УХВАЛА

Іменем    України 13 вересня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого Шестакової Н.В. Суддів М"ясоєдової Т.М. Соловйова М.В. При секретарі    Войциховській Е.В.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом орендного підприємства „Кримтеплокомуненерго" до ОСОБА_1про відшкодування збитків за апеляційною скаргою орендного підприємства „Кримтеплокомуенерго" на рішення Київського районного суду м. Сімферополя від 29 червня 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2006 року ОП „Кримтеплокомуненерго" звернулося із позовом до ОСОБА_1про відшкодування збитків, посилаючись на те, що у період роботи касиром відповідачка була матеріально-відповідальною особою. 07 грудня 2005 року з приміщення каси ОП невідомими була викрадена сумка з грошима у сумі 26126грн.; ця подія стала можливою з вини відповідачки, яка допустила порушення своїх трудових обов'язків, не доглядала належним чином за грошима, тому не забезпечила збереження коштів.

Судовим рішенням у позові відмовлено.

В апеляційній скарзі ОП „Кримтеплокомуненерго" ставить питання про скасування рішення з ухваленням нового рішення про задоволення позову. Апелянт зазначив, що суд першої інстанції надав неправильну правову оцінку фактичним обставинам; не врахував те, що на відповідачку як касира покладено зобов'язання забезпечити збереження коштів у касі, однак вона не виконала свої обов"яки, що підтверджено показаннями свідків.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши представника позивача і відповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає  задоволенню з таких підстав.

Як свідчать матеріали справи, відповідачка працювала касиром з повною матеріальною відповідальністю (а.с.9). 07 грудня 2005 року у касі підприємства при інвентаризації була виявлена нестача грошей у сумі 26126грн., які були отримані відповідачкою у той же день у банку (а.с.П). За даними Залізничного районного відділу СМУ ГУ МВС України в АР Крим (а.с.15) 17 грудня 2005 року була порушена кримінальна справа за фактом крадіжки майна ОП і майна, яке належить відповідачці, на суму 550грн. Провадження по справі припинено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачка не порушила своїх обов'язків, оскільки зберегала гроши у приміщенні каси. Позивач не довів суду умов, передбачених України.

Справа №22-6105/2006р.                            

Обговорюючи питання про обгрунтованість позову, колегія суддів погоджується з висновками суду.

Відповідно до п.п.2.10,4.8 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України, затвердженим Постановою Правління Національного банку України 15.12.2004 року підприємства мають право зберегати у своїй касі готівку, одержану в банку для виплат; касир несе повну матеріальну відповідальність за збереження всіх прийнятих ним цінностей.

Ст.130 КЗпП України встановлює загальні підстави і умови матеріальної відповідальності працівників, відносно до яких працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству внаслідок порушення покладених на них трудових обов"язків. Тобто ця відповідальність пов"язана з винними діями або бездіяльністю працівника, що потягли спричинення матеріальної шкоди.

Як слідує з матеріалів справи, доводи апелянта про порушення відповідачкою своїх обов'язків як касира засновані на припущеннях про те, що відповідачка не забезпечила збереження коштів у касі.

Між тим, ст.60 ЦПК України встановлює, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, однак доказування не може грунтуватися на припущеннях.

На підставі наведеного доводи апелянта не заслуговують на увагу, рішення суду відповідає вимогам матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.303,307,308 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу орендного підприємства „Кримтеплокомуненерго" відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Сімферополя від 29 червня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.