2- 628/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2007 року Вовчанський районний суд Харківської області в складі: головуючого - судді СТРУКА І.Ф., при секретарі - БОРЩ Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вовчанськ справу за цивільним позовом ОСОБА_1 до Вільчанської селищної ради, третя особа - ОСОБА_2 про визнання рішення Вільчанської селищної ради від 30.01.2007 року недійсним,

встановив:

3.08.2007 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Вільчанської селищної ради Вовчанського району Харківської області / далі - селищна рада/, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, - ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення селищної ради від 30 січня 2007 р. та відновлення права землекористування. На обгрунтування позовних вимог зазначила, що рішенням виконавчого комітету цієї селищної ради від 19.06.2001 р. її чоловіку ОСОБА_3 була надана в тимчасове користування земельна ділянка площею 0,20 га, що розташована по АДРЕСА_1, якою її сім'я до цього часу користується для вирощування сІльгоспкультур. 26.01.2007 р. вона звернулася до селищної ради із заявою про виділення їй вказаної земельної ділянки для будівництва житла, однак рішенням XIV сесії V скликання Вільчанської селищної ради від 30 січня 2007 р. їй відмовлено, одночасно ця земельна ділянка надана ОСОБА_2 для наступної приватизації, оскільки вона раніше 17.01.2007 р. подала відповідну заяву. Вважаючи зазначене рішення ради незаконним, що порушує її право землекористування та суперечить вимогам законодавства, яке надає їй як багатодітній сім'ї та особі, віднесеній до 1 категорії, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, пільги щодо обов'язкового відведення земельної ділянки на вказані цілі, позивачка просила визнати недійсними рішення селищної ради щодо надання ОСОБА_2 спірної земельної ділянки та про відмову у наданні їй особисто цієї земельної ділянки для будівництва житла.

Представник відповідача - Вільчанський селищний голова ОСОБА_4 позов визнав частково, не оспорював обставин ухвалення селищною радою 30.01.2007 р. рішення про надання ОСОБА_2 земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1, для будівництва житлового будинку для сина, оскільки вона подала заяву раніше позивачки. Одночасно рада відмовила останній у виділі цієї земельної ділянки, якою вона раніше тимчасово користувалась для городництва без законних підстав. ОСОБА_1 як постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи відселена із зони відчуження і разом із сім'єю проживає у приватному будинку і користується земельною ділянкою, яка за рішенням ради передана у приватну власність на ім'я її чоловіка - ОСОБА_3 Тому відповідач не заперечував проти скасування в судовому порядку необгрунтованого рішення селищної ради щодо надання спірної земельної ділянки ОСОБА_2, але просив відмовити у задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсним рішення сесії ради відносно ОСОБА_1 та вважав доцільним залишити цю земельну ділянку для суспільних потреб територіальної громади, яка не визначена для забудови згідно генерального плану населеного пункту.

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_2 позов не визнала, вважала правомірним рішення селищної ради від 30.01.2007 р. про надання їй земельної ділянки площею 0,20 га, розташованої по АДРЕСА_1, для приватизації з метою будівництва житлового будинку для свого дорослого сина. При цьому не оспорювала того, що вона з чоловіком проживає у власному будинку і користується присадибною ділянкою такого ж розміру.

2

Заслухавши пояснення сторін,                      третьої особи, допитавши свідків та

дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно ст. 40 Земельного кодексу України / далі - Закон № 2768-Ш/ громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.

Відповідно до ст. 121 цього Закону громадяни мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок, зокрема для будівництва і обслуговування жилого будинку в селищах - не більше 0,15 га.

Судом встановлені і визнані сторонами такі обставини. 27.01.2007 р. до Вільчанської селищної ради надійшла заява від ОСОБА_1, в якій вона просила виділити земельну ділянку для будівництва жилого будинку по вул. 8 Березня як багатодітній сім'ї, так як житлова площа не дозволяє їм проживати за адресою: 8 Березня будинок № 7 (л.с. 6). 17.01.2007 р. до місцевої ради з аналогічною заявою також звернулася ОСОБА_2 про виділення земельної ділянки в розмірі 0,20 га для будівництва житла (л.с. 7).

Рішенням XIV сесії V скликання Вільчанської селищної ради Вовчанського району Харківської області від 30 січня 2007 р. ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні заяви в зв'язку з тим, що вказана земельна ділянка по АДРЕСА_1 цим же рішенням надана ОСОБА_2, яка першою звернулася до ради з відповідною заявою. Крім того, позивачці запропоновано для поліпшення житлових умов викупити незавершений будівництвом житловий будинок для самостійної добудови, оскільки її сім'я із п'яти осіб проживає в п'ятикімнатному будинку (л.с. 8).

Разом з тим, ОСОБА_2 з чоловіком проживають у власному будинку № 26 по вул. 8 Березня і мають у користуванні присадибну земельну ділянку площею 0,20 га, що підтверджується довідками Вільчанської селищної ради (л.с. 27, 78).

