РІШЕННЯ Іменем    України

23 серпня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого, судді Шестакової Н.В.

Суддів:                        Берзіньш B.C.

Летягіної О.В. При секретарі   Шмакові А.С.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну

справу за позовом ОСОБА_1 і СПД ОСОБА_2

 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4

про стягнення завдатку, матеріальної та моральної шкоди за апеляційною скаргою

ОСОБА_3                            на  рішення   Центрального      районного   суду   від

М.Сімферополя від 19 січня 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2005 року ОСОБА_1 і СПД ОСОБА_2 звернулися з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення завдатку, матеріальної та моральної шкоди. Позивачі посилалися на те, що 04.10.2004 року між ними, а також відповідачками був укладений договір, відповідно до якого відповідачки зобов"язалися продати належну їм на праві власності квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_1., СПД ОСОБА_2 узяв на себе забезпечення підготовки і нотаріального оформлення документів, необхідних для купівлі-продажу зазначеної квартири. ОСОБА_1передала ОСОБА_2 завдаток у сумі, еквівалентній 500 доларів СПІА. У подальшому відповідачі не виконали свої зобов"зання, розірвали договір у однобічному порядку і продали зазначену квартиру іншій особі. Тому відповідачі повинні сплатити ОСОБА_1. суму завдатку у подвійному розмірі, а СПД ОСОБА_2. сплатити суму боргу 1635грн. і компенсацію у сумі 2725грн. за умовами договору.

Судовим рішенням позов задоволено. Постановлено стягнути з ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на користьОСОБА_1 3535грн. завдатку і 1500грн. моральної шкоди, на користь СПД ОСОБА_2 1635грн. за договором і 2725 грн. штрафних санкцій.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3ставить питання про скасування рішення з направленням справи на новий розгляд на тій підставі, що суд першої інстанції невірно оцінив фактичні обставини і не врахував, що договір не був укладений по вині позивачів, умови договору не передбачали відшкодування моральної шкоди; суд не з"ясував, які послуги були надані СПД ОСОБА_2; ОСОБА_4 не була повідомлена належним чином про розгляд справи.

Розглянувши справу, заслухавши ОСОБА_1., її представника і ОСОБА_3., перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому  задоволенню з таких підстав.

Справа №22-2383/2006р.                                              Головуючий в 1 інстанції Малухін В.В.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що за виною відповідачів були порушені умови договору між сторонами по справі від 04.10.2004 року, 15.11.2004 року квартира була продана іншій особі, у зв"язку з чим відповідачі повинні повернути ОСОБА_1. суму завдатку у подвійному розмірі з урахуванням сплаченої суми, а також сплатити другому позивачу 1635грн. за надані послуги і компенсацію у розмірі 2725грн.

Висновки суду не узгоджуються з матеріалами справи та не відповідають вимогам матеріального права.

Приймаючи до уваги те, що правові наслідки невиконання договору між сторонами від 04.10.2004 року залежать від оцінки умов та форми договору за участю, у тому числі ОСОБА_4, однак апеляційна скарга не містить відповідних доводів, стягнення сум зроблено також з ОСОБА_4 у солідарному порядку, колегія суддів вважає можливим вийти за межі апеляційної скарги. Відповідно до ч.З ст.303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправільне застосування норм матеріального або порушення норм процесуального права, які є обовїязковою підставою для скасування рішення.

Із змісту договору від 04.10.2004 року (а.с.4-5) слідує, що по суті він є попереднім договором, оскільки він спрямований на майбутнє укладення договору купівлі-продажу і передбачає підготування об"єкту для продажі не пізніше 01.11.2004 року, зобов"язання з боку власників квартири перед ОСОБА_1 забезпечені внесенням завдатку (п.5.1 договору); крім того, відповідачі повинні за послуги сплатити СПД ОСОБА_2. до нотаріального оформлення договору 1635грн. і при розірванні договору будь-якою його стороною сплатити СПД ОСОБА_2. компенсацію у розмірі 2725грн. (п.6.2 договору). Тобто договір по суті складається з двох частин, одна з котрих містить зобов"язання перед ОСОБА_1, а друга - перед виконавцем послуг за оформлення договору.

Відповідно до ст.635 ЦК України попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору. Приймаючи до уваги те, що договір купівлі-продажу квартири як об"єкту нерухомості згідно із ст.657 ГК України укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, попередній договір також повинен бути нотаріально посвідченим.

З урахуванням ч. 1 ст.220 ЦК України про правові наслідки недодержання вимоги про нотаріальне посвідчення договору колегія суддів вважає, що договір між сторонами від 04.10.2004 року у частині зобов'язань між фізичними особами щодо майбутнього укладення договору задатку є нікчемним. Закон не встановлює правила про обов'язкове визнання такого правочину нікчемним тільки у судовому порядку, у зв"язку з чим достатньо тільки констатації цього факту.

Виходячи з нікчемності договору у зазначеній частині, немає підстав обговорювати обставини виконання або невиконання цього договору з боку відповідачів відносноОСОБА_1

Крім того, поняття завдатку згідно з ст.570 ЦК України виникає при наявності договору, який передбачає платежі; по суті завдаток є способом забезпечення виконання договору, який вже укладений; якщо має місце тільки намір про укладення договору, зокрема договору купівлі-продажу майна, передача коштів повністю або частково за це майно фактично є авансом, тому наслідки, передбачені ст.571 ЦК України, до зазначених коштів не застосовуються. Позивачка одержала від відповідачів суму, яка еквівалентна 300 доларів США.

У частині відносін між відповідачами та СПД ОСОБА_2 договір від 04.10.2004 року відповідає вимогам ст.ст.208,901 ЦК України, однак за змістом цього договору виконання зобов'язань відповідачів перед СПД та їх відповідальність поставлені

в залежність від виконання зобов'язань відповідачів перед ОСОБА_1 Оскільки за законом у відповідачів не виникли зобов"язання перед ОСОБА_1 щодо укладення договору (нікчемність договору), відповідно немає правової сили п.6.2 договору.

У частині виконання п.5.4 договору колегія суддів дійшла висновку про те, що зазначений пункт передбачає оплату послуг виконавця, однак позивач ОСОБА_2 не надав суду першої та апеляційної інстанції ніяких доказів щодо обгрунтування його вимог про надання відповідачкам яких-небудь послуг за договором.

Колегія суддів також погоджується з доводами скарги про необґрунтованість стягнення моральної шкоди, приймаючи до уваги те, що договір у частині зобов'язань відповідачів перед ОСОБА_1 щодо майбутнього укладення договору купівлі-продажу є нікчемним, у другій частині цей договір не містить зобов'язань відповідачів щодо відшкодування моральної шкоди.

Доводи скарги про порушення процесуальних прав ОСОБА_4 не заслуговують на увагу, оскільки апелянт немає повноважень щодо представництва інтересів ОСОБА_4, і апеляційна скарга надана тільки від ОСОБА_3

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з ухваленим нового рішення про відмову у позові.

Керуючись ст.ст.303,307,п.п.2,3,4 ч.І ст.309 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Центрального районного суду М.Сімферополя від 19 січня 2006 року скасувати.

Відмовити ОСОБА_1 і СПД

ОСОБА_2  у   задоволенні   позову        до   ОСОБА_3   та

ОСОБА_4 про стягнення завдатку, матеріальної та моральної шкоди.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.

Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду

України протягом двох місяців.                                                                                      .