1-101

ВИРОК

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

06 вересня 2007 року                                                                                    місто Київ

Військовий місцевий суд Київського гарнізону в складі: головуючого - судді підполковника юстиції РИМАРА Є.П.,  при секретарі ЛОЗІ К.А.,  за участю державного обвинувача - заступника військового прокурора Київського гарнізону майора юстиції МОСКАЛЮКА О.П.,  захисника підсудної - адвоката ОСОБА_1,  у відкритому судовому засіданні в приміщенні військового суду розглянув кримінальну справу за обвинуваченням начальника складу,  прапорщика

ОСОБА_2,  яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 вАДРЕСА_1  громадянки України,  українки,  із середньо-спеціальною освітою,  розлученої,  раніше не судимої,  на військовій службі з квітня 1996 року,  такої,  що проживає за адресою: АДРЕСА_2

у вчиненні злочинів,  передбачених ч. 1  ст.  190,  ч. 3  ст.  358,  ч.1  ст.  409 КК України,

Судовим слідством військовий місцевий суд,  -

ВСТАНОВИВ:

У січні 1992 року,  реалізуючі намір на незаконне заволодіння чужим майном з використанням підробленого документу,  ОСОБА_2 звернулася до невстановленої слідством посадової особи Київського військового округу з проханням внести до управлінських документів командуючого Київським військовим округом завідомо неправдиві відомості про її перебування у службовому відрядженні в 30-ти кілометровій зоні Чорнобильської АЕС з метою отримання статусу учасника ліквідації наслідків на Чорнобильської АЕС,  які працювали у зоні відчуження 2 категорії та отримання визначених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» компенсаційних виплат та матеріальних допомог. На прохання підсудної вказаною невстановленою слідством посадовою особою були внесені завідомо неправдиві відомості до пункту 7 наказу начальника штабу - першого заступника командуючого Київським військовим округом №019 від 30 січня 1992 року про перебування ОСОБА_2 у службовому відрядженні в 30-ти кілометровій зоні Чорнобильської АЕС в період з 05 по 20 серпня 1987 року і видано довідку №205 від 07 квітня 1992 року,  яка містила завідомо неправдиві відомості про перебування підсудної у вказаний період в 30-ти кілометровій зоні Чорнобильської АЕС та витяг з вищезазначеного наказу,  хоча на той час ОСОБА_2 військової служби не проходила та для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильську АЕС не направлялася.

Далі ОСОБА_2,  з метою отримання посвідчення,  подала до відділу захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Радянської районної державної адміністрації міста Києва довідку №205 і витяг з наказу №019 та 14 січня 1993 року отримала посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії серії НОМЕР_1

В подальшому,  проходячи військову службу у різних військових установах,  підсудна надавала до фінансових органів цих установ завідомо підроблене посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС в 1987 році 2 категорії серії НОМЕР_1 від 14 січня 1993 року:

· у комендатурі Центрального апарату Міністерства оборони України,  ОСОБА_2,  у період часу із вересня 1996 року по 2002 рік,  включно,  шляхом обману,  незаконно заволоділа через касу фінансового управління Генерального штабу Збройних сил України нарахованими їй компенсаційними грошовими виплатами та допомогами за не отримані продукти харчування,  санаторно - курортні путівки,  отримала щорічні допомоги на оздоровлення і кошти за оплачувану додаткову відпустку тривалістю 14 робочих днів на рік,  а всього ОСОБА_2 незаконно заволоділа коштами у сумі 5 075, 21 грн.;

· у Національній академії оборони України ОСОБА_2,  у період часу з лютого 2003 року по

червень 2007 року,  шляхом ооману незаконно отримувала через касу фінансово - економічного управління Національної академії оборони України нараховані їй компенсаційні грошові виплати та допомоги за не отримані продукти харчування,  санаторно - курортні путівки,  отримувала щорічну допомогу на оздоровлення і кошти за оплачувану додаткову відпустку на загальну суму 4746, 59 грн.

Крім того,  ОСОБА_2 подала завідомо підроблене посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС 2 категорії серії НОМЕР_1 від 14 січня 1993 року з метою щорічного отримання допомоги на оздоровлення та окремих виплат учасникам ліквідації наслідків ліквідації на Чорнобильській АЕС з 1999 року,  в наслідок чого їй в період з 1999 року по 2001 рік Управлінням соціального захисту населення в Радянському районі м.  Києва,  а з 2002 року по червень 2007 року Управлінням праці та соціального захисту населення в Шевченківському районі м.  Києва,  щорічно,  нараховувалась грошова допомога на оздоровлення,  а з 2006 також нараховувалась та виплачувалась грошова компенсація за не отримані продукти харчування,  які вона незаконно отримувала через касу поштового відділення зв'язку №135,  а з 2006 року через касу відділення Ощадбанку №5441/0137,  що у м.  Києві. За вказаний період ОСОБА_2 отримала через установи Ощадбанку грошову допомогу на оздоровлення та компенсацію за не отримані продукти харчування на загальну суму 2 569, 70 грн.

