Кривого Рогу.  

Суддя:Н. М. Ваврушак