ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" березня 2012 р. Справа № 5016/4234/2011(8/220)
За позовом Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1,
54052 АДРЕСА_1
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпро –Бугський Морський порт”,
54051 м. Миколаїв, проспект Жовтневий, 473,
про стягнення заборгованості в сумі 119922 грн. 60 коп.
Суддя Т.В. Гриньова – Новицька
Представники сторін:
Від позивача: ОСОБА_3, довіреність № 104 від 03.02.2012р.
Від відповідача: не з’явився.
Суть спору: Фізична особа –підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпро –Бугський Морський порт” (далі - відповідач) грошових коштів у сумі 119922 грн. 60 коп., з яких: 116430 грн. –основний борг за договором №35-У від 12.07.2011р.; 3492 грн. 60 коп. –пеня, яку нараховано у розмірі 0,05%, що перевищує розмір подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення: з 26.10.2011р. по 24.12.2011р., а також про стягнення судового збору у сумі 2398 грн. 45 коп.
Заявою від 01.02.2012р. позивач збільшив розмір позовних вимог і просить стягнути з відповідача не 3492 грн. 60 коп. пені, а 4792 грн. 25 коп., яку він нарахував у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 26.10.2011р. по 01.02.2012р. Судовий збір за збільшеними позовними вимогами позивач не сплатив.
Про дату, час і місце розгляду справи сторони повідомлені у встановленому Господарським процесуальним кодексом (далі –ГПК) України порядку, - шляхом надсилання на їхні адреси ухвали від 26.12.2011р. про порушення провадження у справі, а також ухвал від 31.01.2012р. та 24.02.2012р. Вказані ухвали, що направлені відповідачу за адресою його місцезнаходження –54051 м. Миколаїв, проспект Жовтневий, 473, яка зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців (далі - ЄДРЮОФОП), повернуті Укрпоштою з позначкою про вибуття адресата.
За приписом п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України (далі - ВГСУ) від 26.12.2011р. № 18, у разі виконання судом вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду справи. Згідно з ч.1 ст.64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в ЄДРЮОФОП. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Отже, суд вважає, що про дату, час і місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином.
Відповідач правом участі у судовому засіданні не скористався, відзив на позовну заяву не надав, позов не заперечив і не спростував. За таких обставин, згідно зі ст. 75 ГПК України, господарський суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами.
Позивач у судових засіданнях підтримав позовні вимоги і просив їх задовольнити у повному обсязі.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
12.07.2011р. між сторонами було укладено договір № 35-У (далі –Договір), згідно з умовами якого позивач узяв на себе зобов’язання з технічного обслуговування та налагодження портальних кранів “Кировець” №3 та №4, з’ємно грузо-захоплюючих органів, з’ємно грузо-захоплюючих пристосувань (далі - роботи), а відповідач –приймати роботи за актами та сплачувати їх щомісяця, протягом трьох днів з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт (п.2.3 Договору). У разі неоплати або невчасної оплати виконаних робіт відповідач зобов’язаний сплатити позивачу пеню у розмірі 0,05% від суми заборгованості за кожен день прострочення, однак розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня (п.7.1 Договору).
Згідно з п.6.1 Договору строк його дії –до 31.12.2011р.
На виконання умов Договору позивач виконав для відповідача роботи на загальну суму 116430 грн., що підтверджено актами виконаних робіт №3 від 31.08.2011р. на суму 54000 грн.; №5 від 07.09.2011р. –на суму 3960 грн.; №6 без зазначення дати –на суму 4470 грн. та №8 від 30.09.2011р. –на суму 54000 грн.
У жовтні 2011 року сторони вирішили достроково розірвати Договір, про що було укладено додаткову угоду №1 до Договору (далі –Додаткова угода).
У п.п. 3. 4 додаткової угоди відповідач підтвердив отримання 4 рахунків позивача на загальну суму 116430 грн. і зобов’язався сплатити вказану суму не пізніше 25.10.2011р., однак дотепер свого обов’язку не виконав.
Несплатою 116430 грн. відповідач порушує право позивача, умови Договору та вимоги ст. 526 Цивільного кодексу (далі –ЦК) України, згідно з якою зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання, є його порушенням (ст. 610 ЦК України). Статтею 611 ЦК України встановлені правові наслідки порушення зобов’язання, зокрема, сплата неустойки.
Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.
Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу (далі –ГК) України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.
У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов’язань за Договором та Додатковою угодою, позивач цілком правомірно вимагає стягнення пені, однак суд не погоджується з заявленою сумою в розмірі 4792 грн. 25 коп. і вважає, що в цій частині позов підлягає частковому задоволенню за таким розрахунком:
Сума основного боргу –116430 грн.;
Період прострочення – з 26.10.2011р. по 02.01.2012р. (70 днів);
Подвійна облікова ставка НБУ –7,75%х2=15,5%;
Кількість днів у році –365
116430 х 15,5% : 365 х 70 = 3461 грн.
Решта пені в сумі 1331 грн. 25 коп. не може бути задоволена, оскільки ця сума не охоплюється сумою сплаченого судового збору (квитанція №QS 420201 від 14.12.2011р. на суму 2398 грн. 45 коп.). Як вже зазначалося, заяву про збільшення розміру позовних вимог від 01.02.2012р. позивач судовим збором не оплатив, а згідно з ч.2 ст.6 Закону України “Про судовий збір” у разі якщо розмір позовних вимог збільшено або пред’явлено нові позовні вимоги, недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду з відповідною заявою. Вказана норма має імперативний характер і розширеному тлумаченню не підлягає.
З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що позов в частині основного боргу слід задовольнити повністю, а в частині пені –частково.
Відповідно до ч.2 ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача повністю, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.
Керуючись ст. ст. 22, 44, 49, 75, 82 –85 ГПК України, господарський суд –
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпро-Бугський Морський порт” (54051 м. Миколаїв, проспект Жовтневий, 473; ідентифікаційний код 37385305) на користь Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (54052 АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) грошові кошти у сумі: 116430 (сто шістнадцять тисяч чотириста тридцять) грн. –основний борг; 3461 (три тисячі чотириста шістдесят один) грн. –пеня; 2398 (дві тисячі триста дев’яносто вісім) грн. 45 коп. –судовий збір.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В частині стягнення 1331 грн. 25 коп. пені –в позові відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України.
Повне рішення складено і підписано 26 березня 2012 року.
Суддя Т.В.Гриньова-Новицька