Справа № 22-3307 від 2006 року Головуючий в 1 інстанції Суховаров А.В.
Категорія 38/40 Доповідач Бараннік О.П.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 рік вересень 04 дня Колегія суддів судової палати з цивільних справ
апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Бараннік О.П.,
суддів - Михайловської С.Ю., Кузнєцова В.О.,
при секретарі - Лещинській О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою Дніпропетровського закритого акціонерного товариства „Металургремонт-2" на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 березня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровського закритого акціонерного товариства „Металургремонт-2" про стягнення заборгованості по заробітній платі, вихідної допомоги, відпускних, середнього заробітку за час затримки розрахунку, компенсації за час затримки розрахунку і моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
В лютому 2002 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ЗАТ „Металургремонт-2" про стягнення компенсації за несвоєчасну виплату стягнутих судом на його користь сум, посилаючись на те, що рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 лютого 2000 року на його користь була стягнута заборгованість по заробітній платі у розмірі 1.843 гривень 59 копійок, заборгованість по оплаті лікарняних у розмірі 76 гривень 16 копійок, компенсація за затримку виплати заробітної плати у розмірі 371 гривні і моральна шкода у розмірі 50 гривень, а всього 2 340 гривень 75 копійок.
Після цього, рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 червня 2000 року позивач був поновлений на роботі і з відповідача на його користь стягнута заробітна плата за час вимушеного прогулу у розмірі 1 264 гривень 80 копійок, а також моральна шкода у розмірі 300 гривень, а всього 1 564 гривні 80 копійок.
Але, в зв'язку з тим, що стягнуті вказаними рішеннями суду суми позивачеві були виплачені лише тільки у жовтні 2001 року, він просив стягнути з відповідача на свою користь компенсацію за їх несвоєчасну виплату і моральну шкоду.
В послідуючому, позивач пред'явив в суд позов про стягнення з відповідача на свою користь вихідної допомоги з врахуванням інфляції у розмірі 649 гривень 38 копійок, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку у сумі 6 583 гривень 60 копійок, а також моральної шкоди у розмірі 3 000 гривень, який ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 червня 2002 року був об'єднаний в одно провадження з вищевказаною позовною заявою ОСОБА_1 про стягнення на його користь компенсації за несвоєчасну виплату вже стягнутих судом грошових коштів.
Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 червня 2002 року у задоволені вимог ОСОБА_1 до Дніпропетровського ЗАТ „Металургремонт-2" про стягнення компенсації за несвоєчасну виплату стягнутих судом сум, про стягнення вихідної допомоги з врахуванням інфляції, про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку і про відшкодування моральної шкоди, відмовлено.
Ухвалою колегії суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 листопада 2002 року рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 червня 2002 року в частині відмови ОСОБА_1 у стягненні сум, належних йому при звільненні, вихідної допомоги з врахуванням інфляції, середнього заробітку за час затримки розрахунку і моральної шкоди, скасовано. В іншій частині вказане рішення залишено без змін.
При повторному розгляді даної справи, ОСОБА_1 неодноразово доповнюючи і уточнюючи свої вимоги просив суд постановити рішення, яким стягнути з ЗАТ „Металургремонт-2" на його користь 184 гривні відпускних, компенсацію за несвоєчасну їх виплату у розмірі 45,08 грн., заробітну плату за лютий 2000 року у розмірі 127 гривень, компенсацію за несвоєчасну її виплату у розмірі 46, 60 грн., вихідну допомогу при повторному його звільненні у розмірі 387 гривень 27 копійок, компенсацію за її несвоєчасну виплату у розмірі 94 гривень 88 копійок, заробітну плату за час затримки розрахунку у розмірі 21 680 гривень 84 копійок і моральну шкоду у розмірі 5 000 гривень.
Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 жовтня 2004 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 грудня 2004 року рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 жовтня 2004 року скасовано.
