ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 217
РІШЕННЯ
Іменем України
26.03.2012Справа №5002-25/648-2012
за позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю «Вента. ЛТД», м.Дніпропетровськ
до відповідача – Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Бахчисарай
про стягнення 62 345,94 грн.
Суддя Копилова О.Ю.
представники:
від позивача – не з’явився
від відповідача – не з’явився
Обставини справи:
Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Вента.ЛТД» звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до відповідача – Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 61 785,54 грн., 3% річних – 89,65 грн., збитків від інфляції – 07, 55 грн.; пені – 463,20 грн., що разом складає 62 345,94 грн.
06 березня 2012 року до господарського суду Автономної Республіки Крим надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач збільшує основну суму заборгованості до 75 780,89 грн., та додатково просить суд стягнути з відповідача 10% штрафу – 377,35 грн., 3% річних – 176,40 грн., збитки від інфляції у розмірі 07,55 грн., пені – 911,40 грн., що загалом складає 77 253,59 грн.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 березня 2012 року заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог прийнято до розгляду; строк розгляду справи продовжений на 15 днів, в порядку передбаченому ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.
Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідач жодного разу у судове засідання не з’явився, про причини відсутності суд не повідомив, про день, час та місце судового розгляду справи був сповіщений належним чином: рекомендованою кореспонденцією, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення №9500301451909, а також відповідний штамп господарського суду з відміткою про відправку документа, зроблений на звороті у лівому нижньому куті ухвали господарського суду Автономної Республіки Крим про відкладення розгляду справи від 12.03.2012, згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75.
Під час розгляду даної справи відповідач не надав суду відзиву на позовну заяву, з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності.
Враховуючи те, що матеріали справи в повній мірі сформульовані та у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, суд –
встановив:
01 січня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вента.ЛТД» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір постачання товару №350, пунктом 1.1. якого встановлено, що постачальник зобов’язується поставляти і передавати у власність покупця лікарські препарати та медичні товари, далі іменовані «Товар», передбачені даним договором, а покупець зобов’язується приймати вищевказаний товар і вчасно оплачувати його на умовах, передбачених даним договором.
Пунктом 1.2. договору встановлено, що асортимент, кількість і ціна товару, що поставляється, визначаються в специфікаціях, чи накладних, що визнаються специфікаціями, та складаються на кожну партію Товару, що поставляється, і є невід’ємною частиною даного Договору.
Пунктом 4.1. договору передбачено, що покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника, зазначений у даному договорі.
Пунктом 4.2 договору встановлено, що термін оплати покупцем кожного конкретного постачання постачальник вказує у відповідній накладній, при цьому перебіг терміну оплати починається з першого дня дати відвантаження товару. У випадку, якщо постачальником в накладній не зазначений конкретний термін чи дата оплати, оплата покупцем повинна бути здійснена в повному обсязі в термін, не більш десяти календарних днів з дати відвантаження товару. У випадку наявності у покупця заборгованості за товар по двом або більше накладним, всі платежі, що покупець перераховує постачальнику, зараховуються насамперед в рахунок погашення заборгованості за товар, отриманий раніше, незалежно від призначення платежу, вказаного в платіжному дорученні.
Пунктом 8.1 договору передбачено, що даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє протягом дванадцяти місяців, а в частині виконання грошових зобов’язань – до повного завершення. У випадку відсутності повідомлення від сторін про намір розірвати даний договір у період менш, ніж за два тижні до закінчення терміну дії договору, останній вважається пролонгованим на той же строк і на тих же умовах.
Позивач в позовній заяві посилається на те, що на виконання умов договору постачання товару Товариством з обмеженою відповідальністю «Вента.ЛТД» за період з 03 січня 2012 року по 23 січня 2012 року було вчинено 66 поставок товару відповідачу на загальну суму 61 785,54 грн., що підтверджується підписаними з обох сторін накладними, копії яких є в матеріалах справи (том I, а.с. 18-90).
Також позивач зазначає, що договір був пролонгований, відповідно пункту 8.1. договору поставки товару №350 від 01 січня 2011 року.
Однак, відповідач здійснив часткову оплату та тільки по накладній №1000280 від 03 січня 2012 року на суму 21 499,75 грн., по накладній №1000028 від 03.01.2012 на суму 18 724,92 грн., по накладній №1007405 від 10.01.2012 в розмірі 15 007,48 грн., по накладній №1020203 від 19.01.2012 на суму 19 432,69 грн., по накладній №1024172 від 23.01.2012 на суму 15 000,00 грн., по накладній №1020203 від 19.01.2012 на суму 500,00 грн., що підтверджується відповідними банківськими виписками від 20 березня 2012 року, копія яких є в матеріалах справи ( том II, а.с. 81-86).
30 січня 2012 року позивачем було вчинено ще 14 поставок товару відповідачу на суму 13 995,35 грн., що підтверджується підписаними з обох сторін накладними, копії яких є в матеріалах справи ( том I,а.с. 111-126).
Таким чином з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, яка була прийнята судом до розгляду, сума заборгованості склала 75 780,89 грн.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 75 780,89 грн.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або
законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від
зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди
(стаття 611 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення,
в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора)
певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або
утриматися від певної дії, кредитор має право вимагати від боржника виконання його
обов'язку.
Статтею 629 Цивільного кодексу України, передбачено що, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст. 525 Цивільного Кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача суму пені – 911,40 грн.; 3% річних – 176,40 грн.; 07,55 грн. збитків від інфляції та 10% штрафу - 377,35 грн.
Пунктом 5.1. Договору встановлено, що за несвоєчасну оплату поставленого товару покупець на вимогу постачальника сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, а також відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України сплачує Постачальнику три відсотки річних з простроченої суми. Якщо порушення строків оплати триває більш ніж 30 календарних днів, Покупець додатково на вимогу Постачальника оплачує Постачальнику штраф в розмірі 10% від вартості несвоєчасно оплаченого Товару за кожен випадок такого порушення.
Відповідно до частин 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання".
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно до частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Суд погоджується з розрахунком пені та штрафу, зробленим позивачем, з урахуванням приписів Господарського кодексу України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від
відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата судового збору підлягає покладанню на відповідача.
В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 28 березня 2012 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
вирішив:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вента.ЛТД» (49000,м. Дніпропетровськ, вул. Селянський узвіз, 3а, ідентифікаційний код 21947206) 77 253,59 грн., з яких: 75 780,89 грн. основна сума боргу, 176, 40 грн. – 3% річних; 07,55 грн. збитків від інфляції, 911,40 грн. – пені, 377, 35 грн. – 10% штрафу.
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вента.ЛТД» (49000,м. Дніпропетровськ, вул. Селянський узвіз, 3а, ідентифікаційний код 21947206) 1609, 50 грн. судового збору.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Копилова О.Ю.