Таким чином,  ОСОБА_2 в період з вересня 1996 року по червень 2007 року,  використовуючи завідомо підроблений документ - посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС 2 категорії серії НОМЕР_1 від 14 січня 1993 року,  шляхом обману незаконно заволоділа чужим майном - коштами у загальній сумі 12 391, 50 грн.,  якими розпорядилася на власний розсуд.

Крім того,  у квітні 1999 року під час проходження військової служби в комендатурі Центрального апарату Міністерства оборони України ОСОБА_2 з метою ухилення від сплати повної вартості отриманих послуг за користування житлом,  електроенергією та телефонним зв'язком,  звернулась до невстановленої слідством особи військової частини А-0159 з проханням про виготовлення на її ім'я посвідчення учасника «бойових дій»,  що останньою було зроблено та 10 вересня 1996 року були внесені до бланку посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 завідомо неправдиві відомості про наявність у ОСОБА_2 статусу учасника бойових дій,  хоча у вказаний період часу підсудна військову службу у військовій частині А-0159 не проходила та участь в бойових діях будь - коли не приймала.

З метою отримання пільг передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни,  гарантії їх соціального захисту» по сплаті вартості отриманих послуг за користування житлом та електроенергією у розмірі 75 відсотків від їх вартості та за користування телефонним зв'язком у розмірі 50 відсотків від його вартості,  ОСОБА_2 надала вказане посвідчення у травні 1999 року до будинкоуправління № 12 Київського квартирно - експлуатаційного управління МО України,  а у червні 1999 року до Міжрайонної сервісної дільниці № 5 ВАТ «Київенерго» та у квітні 2000 року до Сервісного цеху № 6 ВАТ «Укртелеком»,  внаслідок чого ухилилась від сплати повної вартості отриманих послуг за користування житлом,  електроенергію та телефонним зв'язком на загальну суму 6 688, 28 грн.

Також,  під час проходження військової служби у Національній академії обррони України,  ОСОБА_2,  бажаючи ухилитися від несення обов'язків військової служби шляхом використання посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС 2 категорії серії НОМЕР_1 від 14 січня 1993 року,  з 2004 року,  щорічно зверталась з відповідним рапортом до керівництва Національної академії оборони України про надання їй передбаченої  ст.  20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» додаткової відпустки строком 14 робочих днів на рік,  ухилившись у такий спосіб від несення обов'язків військової служби за вказаний період в загальному на 48 днів,  проводячи цей час на власний розсуд.

Допитана у судовому засіданні підсудна ОСОБА_2 свою вину у викладеному вище обвинуваченні визнала у повному обсязі і дала покази,  які повністю відповідають викладеним вище обставинам та крім того пояснила,  що в зв'язку із вкрай скрутним матеріальним становищем та наявністю малолітньої дитини,  вона в січні 1992 року звернулася до колишнього співслужбовця по штабу тилу Київського військового округу,  з проханням надати їй документи для отримання посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС,  а у квітні 1999 року вона звернулася до одного із військовослужбовців військової частини А-0159 з проханням про виготовлення на її ім'я посвідчення учасника бойових дій. Після отримання цих посвідчень,  вона,  ОСОБА_2,  пред'являла їх до різних державних установ з метою отримання компенсаційних виплат,  матеріальних допомог,  додаткових відпусток та пільг по сплаті комунальних послуг і

електрозв'язку. При цьому їй було відомо,  що до цих посвідчень вносилися неправдиві відомості,  а сама вона як в бойових діях,  так і в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи участі ніколи не приймала. В подальшому,  починаючи з 2004 року вона,  ОСОБА_2,  щорічно користуючись посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС 2 категорії тричі отримувала додаткові відпустки по 14 робочих днів,  протягом яких на службу не виходила,  а займалася своїми справами.

Крім особистого визнання,  вина підсудної підтверджується всією сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів,  які не викликають сумнівів у своїй достовірності,  підсудною та іншими учасниками процесу не заперечуються. За клопотанням ОСОБА_2,  яке підтримали інші учасники судового засідання,  судове засідання проведено у відповідності до вимог ч.3  ст.  299 КПК України. Про цьому судом роз'яснено,  що в цьому випадку учасники процесу будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи та розмір цивільного позову в апеляційному порядку.

За таких обставин,  дії ОСОБА_2,  яка шляхом обману заволоділа чужим майном на загальну суму 12 391 грн. 50 коп.,  суд кваліфікує за ч. 1  ст.  190 КК України.

Дії ОСОБА_2,  яка будучи військовослужбовцем,  шляхом обману ухилилась від несення обов'язків військової служби,  суд кваліфікує за ч. 1  ст.  409 КК України.

Дії ОСОБА_2,  яка використовувала завідомо підроблені документи - посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС 2 категорії серії НОМЕР_1 від 14 січня 1993 року та посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 від 10 вересня 1996 року,  суд кваліфікує за ч.3  ст.  358 КК України.

