Судове рішення #21774255

         

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України


20 березня 2012 року Справа № 5002-6/5730-2010



                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Антонової І.В.,

суддів                                                                      Євдокімова І.В.,

                                                                                          Маслової З.Д.,

за участю представників сторін:

                    кредитора: ОСОБА_1, довіреність № б/н від 10.01.12,  товариство з обмеженою відповідальністю "Технології інвестування";

          розпорядник майна: Талан Леонід Григорович, паспорт АЕ НОМЕР_1 від 10.12.96, розпорядник майна Талан Леонід Григорович;

          кредитора: ОСОБА_2, довіреність № б/н від 23.09.10, публічне акціонерне товариство "Дельта Банк";

          боржника: ОСОБА_3, довіреність № б/н від 16.12.11, приватне підприємство "Стройсервіс-2000";

          боржника: Мазур Олександр Петрович (повноваження перевірені), рішення № 14/2 від 04.06.10, керівник, приватне підприємство "Стройсервіс-2000";

          кредитора: не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Архітектурно-будівельна компанія "Каркас";

                    кредитора: не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк";

розглянувши  апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Шкуро В.М.) від 17 січня 2012 року у справі № 5002-6/5730-2010

за заявою приватного підприємства "Стройсервіс-2000" (вул. Данілова, 43,Сімферополь,95000)

про визнання банкрутом

                                                            ВСТАНОВИВ:

          В провадженні господарського суду Автономної Республіки Крим знаходиться справа про банкрутство приватного підприємства „Стройсервіс - 2000”.

          Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 січня 2012 року (суддя Шкуро В.М.) до участі у справі залучено правонаступника товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк" - публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" з розміром кредиторських вимог в сумі 14689864,56 грн.; до участі у справі залучено правонаступника товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурно - будівельна компанія "Каркас" - товариство з обмеженою відповідальністю "Технології інвестування" з розміром кредиторських вимог в сумі 18001700,00 грн., вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Укпрпромбанк" в сумі 14689864,56 грн. відхилено, визнано   грошові вимоги вказаних кредиторів, зокрема, товариства з обмеженою відповідальністю „Технології інвестування” в сумі 18001700,00  грн.  із включенням їх до четвертої черги реєстру вимог  кредиторів.

          Стверджуючи, що ухвалу суду в частині включення товариства з обмеженою відповідальністю „Технології інвестування” до реєстру вимог кредиторів прийнято з порушенням вимог закону, публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 січня 2012 року  у вказаній частині скасувати.          

          Так, за твердженням заявника апеляційної карги, місцевий господарський суд не надав належної оцінки доводам публічного акціонерного товариства „Дельта Банк” про те, що ряд правочинів, а саме договір купівлі –продажу цінних паперів № Б/44-1 від 31 травня 2010 року, укладений між боржником та товариством з обмеженою відповідальністю „Солната”, № 002 від 01 грудня 2010 про відступлення права вимоги, за яким товариство з обмеженою відповідальністю „Солната” передало свої вимоги товариству з обмеженою відповідальністю „Ахітектурно –будівельна компанія „Каркас”, та № 003 від 31 серпня 2011 року, згідно з яким товариство з обмеженою відповідальністю „Ахітектурно –будівельна компанія „Каркас” безоплатно відступило свої вимоги товариству з обмеженою відповідальністю „Технології інвестування”, підписані виключно для необґрунтованого збільшення розміру кредитної заборгованості, та, як вважає заявник апеляційної скарги, є частиною схеми, метою якої є доведення боржника до банкрутства.    

                    Апеляційна скарга прийнята до провадження Севастопольського апеляційного господарського суду колегією суддів у складі: головуючий - суддя Антонова І.В., судді Євдокімов І.В., Котлярова О.Л.

                    У зв'язку з відпусткою судді Котлярової О.Л. на підставі розпорядження керівництва Севастопольського апеляційного господарського суду від 28 лютого 2012 року здійснено заміну судді Котлярової О.Л. на суддю Маслову З.Д.

                    Переглянувши рішення суду першої інстанції в порядку статей 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.  

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 29 листопада 2010 року порушено провадження у справі про банкрутство приватного підприємства „Стройсервіс - 2000” за заявою боржника.

