КОПІЯ                                                                                       Справа № 1-293/2007.

ВИРОК

 ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

11 вересня 2007 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді Дробинського О.Е„

при секретарі Козаченко О.І.

з участю прокурора Луценко С. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Вознесенська кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1,      ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженця села Трикрати Вознесенського району Миколаївської області,  громадянина України,  освіта базова загальна середня,  сімейний стан - не одружений,  не працює,  мешкаючого за адресою:АДРЕСА_1,  судимого 23.04.2004 року Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області за  ст.  187ч.1 КК України до З років позбавлення волі,  звільненого з місць позбавлення волі 30.05.2006 року умовно-достроково на 10 місяців 27 днів за постановою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 23.05.2006 року.

в скоєнні злочину,  передбаченого ч.1  ст. 122 КК України.

ВСТАНОВИВ:

18 червня 2007 року біля 21 години 00 хвилин в селі Трикрати Вознесенського району Миколаївської області по вулиці Комінтерна,  на грунті особистих неприязних стосунків,  підсудний ОСОБА_1.,  знаходячись в стані алкогольного сп»яніння,  затіяв сварку з потерпілим ОСОБА_2,  під час якої підсудний ОСОБА_1. почав наносити удари руками та ногами в область голови та грудної клітини потерпілого ОСОБА_2. В результаті чого потерпілому ОСОБА_2 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді садин в області обличчя,  грудної клітини,  поясниці,  струс головного мозку,  а також перелом ребер зправа та зліва,  які відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень,  за ознаками довготривалого розладу здоров»я.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1. визнав себе винним повністю та підтвердив факт скоєння ним цього злочину при викладених вище обставинах.

Крім того потерпілий ОСОБА_2. в судовому засіданні дав покази аналогічні показам підсудного ОСОБА_1

Із висновку судово-медичної експертизи № 196 м/д від 02.07.2007 року в судовому засіданні встановлено,  що перелом ребер зправа та зліва,  які були спричинені потерпілому ОСОБА_2. відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень,  за ознаками довготривалого розладу здоров»». /а.с.  19/.

Крім того вина підсудного ОСОБА_1 підтверджується:

- заявою потерпілого ОСОБА_2,  в якій він повідомив,  що 18 червня 2007 року біля 21 години 00 хвилин в селі Трикрати Вознесенського району Миколаївської області по вулиці Комінтерна,  на грунті особистих неприязних стосунків,  підсудний ОСОБА_1.,  спричинив йому тілесні ушкодження. /а.с.  2/.

Поскільки підсудний ОСОБА_1. спричинив потерпілому ОСОБА_2. умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження,  яке не є небезпечним для життя,  і не потягло за собою наслідків,  передбачених у статті 121 КК України,  але є таким,  що спричинило тривалий розлад здоров»я,  то дії підсудного ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.1  ст. 122 КК України.

Обставинами які пом'якшують покарання підсудному ОСОБА_1 суд визнає його щире каяття,  активне сприяння розкриттю скоєного ним злочину.

Обставинами,  які обтяжують покарання підсудному ОСОБА_1 суд визнає рецидив злочину,  а також вчинення злочину особою,  що перебувала в стані алкогольного сп»яніння.

При обранні виду та міри покарання підсудному ОСОБА_1 суд також враховує характер та ступінь тяжкості скоєного ним злочину,  його суспільну небезпеку,  данні про особу підсудного ОСОБА_1,  який є судимим,  негативно характеризується  за  місцем  проживання.

Враховуючи всі обставини справи,  особу підсудного ОСОБА_1,  його умови життя,  соціальне та матеріальне становище,  суд прийшов до висновку про неможливість виправлення підсудного без реального відбування покарання.

Крім того,  враховуючи стан здоров'я підсудного ОСОБА_1,  а також наявність обставини,  що пом'якшує покарання підсудному та істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину,  суд вважає за необхідне призначити йому покарання у вигляді обмеження волі,  відповідно до мінімальної межі,  визначеної санкцією ч.1  ст. 122 та ч.2  ст. 61 КК України.

На підставі викладених обставин,  керуючись  ст.   ст.  323-324 КПК України,  суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину,  передбаченого ч.1  ст. 122 КК України та призначити йому покарання у вигляді 1 /одного/ року обмеження волі.

Засудженому ОСОБА_1 запобіжний захід до набрання вироком чиннсоті змінити з підписки про невиїзд - на взяття під варту в СІЗО №20 УДЦУ ВП в Миколаївській області,  обчислюючи строк відбування покарання з дня його взяття під варту.

Відповідно до ч.2  ст. 57 КВК України після набрання вироком чинності засудженого ОСОБА_1 до місця відбування покарання направити в порядку,  встановленому для осіб,  засуджених до позбавлення волі,  звільнивши засудженого ОСОБА_1 з під варти при прибутті до місця відбування покарання,  та зарахувавши в строк відбування покарання тримання його під вартою,  виходячи із співвідношення,  що одному дню тримання під вартою відповідає два дні обмеження волі,  відповідно до пп.б/,  п.1 ч.1  ст. 72 КК України.

Апеляції на вирок можуть бути подані до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд на протязі 15 діб з момента оголошення вироку,  а засудженим,  в той же строк з момента одержання копії вироку..