Військовим прокурором Київського гарнізону заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_2 на користь Головного управління соціального захисту населення Київської міської державної адміністрації незаконно отриманих нею грошових коштів: за продукти харчування,  додаткові щорічні відпустки,  санаторно-курортні путівки,  виплати на оздоровлення,  а всього з врахуванням раніше відшкодованого на загальну суму 10 428 грн. 16 коп.

Підсудна вказаний позов визнала повністю.

Підстави та розмір зазначеного позову встановлені в судовому засіданні доказами винуватості ОСОБА_2 у протиправному заволодінні чужим майном.

У той же час,  з дослідженої наданої суду квитанції № 160 від 04.09.2007 року видно,  що ОСОБА_2 частково відшкодовано державі 200 грн. 00 коп.,  а тому,  за таких обставин,  суд вважає за необхідне заявлений позов прокурора задовольнити частково на суму 10 228 грн. 16 коп.,  відмовивши в задоволенні іншої його частини на суму 200 грн. 00 коп.

Призначаючи підсудній ОСОБА_2 покарання,  суд бере до уваги і визнає обставинами,  які пом'якшують покарання та в сукупності істотно знижують ступінь тяжкості вчинених нею злочинів,  те,  що вона з'явилася з повинною,  активно сприяла розкриттю злочину,  щиро покаялась у вчиненому,  добровільно та в суттєвому обсязі як під час досудового,  так і під час* судового слідства відшкодовувала заподіяну державі шкоду,  а тому,  в даному конкретному випадку,  враховуючи обставини справи,  особу винної,  її матеріальне становище,  строк проходження військової служби,  призначаючи покарання за ч. 1  ст.  190,  ч.3  ст.  358,  ч.1  ст.  409 КК України,  суд вважає за необхідне не застосовувати до підсудної позбавлення волі та обмеження волі,  а застосувати  ст.  ст.  69 та 58 КК України і перейти до іншого,  більш м'якого виду основного покарання,  не зазначеного в санкціях ч. 1  ст.  190,  ч.3  ст.  358,  ч.1  ст.  409 КК України - службового обмеження для військовослужбовця,  застосувавши до підсудної при призначенні покарання за сукупністю злочинів принцип поглинання менш суворого покарання більш суворим,  оскільки саме такий вид та розмір покарання за даних умов,  на думку суду,  є справедливим а також необхідним і достатнім для виправлення підсудної.

На підставі викладеного і,  керуючись  ст.   ст.  299,  323,  324,  328,  330 та 332 КПК України,  суд,  -

ПРИСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочинів,  передбачених ч. 1  ст.  190,  ч.3  ст.  358,  ч.1  ст.  409 КК України,  за якими призначити їй покарання із застосуванням  ст.  ст. 69 та 58 КК України - у вигляді службового обмеження для військовослужбовця:

- за ч. 1  ст.  409 КК України строком на 1 (один) рік з проведенням відрахування із суми грошового забезпечення ОСОБА_2 . в дохід держави в розмірі 15 (п'ятнадцяти) відсотків;

·за ч. 1  ст.  190 КК України -строком на 1 (один) рік з проведенням відрахування із суми грошового забезпечення ОСОБА_1. в дохід держави в розмірі 10 (десяти) відсотків;

·за ч.3  ст.  358 КК України - строком на 8 (вісім) місяців,  з проведенням відрахування із суми грошового забезпечення ОСОБА_1. в дохід держави в розмірі 10 (десяти) відсотків.

За сукупністю злочинів,  відповідно до  ст.  70 КК України,  остаточно призначити ОСОБА_2 покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді службового обмеження для військовослужбовця строком на 1 (один) рік з проведенням відрахування із суми грошового забезпечення ОСОБА_2. в дохід держави в розмірі 15 (п'ятнадцяти) відсотків.

Запобіжний захід засудженій ОСОБА_2  - підписку про невиїзд - скасувати.

Арешт,  накладений на майно засудженої ОСОБА_1. на суму 1445 грн. - скасувати.

Цивільний позов військового прокурора Київського гарнізону задовольнити частково,  стягнувши на користь Головного управління соціального захисту населення Київської міської державної адміністрації з засудженої ОСОБА_1. 10 228 грн. 16 коп. В задоволенні іншої його частини на суму 200 грн. 00 коп. - відмовити.

Речові докази по справі після набрання вироком законної сили:

·зазначені у т.2 а/с 246- 248,  за винятком трудової книжки ОСОБА_1. - зберігати при матеріалах кримінальної справи;

·трудову книжку ОСОБА_1. - передати останній для використання за належністю.

Вирок може бути оскаржений і на нього може бути внесене подання прокурора в апеляційному порядку до військового апеляційного суду Центрального регіону через військовий місцевий суд Київського гарнізону протягом  15 діб з моменту його проголошення,  а засудженою протягом того ж строку з моменту вручення копії вироку.