Справа №22-5272\2006р. Головуючий в 1 інстанції Руденко В.В.
Доповідач Берзіньш B.C.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого, судді: Берзіньш B.C.
Суддів: Кунцова В.О.
Летягіної О.В.,
при секретарі Войциховській Е.В.,
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в М.Сімферополі цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Стемаліт" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання недійсними державних актів на право власності на землю та договору купівлі-продажу земельної ділянки за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 15 травня 2006 року,
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2006 року товариство з обмеженою відповідальністю „Стемаліт" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого ОСОБА_1 23 липня 2004р. на підставі рішення 14-ї сесії 24-го скликання Ялтинської міської ради № 72 від 06 серпня 2003 року, площею 0,010 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, район пансіонату „Зоря", та державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого ОСОБА_1 14 липня 2004р. на підставі рішення 20-і" сесії 24-го скликання Ялтинської міської ради № 230 від 07 червня 2004 року, площею 0,0800 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, район пансіонату „Зоря"; визнання недійсними договорів купівлі-продажу цих земельних ділянок від 28 вересня 2004 року ВВК № 995972 та ВВК №995971, укладених між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, та стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 314661 гривню 60 копійок отриманих нею при продажі земельних ділянок; визнання недійсними державних актів на право власності на ці ж земельні ділянки, виданих ОСОБА_2 на підставі вищезазначених договорів купівлі-продажу земельних ділянок; стягнення в рівних частинах з відповідачів на користь позивача судових витрат в розмірі по 2865 гривень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за договором купівлі-продажу від 30.04.2004р., укладеним між ТОВ «Стемаліт» і ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», ТОВ «Стемаліт» придбало у власність цілий майновий комплекс - дочірнє підприємство «Пансіонат з лікування «Зоря» закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», який розташовано на земельній ділянці загальною площею 6,86га у АДРЕСА_1. ТОВ «Стемаліт» є правонаступником ДП «Пансіонат з
лікування «Зоря» З AT «Укрпрофоздоровниця». Рішеннями господарського суду визнано недійсними рішення Ялтинської міської ради про припинення права постійного користування частиною земельної ділянки пансіонату «Зоря» і переведення її в землі запасу м.Ялта та про віднесення цих земель запасу по АДРЕСА_1 до категорії земель житлової і громадської забудови та затвердження проектів землеустрою з передачею земельних ділянок у власність фізичним особам. Незаконними діями Ялтинської міської ради вказані земельні ділянки, серед інших ділянок, були вилучені з користування позивача, як правонаступника ДП „Пансіонат з лікуванням „Зоря", та передані у власність відповідачці ОСОБА_1, про що їй було видано державні акти про право власності на землю. 28 вересня 2004 року ОСОБА_1 продала земельні ділянки ОСОБА_2 В подальшому він також отримав державний акт на право власності на земельну ділянку.
Оскільки всі рішення Ялтинської міської ради, направлені на вилучення та передачу у власність земельних ділянок, які входили в план землекористування пансіонату „Зоря", в судовому порядку визнані незаконними, відповідно, вони не мають юридичної сили та не можуть породжувати правових наслідків. Земельні ділянки ОСОБА_1 передані незаконно, за відсутності підстав для набуття права власності. За цієї ж причини ОСОБА_1 не мала права продавати земельні ділянки ОСОБА_2, а він відповідно отримувати державний акт про право власності на землю.
Представник ОСОБА_1 в судовому засіданні позов не визнав. Заперечення мотивував тим, що на момент отримання земельних ділянок у власність та на момент купівлі-продажу цих же ділянок, були законні підстави для набуття відповідачами права власності на землю. Рішення господарських судів є поспішними, постановленими без перевірки всіх обставин та без залучення до участі у справі відповідачів - власників земельних ділянок.
Рішенням Ялтинського міського суду від 15.05.2006 року позов товариства з обмеженою відповідальністю „Стемаліт" задоволено в повному обсязі.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали апеляційні скарги, в яких ставлять питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення, яким у позові товариству з обмеженою відповідальністю „Стемаліт" відмовити, посилаючись на те, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Вказують, що судом не повною мірою з'ясовані обставини, які мають значення у справі.
В запереченнях на апеляційну скаргу ТОВ «Стемаліт» вважає доводи скарги необгрунтованними, просить рішення суду залишити без змін.
В засіданні апеляційного суду ОСОБА_2. та його представник, представник ОСОБА_1 підтримали доводи апеляційної скарги, представник ТОВ «Стемаліт» заперечувала проти доводів скарги, посилаючись на їх необгрунтованність.
Обговоривши доводи апеляційних скарг, заперечення на них, розглянувши матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду -скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції з наступних підстав.
Так ст.309ч.1п.1,4 ЦПК України передбачено, що неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.
Постановлюючи оспорюване рішення, суд виходив із обгрунтованності заявлених вимог. Такі висновки суду зроблено по неповно з»ясованним обставинам справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч.ч.2,3ст.152 ЗК України, на які послався суд в підтвердження своїх висновків, забезпечується захист прав суб»єктів права власності або права землекористування. Статтею 125 ЗК України передбачено, що право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації; приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі, одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється. Статтями 15,17,18 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що передача об»єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем за актом приимання-передачі, невід»ємною частиною договору оренди землі є акт визначення меж земельної ділянки в натурі та акт приимання-передачі об»єкта оренди; договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Відповідно до п.1.13 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах 04.05.1999р., складання державного акта на право постійного користування земельною ділянкою при передачі земельної ділянки, що була раніше надана підприємствам, установам, організаціям, в постійне користування або при переоформленні правоустановчих документів на ці земельні ділянки, проводиться після відновлення меж земельної ділянки в натурі.
Із матеріалів справи слідує, що вимоги позивача обґрунтовувались правом користування спірною земельною ділянкою на підставі договору оренди від 01.02.2006р., укладеного на виконання рішення Господарського суду АР Крим від 28.09.2004р. Проте із копії цього договору(а.с.42-48) слідує, що його державна реєстрація не проведена і в матеріалах справи відсутні також документи про передачу об»єкту оренди та відновлення меж земельної ділянки в натурі(на місцевості). Рішення господарського суду від 28.09.2004р. та постанова Севастопольського апеляційного господарського суду АРК від 16.12.2004р., якими було визнано нікчемним рішення 18-ї сесії 23-го скликання Ялтинської міської ради від 16.01.2004р. та зобов»язано Ялтинську міську раду укласти із ТОВ «Стемаліт» договір оренди земельної ділянки по вул.Комунарів.7 у м.Ялта, якими обгрунтовано рішення суду першої інстанції, скасовані постановою Вищого господарського суду України від 23.05.2006р. Рішення Ялтинської міської ради відносно спірної земельної ділянки не біли предметом дослідження суду першої інстанції.
Крім того, відповідно до п.1.5 договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу ДП «Пансіонат з лікування «Зоря» передбачено, що покупець самостійно вирішує питання користування земельною ділянкою, на якій розташовано Об»єкт продажу, відповідно до чинного законодавства. Відповідно до ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками за рішенням органів виконавчої власності або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у користуванні, провадиться лише після вилучення її в порядку, передбаченому цим Кодексом. Статтею 377ч.2 ЦК України передбачено, що якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Із матеріалів справи слідує, що земельна ділянка поАДРЕСА_1 площею 6,86га рішенням №14 5-ї сесії Ялтинської міської ради 23-го скликання від 29.07.1998р. була надана у постійне користування будинку відпочинку «Зоря», а 27.11.1998р. видано Державний акт на право постійного користування цією земельною ділянкою пансіонату «Зоря». З матеріалів справи також слідує, що з 17.11.1998р. зареєстровано філію ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» «Пансіонат з лікування «Зоря», а з 01.06.2000р. - як філію ДП «Ялтакурорт» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» «Пансіонат з
лікування «Зоря», з березня 2003р. - ДП «Пансіонат з лікування «Зоря». В матеріалах справи відсутні документи про право користування спірною земельною ділянкою ДП «Пансіонат з лікування «Зоря» закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця». Не дано судом також оцінки доводам відповідачів про те, що у позивача відсутнє право вимоги відносно спірної земельної ділянки, оскільки ДП «Пансіонат з лікування «Зоря» закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» не виключено з Державного реєстру; та в порушення вимог ст. 10ч.4 ЦПК України суд не обговорив питання про доцільність притягнення до участі у справі закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця».
Із матеріалів справи також слідує, що позивачем оспорюються державні акти на право власності на земельні ділянки, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, район пансіонату „Зоря", які було видано ОСОБА_1 на підставі рішення 20-ї сесії 24-го скликання Ялтинської міської ради № 230 від 07 червня 2004 року та рішення 14-ї сесії 24-го скликання Ялтинської міської ради № 72 від 06 серпня 2003. Таким чином зачіпаються права та інтереси Ялтинської міської ради, в компетенцію якої входить вирішення питань про надання земельних ділянок у власність чи в користування, і яка не була залучена до участі у справі.
Відповідно до п.4ч.1ст.ЗН ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обв»язки осіб, які не брали участі у справі.
З урахуванням наведеного, керуючись ст.ст.303,309,311 Цивільного процесуального кодексу України, колегія
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Ялтинського міського суду АРК від 15 травня 2006 року-скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили й моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі двох місяців.