В ході останнього розгляду справи ОСОБА_1 продовжував уточнювати свої позовні вимоги і посилаючись на те, що в відомостях про отримання заробітної плати за 1998-1999 роки містяться не його підписи, просив зазначені у них суми в розмірі 1 232 гривень також стягнути на свою користь.
Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 березня 2006 року з Дніпропетровського закритого акціонерного товариства „Металургремонт-2" на користь ОСОБА_1 стягнута заборгованість з виплати належних йому сум при звільненні 27.06.2000 року у розмірі 480 гривень 60 копійок, компенсація втрати частини заробітної плати у зв'язку з затримкою термінів її виплати у розмірі 206 гривень 66 копійок, середній заробіток за час затримки розрахунку з 27.06.2000 року по 17.03.2006 року у розмірі 19 434 гривень 40 копійок, моральна шкода у розмірі 500 гривень, а всього 20 621 гривня 66 копійок. В решті позову відмовлено.
В апеляційній скарзі Дніпропетровське закрите акціонерне товариство „Металургремонт-2", посилаючись на те, що при вирішенні спору судом були неправильно встановлені обставини, що мають суттєве значення по справі, просило рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області вважає, що апеляційна скарга Дніпропетровського закритого акціонерного товариства „Металургремонт-2" підлягає задоволенню частково, а рішення суду - частковій зміні виходячи з наступного.
Задовольняючи вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення на його користь середнього заробітку за час затримки розрахунку в розмірі 19 434 гривень 40 копійок, суд першої інстанції виходив із наявності в діях відповідача грубого порушення трудового законодавства при виплаті позивачеві належних сум у строки, встановлені ст. 116 КЗпП України.
Але, з таким висновком суду погодитись не можливо, оскільки він зроблений без врахування діючої на момент звернення позивача до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів і до 20.12.2005 року частини 3 статті 117 КЗпП України, згідно якої в разі, якщо звільнений працівник до одержання остаточного розрахунку стане на іншу роботу, розмір зазначеної в частині першій цієї статті компенсації зменшується на суму заробітної плати, одержаної за новим місцем роботи, тобто стягнутий судом першої інстанції розмір грошової суми 19 434 гривень 40 копійок повинен бути зменшений на 16 228 гривень 54 копійки / Том № 2, а.с. 14, 67-70, 115/ які ОСОБА_1 отримав працюючи з 19.08.2002 року по 12.09.2005 року на посаді двірника в AT „Дніпропетровський трубний завод" і в результаті чого розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку становитиме 3 205 гривень 86 копійок, які і належить стягнути на його користь.
Що стосується посилань ЗАТ „Металургремонт-2" на необґрунтованість стягнення судом першої інстанції на користь позивача моральної шкоди, то вони не можуть бути прийняті до уваги оскільки, як видно з матеріалів справи саме з вини підприємства була допущена помилка в розрахунку належних позивачеві до виплати грошових суми при звільненні, що в подальшому й призвело до виникнення цього спору в суді, обставини якого при постановці рішення, на думку колегії суддів, вірно були враховані й оцінені судом першої інстанції.
Таким чином, приймаючи до уваги викладене, а також те, що в іншій частині рішення суду першої інстанції являється обґрунтованим і підтвердженим матеріалами справи, керуючись ст.ст. 304, 307, 309, 313, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Дніпропетровського закритого акціонерного товариства „Металургремонт-2" задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 березня 2006 року в частині стягнутого з Дніпропетровського закритого акціонерного товариства „Металургремонт-2" на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку з 27 червня 2000 року по 17 березня 2006 року у розмірі 19 434 гривень 40 копійок змінити, зменшивши вказану суму до 3 205 гривень 86 копійок.
В іншій частині рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 березня 2006 року - залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але на нього може бути принесена касаційна скарга протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: /підпис/
Судці: /підписи/
З оригіналом згідно: суддя О.П.Бараннік