Справа №22-4415\2006р. Головуючий в 1 інстанції Руденко В.В.
Доповідач Берзіньш B.C.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 вересня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого, судді: Берзіньш B.C.
Суддів: Шестакової Н.В.
М»ясоєдової Т.М.,
при секретарі Сафіній Ф.Ф.,
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в М.Сімферополі цивільну справу за позовом Державного підприємства „Торговий дім „Нікітський сад" до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди від злочину за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ялтинського міського суду АРК від 04 квітня 2006 року,
ВСТАНОВИЛА:
Державне підприємство „Торговий дім „Нікітський сад" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення на його користь 29645 грн. 30 коп. матеріальної шкоди, завданої від скоєння злочину. Вимоги мотивовані тим, що з 21 квітня 2000 року відповідачка працювала менеджером у Державному підприємстві „Торговий дім „Нікітський сад". Працюючи на даній посаді, в період з 08 вересня 2003 року до 27 квітня 2004 року вона неналежним чином виконувала свої службові обов'язки, в результаті чого допустила нестачу товарно-матеріальних цінностей, чим спричинила шкоду підприємству на загальну суму 42217 грн. 80 коп. Постановою Ялтинського міського суду від 22 листопада 2005 року по кримінальній справі № 1-4477 за 2005 рік ОСОБА_1 визнана винною за скоєння злочину, передбаченого ст. 367 ч. 2 КК України. Цією же постановою встановлена матеріальна шкода, яка була завдана відповідачкою в результаті вчинення злочину в сумі 42217 грн. 80 коп. Відповідачка у добровільному порядку відшкодувала лише частково завдану шкоду у сумі 12 572 грн. 50 коп. Решта матеріальної шкоди відповідачкою невідшкодована, що і змусило позивача звернутися до суду з позовною заявою.
У судовому засіданні відповідачка позовну заяву визнала частково у сумі 1/3 частина від заявленої позивачем суми матеріальної шкоди, що складає 9881 грн. Свої заперечення мотивувала тим, що окрім неї у Державному підприємстві „Торговий дім „Нікітський сад" працювали ще два продавці, які також являлися матеріально відповідальними особами. Таким чином, вони також зобов'язані нести відповідальність за завдану матеріальну шкоду солідарно з нею. Постанову Ялтинського міського суду від 22 листопада 2005 року вона не оскаржувала.
Рішенням Ялтинського міського суду від 04.04.2006 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Державного підприємства „Торговий дім „Нікітський сад" 29645 грн. 30 коп.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення суду, посилаючись на те, що судом не в повному обсязі з'ясовані обставини справи, оскільки судом не взято до уваги,
що є ще матеріально відповідальні працівники, які повинні нести відповідальність за завдану позивачу шкоду, та не врахував наявність вини адміністрації позивача.
У запереченнях на апеляційну скаргу Державне підприємство „Торговий дім „Нікітський сад" просить скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін, посилаючись на те, що доводи апелянта необгрунтовані та не відповідають фактичним обставинам справи.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на них, розглянувши матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд виходив із обгрунтованності позовних вимог. Такі висновки суду узгоджуються з матеріалами справи і не суперечать діючому законодавству.
Так ст.134ч.1п.З КЗоТ України передбачено, що шкода, яка завдана підприємству діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку, підлягає відшкодуванню цим працівником у повному розмірі шкоди.
Із матеріалів справи слідує, що згідно наказу №7 від 21.04.2000р. ДП «Торговий дім «Нікітський сад» ОСОБА_1 була призначена на посаду менеджера цього підприємства з покладенням на неї адміністративно-господарських обов»язків по забезпеченню роботи торгових об»єктів. В період з 08.09.2003р. по 27.04.2004р. ОСОБА_1, працюючи на посаді менеджера у позивача, допустила нестачу товарно-матеріальних цінностей, чим спричинила ДП «Торговий дім «Нікітський сад» матеріальну шкоду на загальну суму 42 217грн.80коп.
В ході слідства у кримінальній справі відповідачка вину визнала у повному обсязі і в добровільному порядку частково відшкодувала завдану шкоду у розмірі 12 572грн.50коп. Постановою Ялтинського міського суду від 22.11.2005р. по кримінальній справі №1-477 за 2005р. ОСОБА_1 була визнана винною у скоєнні вищевказаного злочину, передбаченого ч.2ст.367 КК України, з припиненням провадження по кримінальній справі на підставі акту амністії. За ст.367ч.2 КК України розмір матеріальної шкоди є кваліфікуючою ознакою; вину відповідачки та розмір матеріальної шкоди встановлено вищевказаною постановою у кримінальній справі, яка набрала законної сили і ніким не оспорена.
Виходячи з наведеного, доводи апелянта про те, що є ще матеріально відповідальні працівники, які повинні нести відповідальність за завдану позивачу шкоду, та посилання на наявність вини адміністрації неспроможні.
Відповідно до ст.ст.303,308 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підстав для скасування рішення суду за доводами апеляційної скарги немає. З урахуванням наведеного, керуючись ст.ст.303,308 ЦПК України, колегія
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 04 квітня 2006 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути осщржена в касаційному порядку до Верхного Суду України на протязі двох місяців. Судді: