Судове рішення #217700
Справа №22-а-5963\2006р

Справа №22-а-5963\2006р.                           Головуючий в 1 інстанції Копичинський О.В.

Доповідач Берзіньш B.C.

 

УХВАЛА ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

06 вересня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеля­ційного суду Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого, судді:     Берзіньш B.C.

Суддів:     Шестакової Н.В.

М»ясоєдової Т.М.,

при секретарі                  Сафіній Ф.Ф.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в М.Сімферополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини А-2505 про визнання протиправними дій фінансової служби військової частини по нарахуванню та виплаті грошової надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України у зниженому розмірі та про стягнення заборгованості по виплаті цієї надбавки за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сакського міськрайонного суду АРК від 23 червня 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до військової частини А-2505 про визнання протиправними дій фінансової служби військової частини по нарахуванню та виплаті грошової надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України у зниженому розмірі та про стягнення заборгованості по виплаті цієї надбавки у сумі 2987 грн. 82 коп. Позов мотивований тим, що вона перебуває на військовій службі у в/ч А-2505, безперервний стаж якої складає понад 13 років на період 01.12.2005р., у зв'язку з чим має право на отримання щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України у розмірі 30% згідно Указу Президента України від 05.05.2003р. № 389. Але ця надбавка сплачувалася не в повному обсязі, у зв'язку з чим, склалася заборгованість за період часу з 01.05.2003р. по 01.12.2005р.

В судовому засіданні позивачка підтримала зазначений позов і просила його задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував з тих підстав, що в/ч А-2505 не має заборгованості перед позивачкою по виплаті грошової надбавки за безперервну службу в Збройних Силах України, тому що вона щомісячно сплачувалася ОСОБА_1 у розмірах, встановлених наказами Міністра оборони України та в межах фінансування.

Постановою Сакського міськрайонного суду АРК від 23 червня 2006 року позов залишено без задоволення.

Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування постанови суду і прийняття нової постанови, якою задовольнити її позовні вимоги. Вказує, що постанова незаконна і необгрунтована, прийнята з порушенням норм матеріального права та висновки суду суперечать фактичним обставинам справи.

 

В запереченнях на апеляційну скаргу в\ч А 2505 вважає її доводи необгрунтованними, зазначаючи, що надбавка позивачці виплачувалась в розмірах, встановлених рішеннями Міністра оборони України в межах фінансування, їх вини немає, просить постанову суду залишити без змін.

В засіданні апеляційного суду представник позивачки підтримав доводи апеляційної скарги, уточнивши, що вина відповідача полягає у його бездіяльності відносно витребування надбавки у належному розмірі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на них, розглянувши матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Ухвалюючи   рішення,   суд   першої   інстанції  виходив   з   необгрунтованності заявлених вимог.

Такі висновки суду узгоджуються з матеріалами справи і не суперечать діючому       і законодавству.

Так по справі встановлено, що позивачка з лютого 1992р.  проходить військову              

службу у військовій частині А-2505, її грошове забезпечення здійснюється через фінансову

службу в\ч А - 2505, її безперервна служба на 01.05.2003р. складала понад 10 років. З                    

01.05.2003р. їй виплачувалась щомісячна надбавка за безперервну службу.                                      

Спірна надбавка передбачена Указом Президента України №389\2003 «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ               

України, Державного комітету у справах  охорони державного кордону України та

Управління державної охорони України за безперервну службу», відповідно до якого

надано право Міністру оборони України, Міністру внутрішніх справ України, Голові

Державного комітету у справах охорони державного кордону України та начальнику                      

Управління державної охорони України встановлювати військовослужбовцям, які мають              

високі результати у службовій діяльності, залежно від стажу роботи, щомісячні надбавки                

за безперервну військову службу у відсотках до грошового забезпечення.                                          

При цьому Указ обмежує лише верхній граничний розмір надбавки, не фіксуючи                   

початкового її розміру, та передбачає, що порядок і умови виплати зазначених надбавок                   

визначаються Міністром оборони України, Міністром внутрішніх справ України, Головою               

Державного комітету у справах охорони державного кордону Украши та начальником                      

Управління державної охорони України; виплата надбавок здійснюється за рахунок                          

коштів, передбачених на утримання Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України та Управління державної охорони України.

На виконання цього Указу Міністром оборони України   наказом від 26.05.2003р.                    

№149 затверджено Інструкцію про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України. Відповідно до п.2 цього наказу розміри щомісячної надбавки за безперервну службу встановлюються виходячи з наявного фонду грошового забезпечення за рішенням Міністра оборони України. Надбавки позивачці по справі виплачувались у розмірах, встановлених Міністром оборони України, рішення якого були доведені до військ телеграмами: від 26.05.2003р. №146\2093, від 16.01.2004р. №146\1\11\26, 13.11.2003р. №146\1\11\453, від 07.10.2004р. №220\20-98, від 26.07.2004р. №146\1\11\641, від 05.01.2005р. №146\1\11\1, а не відповідачем по справі, і в межах фінансування..

Рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції, на які посилається представник апелянта, у цивільних справах за позовами інших осіб не мають преюдиціального значення для даного спору.

 

 

 

 

 

 

 

 

Відповідно до положень ст.ст. 195,200 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у позові; апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду- без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстав для скасування рішення суду за доводами апеляційної скарги немає. Доводи представника апелянта про те, що вина відповідача полягає у його бездіяльності відносно витребування надбавки у належному розмірі не можуть бути взяті до уваги, оскільки ними не обґрунтовувались позовні вимоги та апеляційна скарга.

На підставі наведеного і керуючись статтями 195,200    Кодексу адміністративного судочинства України, колегія

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову   Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 23 червня 2006 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бу^ оскаржена в

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація