УХВАЛА

ІМЕНЕМ             УКРАЇНИ

20 вересня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого, судді Шестакової Н.В.

Суддів:                       М"ясоєдової Т.М.

Іващенко В.В. При секретарі Іванові O.K., Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до прокуратури АРК, третя особа Державне казначейство України, про стягнення моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Центрального районного суду М.Сімферополя від 05 липня 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2004 рокуОСОБА_1 звернувся у порядку цивільного судочинства з позовом до прокуратури АРК, третя особа Державне казначейство України, про стягнення моральної шкоди у сумі 1699грн., посилаючись на те, що за фактом викрадення у нього автомобіля марки ВАЗ 21099 реєстраційний номерНОМЕР_1 в ніч з 17 на 18 березня 2001 року співробітниками відповідача порушено кримінальну справу. У жовтні 2003 року у гаражі ОСОБА_2 знайдено автомобіль марки ВАЗ 21099 реєстраційний номер НОМЕР_2 з частинами від автомобіля та особистими речами позивача, який на його думку є викраденим в нього автомобілем, незаконно переоформленим робітниками ДАЇ на іншу особу. Не зважаючи на наявність ознак складу злочину у діях Васильєва та інших осіб, а також посадових осіб ДАІ та ОВС, слідчим СУ ГУ МВС України в АРК необгрунтовано винесено постанову від 05 березня 2004 року про відмову у порушенні кримінальної справи за його заявою, яку 23 березня 2004 року ним було оскаржено у прокуратуру АРК, звідки надійшла відповідь про неможливість постановлення процесуального документу з цього приводу, оскільки слідчим не виконано вказівки прокурора щодо розслідування кримінальної справи. Вважає, що бездіяльністю прокуратури АРК з приводу невиконання нею наглядової функції за розслідуванням кримінальних справ, йому спричинено моральну шкоду у вигляді глибокої психологічної травми, втрати звичних життєвих зв'язків, загострення хронічних захворювань та втрати можливості користування автомобілем, який оцінює у 1699 грн. До того ж, рішенням суду від 22 серпня 2005 року прокурату АРК зобов'язано ухвалити процесуальне рішення про порушення або відмову у порушенні кримінальної справи.

Заочним рішенням суду у позові ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення, посилаючись на те, що судом порушені норми матеріального права, має місце неповне дослідження обставин, які мають значення для справи, їм дана неналежна правова оцінка, оскільки висновки суду про те, що не підтверджено причинно-слідчий зв'язок з діями  прокуратури  АРК,  не  підтверджено розмір моральної шкоди  спростовуються

Справа №22-6344/2006р.                

рішенням суду від 22 серпня 2005 року, яке набуло законної сили, відповідно до якого бездіяльність прокуратури АРК однозначно визнана незаконною.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши представників відповідача та третьої особи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційн скарга  підлягає частковому   задоволенню з таких підстав.

Як свідчать матеріали справи, суд першої інстанції виділив у окреме провадження позовну заяву ОСОБА_1. про скасування постанови слідчого про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1. (а.с.1), потім провадження по справі про відшкодування моральної шкоди було зупинено (а.с.12) до розгляду апеляційної скарги на рішення суду від 20 жовтня 2004 року. Ухвалою суду апеляційної інстанції від 12 квітня 2005 року рішення суду першої інстанції від 20 жовтня 2004 року скасовано з направленням справи на новий розгляд (а.с.13). В наступному скарга позивача була задоволена частково, суд визнав незаконною бездіяльність прокуратури АРК, у зв"язку з якою не було забезпечено прийняття процесуального рішення по ст.97 КПК України за вимогами позивача про порушення кримінальної справи (а.с.ЗЗ).

Справа за позовом ОСОБА_1 до прокуратури АРК про стягнення моральної шкоди розглянута у порядку цивільного судочинства. Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надані докази спричинення йому моральних та фізичних страждань за виною прокуратури АРК.

Колегія суддів вважає, що зазначена справа підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства, оскільки предметом позову є відшкодування шкоди суб"єктом владних повноважень.

Відповідно до ст.ст.2,3 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інших при здійсненні ними владних управлінських функцій; публична служба визначається як діяльність, зокрема, прокурорів при здійсненні ними своїх повноважень. Тобто усі вимоги, пов"язані з незаконними діями або бездіяльністю прокуратури, повинні розглядатися у порядку адміністративного судочинства. Ця обставина, що вимоги про відшкодування моральної шкоди були виділені у окреме провадження, не має правового значення при вирішенні питання про вид судочинства.

Таким чином, справа розглянута з порушенням виду судочинства, що є відповідно до п.1 ч.І ст.205 ЦПК України підставою для закриття провадження по справі.

Керуючись ст.ЗЮ ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Заочне рішення Центрального районного суду М.Сімферополя від 05 липня 2006 року скасувати.

Закрити провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до прокуратури АРК, третя особа Державне казначейство України, про стягнення моральної шкоди.

Роз"яснити позивачеві, що справа за позовом ОСОБА_1 до прокуратури АРК про стягнення моральної шкоди підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України