Таким чином, на момент прийняття рішення селищної ради 30.01.2007 р. про передачу у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,20 га для будівництва житлового будинку, яка розташована по АДРЕСА_1, вона уже мала в користуванні іншу земельну ділянку такого ж розміру за місцем проживання по АДРЕСА_1, яку остання вправі отримати безоплатно в порядку приватизації згідно статей 116 і 118 ЗК України. Тому в даному випадку порушені не тільки вимоги зазначеного закону, а й всупереч встановленій статтею 121 цього Кодексу нормі (0,15 га) безоплатної передачі земельної ділянки, фактично ОСОБА_2 надана у приватну власність вказана земельна ділянка для будівництва житлового будинку в селищі понад встановлену норму. Більше того, при прийнятті цього рішення рада вийшла за межі своїх повноважень та порушила вимоги статей 40 і 118 ЗК, оскільки ОСОБА_2 подала заяву про виділення земельної ділянки для будівництва і не зверталася із заявою щодо передачі її у власність, а селищна рада постановила рішення про передачу їй цієї земельної ділянки у власність в порядку безоплатної приватизації. За таких обставин суд визнає вищезазначене рішення органу місцевого самоврядування недійсним, як таке, яке ухвалене з порушенням законодавства.

Разом з тим, суд вважає, що рішення селищної ради від 30.01.2007 р. щодо відмови ОСОБА_1 у виділенні вказаної спірної земельної ділянки для будівництва житлового будинку не суперечить закону. А посилання позивачки на те, що вона має багатодітну сім'ю і потребує поліпшення житлових умов, а також має право, як постраждала 1 категорії внаслідок Чорнобильської катастрофи на обов'язкове отримання земельної ділянки для зазначеної цілі суд вважає безпідставними.

3

Так, судом встановлено і не                   оспорюється сторонами, що ОСОБА_1

разом із своєю сім'єю ( шість осіб) була відселена із зони забруднення внаслідок аварії ЧАЕС і переселена в селище Вільна Вовчанського району, де їм наданий п'ятикімнатний жилий будинок АДРЕСА_1 загальною площею 145 кв. м, в тому числі жила площа - 68,9 кв. м, який потім був приватизований на ім'я чоловіка позивачки -ОСОБА_3; в даний час в ньому проживає п'ять осіб, що підтверджується довідками Вільчанської селищної ради і даними копій технічного паспорту та домової книги ( л.с. 26, 63-69). Крім того, при цьому домоволодінні їм виділена у користування присадибна земельна ділянка площею 0,20 га, яка за рішенням селищної ради від 30.01.2007 р. передана у приватну власність ОСОБА_3 (л.с. 62).

Тобто, відповідно до частин 1 і 4 ст. 32 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 р. ОСОБА_1 уже один раз скористалася правом на обов'язкове позачергове одержання в порядку відселення індивідуального житлового будинку та відведення земельної ділянки для його обслуговування і ведення особистого господарства. Тому в даний час позивачка немає права на додаткову пільгу щодо першочергового надання земельної ділянки для індивідуального будівництва, про що вона безпідставно стверджує в позовній заяві.

В судовому засіданні також встановлено, що спірна земельна ділянка розташована в межах населеного пункту і раніше фактично була самовільно зайнята для городництва позивачкою та іншими односельчанами, яка не надавалась їм у встановленому законом порядку, що підтверджується показаннями сторін, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8, актом комісійного обстеження від 15.08.2007 р. та довідкою селищної ради (л.с. 28, 72).

Однак згідно вимог ст. 39 ЗК використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту.

Як пояснив ОСОБА_4, Вільчанський селищний голова та землевпорядник ОСОБА_7 і це підтверджується довідкою місцевої ради та копією генерального плану (л.с. 51, 80-81) земельна ділянка, яка розташована по АДРЕСА_1, не передбачена для житлової забудови. Тому доводи позивачки, викладені в заяві, щодо знаходження на цій ділянці недобудованого житлового будинку не підтверджуються належними доказами. Згідно довідок селищної ради та Вовчанського бюро технічної інвентаризації (л.с. 50, 52) на вказаній земельній ділянці знаходиться безхазяйна недобудована та розвалена споруда і об'єктів нерухомого майна не зареєстровано.

Оскільки відповідач згідно генерального плану забудови селища вважає необхідним надалі використовувати спірну земельну ділянку для суспільних потреб територіальної громади, ця обставина не позбавляє права позивачки отримати іншу земельну ділянку для індивідуального будівництва в межах житлової забудови на загальних підставах.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним рішення Вільчанської селищної ради Вовчанського району Харківської області від 30 січня 2007 року щодо відмови у виділенні їй вказаної земельної ділянки для будівництва житла.

З урахуванням часткового задоволення позову, відповідно до ст. 88 ЦПК суд пропорційно стягує з Вільчанської селищної ради на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати: в сумі 100 грн. за надання правової допомоги і 7 грн.50 коп. за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а в іншій частині цих вимог -відмовити.

Керуючись статтями 38, 39, 40, 83, 121, 125, 126, 155 і 158 Земельного Кодексу України, статтями 6, 57, 60, 209, 212, 213, 215 і 218 ЦПК України, суд,

4 вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати недійсним рішення XIV сесії V скликання Вільчанської селищної ради Вовчанського району Харківської області від 30 січня 2007 року про передачу ОСОБА_2 у приватну власність земельної ділянки площею 0,20 га, яка розташована по АДРЕСА_1.

Відмовити ОСОБА_1 у позові про визнання недійсним рішення Вільчанської селищної ради Вовчанського району Харківської області від 30 січня 2007 року щодо відмови у виділенні їй вказаної земельної ділянки для будівництва житла.

Стягнути з Вільчанської селищної ради на користь ОСОБА_1 частково понесені судові витрати: в сумі 100 грн. за надання правової допомоги і 7 грн.50 коп. за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 107 грн. 50 коп.

Рішення може бути оскаржене через районний суд до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня, призначеного для ознайомлення з повним рішенням, та після цього подачі апеляції протягом двадцяти днів.