УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 вересня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді Берзіньш B.C.
суддів М'ясоєдової Т.М.
Шестакової Н.В.
При секретарі Сафіній Ф.Ф.
з участю: представників позивача ОСОБА_2. та ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі справу за апеляційною
скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на
рішення Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 15 лютого 2006
року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3
Абселямовича про усунення перешкод в користуванні власністю,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні власністю. Позовні вимоги мотивовані тим, що їй на праві власності належить домоволодінняАДРЕСА_1. Позивачка доручила своїй сестрі, представнику по справі,ОСОБА_2 оформити документи по газифікації належного їй будинку. В 1997 році мешканці вулиці АДРЕСА_1, в тому числі і позивачка, вирішили сумісно провести газ по вказаній вулиці. За домовленістю оформленням документів по проведенню газу займався відповідач, який з дозволу УЕГГ замовив і отримав проект газоводу, в якому передбачено підключення всіх будинків по вулиці Прибрежній в подальшому, оскільки не у всіх мешканців були кошти на проведення газу, а ОСОБА_3 був потрібен газовод, то він за свої кошти провів газовід до будинку і підключив його. Газопровід був зданий в експлуатацію 14.12.1997 року. В 1998 році позивачка, маючи необхідні кошти для проведення газоводу, звернулася до відповідача з проханням надати дозвіл на підключення до газоводу і визначити суму частки коштів, які ним було витрачено на будівництво газоводу. Відповідач запропонував позивачці сплатити 1800 доларів США. Не погодившись з вказаною сумою позивачка звернулася до суду.
Рішенням Сакського міськрайонного суду АР Крим від 15 лютого 2006 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1. подала апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції від 15.02.2006 року як необгрунтованого, постановленого з порушенням норм матеріального і процесуального права та просила направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не повно з'ясовані всі обставини справи, до участі у справі не було притягнуто ВАТ „Кримгаз".
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача ОСОБА_2. та ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_4., дослідивши матеріали
Справа № 22ц-3231/0б
справи, обговоривши доводи апеляційної скарги представника позивачки, судова колегія вважає, що не має правових підстав для задоволення апеляційної скарги.
Згідно зі статтею 303 Цивільного процесуального кодексу України при розгляді справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, місцевий суд виходив з того, що проведений відповідачем ОСОБА_3 газовід є його власністю, і тому без дозволу відповідача ніхто не має права підключитися до газоводу.
З такими висновками місцевого суду погоджується суд апеляційної інстанції, оскільки вважає їх обґрунтованими.
Згідно частин 1, 2 статті 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 вказаного Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Відповідно до частин 1, 2 статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Відповідно до положень частини 1 статті 321 вказаного кодексу право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до положень ст. 15і Цивільного процесуального кодексу України (1963 року) та ч. 1 ст. 11 діючого Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Із змісту позовної заяви, з якою звернулася до суду ОСОБА_1. вбачається, що вона на підставі статтей 328, 358 Цивільного кодексу України, просить захистити її права власності і зобов'язати ОСОБА_3. усунути перешкоди в користуванні власністю: газопроводом, розташованим поАДРЕСА_1 (а.с. 3-4).
При цьому позивачка та її представники ОСОБА_2 та ОСОБА_5. усупереч п. З ст. 10 діючого ЦПК України не надали доказів про те, що ОСОБА_1. є власником або співвласником спільної часткової власності на вищевказаний газопровід. Не вказано в позовній заяві ОСОБА_1. і ВАТ „Кримгаз" у якості співвідповідача або третьої особи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка є власником будинкуАДРЕСА_1. Відповідачу належить будинок №6 по тій же вулиці. У 1997 році ОСОБА_3 замовив план газопроводу. Малим підприємством „Кашкак" був зроблений план газопостачання житлового будинку відповідача. Після чого відповідачем ОСОБА_3 за власний рахунок був побудований газопровід до свого будинку поАДРЕСА_1 На побудову газопроводу позивачка "виділяла кошти в сумі 1800 доларів, але 07.04.2000 року на вимогу позивачки ОСОБА_3 повернув їй ці гроші про що свідчить розписка на а.с. 15.
14.12.1997 року даний газопровід був введений в експлуатацію і переданий на баланс організації газового господарства.
Відповідно до п. 30 Положення про будівництво розподільчих газових мереж за рахунок коштів населення в Українській РСР, затвердженого 31.12.1987 року міністром житлово-комунального господарства УРСР, яке діє на теперішній час, до побудованих дворових і тупикових вуличним розподільчим газопроводам можуть підключатися інші абоненти при дотриманні ними наступних умов: якщо після підключення інших абонентів газопостачання основного абонента не погіршилося; за умови сплати часткової вартості монтажу ділянки газопроводу загального користування.
Справа №22ц- 32 З1/06
Головуючий суду першої інстанції
Мельник М. О.
Доповідач М'ясоєдова Т.М.
В матеріалах справи відсутні докази, сплати позивачкою часткової вартості монтажу ділянки газопроводу загального користування.
В зв'язку з тим, що позивач згідно з п. З ст. 10 ЦПК України не довела ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, місцевий суд обґрунтовано визнав позовні вимоги ОСОБА_1. такими, що не підлягають задоволенню.
Додаткових доказів, що мають відношення до справи, позивачка та її представники апеляційному суду не надали.
Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, по суті не спростовують висновків суду першої інстанції і не можуть бути прийняті до уваги, тому що зроблені судом висновки відповідають фактичним обставинам, матеріалам справи та вимогам закону, в зв'язку з чим, оскаржуване рішення не може бути скасоване чи змінено по суті.
При розгляді справи суд повно, об'єктивно та всебічно з дотриманням вимог процесуального права дослідив обставини справи, дав належну оцінку наданим сторонами доказам.
Судове рішення постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і правових підстав для його скасування з постановою нового рішення по справі або передачею справи на новий розгляд не встановлено.
З урахуванням наведеного, керуючись статтями 303, 308, 313, 315, 317 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 15 лютого 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України у двохмісячний строк з дня набрання нею законної сили.