Ухвалою підготовчого засідання суду від 16 грудня 2010 року відносно приватного підприємства „Стройсервіс - 2000” введено процедуру банкрутства –розпорядження майном боржника строком на шість місяців; приватне підприємства „Стройсервіс - 2000” в десятиденний строк зобов’язано подати в офіційні друковані органи оголошення про порушення справи про банкрутство; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Талана Леоніда Григоровича; вирішено питання процесуальних строків (а.с. 46-48 том 2).

Оголошення про порушення відносно приватного підприємства „Стройсервіс - 2000” справи про банкрутство опубліковане в газеті „Голос України” №№ 245-246 (4995-4996) від 25 грудня 2010 року.

Як вбачається з матеріалів справи, 25 січня 2011 року до господарського суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю „Архітектурно –будівельна компанія „Каркас” звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з заявою про визнання грошових вимог у сумі 18001825,00 грн. та включення їх до реєстру вимог кредиторів боржника –приватного підприємства „Стройсервіс - 2000” (а.с. 56-58 том 2).  

30 листопада 2011року до господарського суду Автономної Республіки Крим надійшло клопотання товариства з обмеженою відповідальністю “Технології інвестування”про заміну первісного кредитора - товариства з обмеженою відповідальністю “Архітектурно –будівельна компанія “Каркас”на нового кредитора - товариство з обмеженою відповідальністю “Технології інвестування” на суму грошових вимог 18001700,00 грн. на підставі договору про відступлення права вимоги № 003 від 31 серпня 2011року (а.с. 127-128 том 4).

                    Ухвала господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 січня 2012 року, якою, зокрема,  визнані грошові вимоги  правонаступника товариства з обмеженою відповідальністю „Архітектурно –будівельна компанія „Каркас” - товариства з обмеженою відповідальністю „Технології інвестування” з розміром кредиторських вимог в сумі 18001700,00 грн. зі включенням їх до четвертої черги вимог кредиторів оскаржується публічним акціонерним товариством „Дельта Банк” у Севастопольському апеляційному господарському суді.

                    Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, колегія суддів Севастопольського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги публічного акціонерного товариства „Дельта Банк” з огляду на наступне.

                    Підстави зміни кредитора у зобов’язанні передбачені статтею 512 Цивільного кодексу України.

                    Так, згідно з пунктом 1 частини 1 вказаної правової норми кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

                    Відповідно до статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

                    Заміна кредитора у зобов’язанні на підставі частини 1 статті 516 Цивільного кодексу України здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (или можно ниже).

Відповідно статті 25 Господарського процесуального кодексу України у разі  смерті  або  оголошення  фізичної   особи   померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття,  приєднання,  поділу,  перетворення), заміни кредитора чи боржника  в зобов'язанні,  а також в інших випадках заміни особи у відносинах,  щодо яких виник спір,  господарський суд  залучає  до участі  у  справі  правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

                    З матеріалів справи вбачається, що 31 серпня 2011року між товариством з обмеженою відповідальністю “Архітектурно-будівельна компанія “Каркас”(цедент) та товариством з обмеженою відповідальністю “Технології інвестування”(цесіонарій) укладено договір № 003 про відступлення права вимоги, відповідно  до якого цедент передає, а цесіонарій приймає на себе право вимоги, що належить цеденту, і стає кредитором за договором про відступлення права вимоги № 002 від 01 грудня 2010 року, укладеним між цедентом та товариством з обмеженою відповідальністю “Солната”, щодо боргу приватного підприємства “Стройсервіс-2000”у загальній сумі 18001700,00 грн. (а.с. 127-128 том 4).

Наведене стало підставою для залучення господарським судом Автономної Республіки Крим до участі у справі правонаступника товариства з обмеженою відповідальністю “Архітектурно-будівельна компанія “Каркас”- товариства з обмеженою відповідальністю “Технології інвестування”з розміром кредиторських вимог в сумі 18 001 700,00 грн.

В процесі розгляду справи розпорядником майна Таланом Л.Г. господарському суду надано реєстр вимог кредиторів приватного підприємства „Стройсервіс - 2000”, згідно з яким боржником, зокрема, повністю визнані вимоги   товариства з обмеженою відповідальністю „Технології інвестування” в розмірі 18001700,00 грн. Визнані вимоги вказаного кредитора розпорядником майна включені у наданий суду на розгляд реєстр вимог кредиторів.

Заперечуючи проти включення вказаної суми до реєстру вимог кредиторів , публічне акціонерне товариство „Дельта Банк” твердить про штучність заявлених товариством з обмеженою відповідальністю „Технології інвестування” вимог до боржника, які, на думку кредитора виникли на підставі угод, метою яких є збільшення розміру кредиторського зобов’язання.

Колегія суддів такі доводи публічного акціонерного товариства „Дельта Банк” вважає безпідставними виходячи з наступного.        

Як вбачається з матеріалів справи, 31 травня 2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю “Солната”(покупець), від імені якого на підставі договору доручення №Б/44 від 31 травня 2010 року діє товариство з обмеженою відповідальністю “Фондова компанія “Профіт”(повірений), з однієї сторони, та приватним підприємством “Стройсервіс-2000”(продавець), з іншої сторони, було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів №Б/44-1 (а.с.59-60 том 2).

Відповідно до умов договору продавець продає, а покупець приймає 1451750 акції відкритого акціонерного товариства “Газові мережі”загальною номінальною вартістю 1 451 750,00 грн. Договірна вартість вказаних цінних паперів сторонами визначена у сумі 18001700,00 грн.

На виконання умов договору товариство з обмеженою відповідальністю “Солната”перерахувало приватному підприємству “Стройсервіс-2000”грошові кошти на придбання цінних паперів в сумі 18001700,00 грн.

З отриманих від товариства з обмеженою відповідальністю “Солната”коштів боржник перерахував повіреному - товариству з обмеженою відповідальністю “Фондова компанія “Профіт”суму 1700,00 грн. в якості винагороди та товариству з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Інфотек”за акції публічної акціонерної компанії “Газові мережі”суму 18000000,00 грн. згідно з договором купівлі-продажу цінних паперів №Б-78/1 від 28 травня 2010 року.

Здійснення вказаних розрахунків підтверджується виписуванням з банківського рахунку боржника у публічному акціонерному товаристві “Єкатеринославський комерційний банк”(а.с.100-102 том 5).

Боржник свої зобов’язання перед товариством з обмеженою відповідальністю “Солната” виконав частково, придбавши за договором купівлі-продажу №Б-78/1 від 28 травня 2010 року у товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Інфотек” для товариства з обмеженою відповідальністю “Солната” 145 175 акцій публічного акціонерного товариства “Газові мережі”на загальну суму 145 175,00 грн., що підтверджується актом приймання-передачі цінних паперів, виписуванням про операції з цінними паперами на рахунках у цінних паперах приватного підприємства “Стройсервіс-2000”та товариства з обмеженою відповідальністю “Солната”за період з 26 травня 2010 року по 16 грудня 2011 року (а.с.61 том 2, а.с.14 том 6,  а.с.99 том 5).

Таким чином, як правильно встановлено місцевим господарським судом, на момент укладення 31 травня 2010 року договору купівлі-продажу цінних паперів №Б/44-1 боржник дійсно не був власником акцій публічного  “Газові мережі”, але мав можливість придбати їх у товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Інфотек”за договором купівлі-продажу № Б-78/1 від 28 травня 2010 року. Про дійсність його намірів свідчить перерахування товариству з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Інфотек”за вказаним договором коштів, отриманих від товариства з обмеженою відповідальністю “Солната”.

Згідно з частиною 2 статті 17 Закону України “Про цінні папери та фондовий ринок”не вважається професійною діяльністю з торгівлі цінними паперами, а, отже не потребує ліцензування провадження юридичними особами на підставі договорів комісії або договорів доручення купівлі - продажу (обміну) цінних  паперів через торговця цінними паперами,  який має ліцензію на провадження брокерської діяльності, а також на підставі договорів купівлі - продажу або міни, укладених безпосередньо з торговцем цінними паперами.

Отже, як правильно зазначив місцевий господарський суд, така діяльність боржника не підлягала ліцензуванню, оскільки не є професійною діяльністю на фондовому ринку, а відтак немає підстав вважати, що укладення договору суперечило статутній діяльності боржника.

Також, 03 червня 2010 року між приватним підприємством “Стройсервіс-2000” та товариством з обмеженою відповідальністю “Солната” укладено додаткову угоду, згідно з якою сторони домовились про повернення покупцем отриманих акцій приватного акціонерного товариства “Газові мережі”у кількості 145 174 акцій номінальною вартістю 145 175,00 грн. Продавець відповідно зобов’язався повернути отримані грошові кошти (а.с.62 том 2).

З матеріалів справи вбачається, що боржник не повернув товариству з обмеженою відповідальністю “Солната”отримані за договором купівлі-продажу цінних паперів №Б/44-1 кошти. Заборгованість приватного підприємства “Стройсервіс-2000”перед товариством з обмеженою відповідальністю “Солната”склала 18001700,00 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 05 листопада 2010 року (а.с.69 том 2).

01 грудня 2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю “Солната”(цедент) та товариством з обмеженою відповідальністю “Архітектурно-будівельна компанія “Каркас”(цесіонарій) було укладено договір відступлення права вимоги №002, за яким цедент відступив цесіонарію право вимоги від боржника повернення 18001700,00 грн. боргу (а.с.70-71 том 2).

В подальшому, як зазначалось вище, 31 серпня 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю “Архітектурно-будівельна компанія “Каркас”(цедент) та товариством з обмеженою відповідальністю “Технології інвестування”(цесіонарій) укладено договір про відступлення права вимоги №003, відповідно до якого цедент передає, а цесіонарій приймає на себе право вимоги, що належить цеденту, і стає кредитором за договором про відступлення права вимоги №002 від 01 грудня 2010 року, укладеним між цедентом та товариством з обмеженою відповідальністю “Солната”, щодо боргу приватного підприємства “Стройсервіс-2000”у загальній сумі 18001700,00 грн. (а.с. 127-128 том 4).

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов’язання,  що  виникає  між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом,  в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу,  передати   майно,   сплатити  гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій,  а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної  сторони виконання її обов’язку.

До підстав виникнення господарського зобов’язання частина 1 статті 174 Господарського кодексу України відносить, зокрема, господарські договори.

З аналізу наведених правових норм та обставин справи вбачається, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується існування заборгованості приватного підприємства “Стройсервіс-2000”у загальному розмірі 18001700,00 грн., яка виникла з договору купівлі-продажу цінних паперів №Б/44-1 від 31 травня 2010 року і право вимоги якої на цей час належить товариству з обмеженою відповідальністю “Технології інвестування”на підставі договору про відступлення права вимоги №002 від 01 грудня 2010 року.

Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського кодексу України господарське зобов’язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов’язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами, а також, згідно з частиною 2 цієї ж статті у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

Таким чином, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції у тому, що оскільки підстави, які б вказували на припинення спірного господарського зобов’язання відсутні, правових підстав для відхилення кредитних вимог товариства з обмеженою відповідальністю “Технології інвестування” не вбачається.    

Оскільки ухвала суду прийнята при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, та при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтями 105, 106   Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

                    1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" залишити без задоволення.

                    2. Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 січня 2012 року у справі № 5002-6/5730-2010 у частині включення товариства з обмеженою відповідальністю „Технології інвестування” до реєстру вимог кредиторів приватного підприємства „Стройсервіс - 2000” залишити без змін.

Головуючий суддя                                                  І.В. Антонова

Судді                                                                                І.В. Євдокімов

                                                                                З.Д. Маслова

Розсилка з повідомленням:  

приватне підприємство "Стройсервіс-2000" (вул. Данілова, 43, місто Сімферополь, 95000)

Розпорядник майна Талан Леонід Григорович  (а/с 158,Дніпропетровськ,49000)

Товариство з обмеженою відповідальністю "Архітектурно-будівельна компанія "Каркас"  (вул. К. Маркса, 65, офіс 202/1,Дніпропетровськ,49000)

товариство з обмеженою відповідальністю "Технології інвестування"  (вул. Центральна, 25/301,Підгородне,Дніпропетровський район, Дніпропетровська область,52001)

товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк"  (бул. Л. Українки, 26,Київ,01133)

Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк"  (вул. Фрунзе, 39,Київ 80,04080)

Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим (вул. Довгоруківська, 16, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95006)

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація