Справа № 2-5241/11

рішення

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

23 грудня 2011 року                                                                 м. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області  в складі:

                    головуючого одноособово - судді Донцова Д.Ю.,

                     при секретарі: Михайлакій С.О.,

розглянувши у відкритому  судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області   до  ОСОБА_1; третя особа: Комунальне підприємство «Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації»про визнання права власності на самочинно зведене нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Затоківська селищна рада Білгород-Дністровської міської ради Одеської області,  звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання права власності на будівлю, що знаходиться за адресою: вул.  ОСОБА_2, Х. 12,  смт. Затока, м. Білгород-Дністровський, Одеської області.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним на земельній ділянці, яка належить  територіальній громаді селища міського  типу Затока в особі Затоківської селищної ради було збудовано будівлю лікувально-оздоровчого комплексу, що розташований по вул. ОСОБА_2, Х. 12,  смт. Затока, м. Білгород-Дністровський, Одеської області.

У зв’язку з неможливістю розпоряджатись вищенаведеним нерухомим майном на правах власника позивач просить визнати за ним право власності на спірне нерухоме майно.  

Представник позивача, Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області,  у судове засідання не з’явився, про час та місце проведення судового засідання позивач  був повідомлений належним чином, згідно наданої до суду письмової заяви  представник позивача просить справу розглядати  у його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити в повному обсязі з підстав, наведених у позові.

Відповідачка, ОСОБА_1, у судове засідання не з’явилась, про час та місце проведення судового засідання повідомлялася належним чином, згідно наданої до суду письмової заяви просить справу розглядати у її відсутності та вирішити спір відповідно до законодавства України. При цьому відповідачка зазначає, що селищною радою систематично проводиться недбале ставлення щодо майна яке знаходиться в смт. Затока, а саме лікувально-оздоровчого комплексу який нікому не належить, про що вона неодноразово зверталась до селищної ради із заявами та претензіями щодо безхозності даного майна, селищна рада не може бути власником цього майна.

Представник третьої особи, Комунального підприємства «Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації»у судове засідання не з’явився, про час та місце проведення судового засідання третя особа була повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 85 ЗК України,  землі,  які належать  на  праві  власності  територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У  комунальній  власності  перебувають  усі  землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також  земельні ділянки за їх межами,  на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Відповідно до п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель  державної  та  комунальної власності повноваження щодо розпорядження  землями  (крім  земель, переданих  у  приватну  власність,  та земель, зазначених в абзаці другому   цього  пункту)  в  межах  населених  пунктів  здійснюють відповідні  сільські,  селищні,  міські  ради  з урахуванням вимог абзацу  третього  цього  пункту,  а  за межами населених пунктів - відповідні  органи  виконавчої  влади.  

У судовому засіданні встановлено, що земельна ділянка площею 1,11 га, яка розташована за адресою вул. ОСОБА_2, 12,  смт. Затока, м. Білгород-Дністровський, Одеської області знаходиться в межах населеного пункту смт. Затока.

Власником земельної ділянки площею 1,11 га, яка розташована за адресою вул. ОСОБА_2, 12,  смт. Затока, м. Білгород-Дністровський, Одеської області є  територіальна громада селища Затока, в особі Затоківської селищної ради на підставі ст. 83 та пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України.

Під час експлуатації земельної ділянки Затоківською селищною радою 23 серпня 1996 року № 371 було прийнято рішення  про будівництво лікувально-профілактичного комплексу.

Замовником та власником будівництва виступала Затоківська селищна рада. Будівництво здійснювалось підрядниками –юридичними та фізичними особами.

15 грудня 1997 року селищною радою було складено акт попереднього відбору земельної ділянки під будівництво лікувально-оздоровчого комплексу.

На час початку будівництва земельна ділянка в смт. Затока по вул. Заріпова була вільна від будівництва, що підтверджується  попереднім висновком спеціаліста з земельних питань Затоківської селищної ради від 09 травня 1997 року № 36 та  попереднім висновком  архітектора смт. Затока від 12 травня 1997 року № 37.

11  квітня 1997 року вибір земельної ділянки під будівництво лікувально-оздоровчого комплексу смт. Затока по вул. Заріпова  був попередньо погоджений начальником СГПЧ-18, що підтверджується відповідним висновком № 173.

14 квітня 1997 року відвід земельної ділянки  в смт. Затока по вул. Заріпова під будівництво лікувально-оздоровчого комплексу був попередньо погоджений  Білгород-Дністровським міським СЕС, що підтверджується відповідним висновком  № 9/3-1.

Станом на 25 серпня 2011 року за адресою: вул. ОСОБА_2, 12, в смт. Затока, м Білгород-Дністровський, Одеська область  позивачем збудовано  будівлю лікувально-оздоровчого комплексу  літ. «А», що підтверджується графічними матеріалами технічного паспорту на громадський будинок № 12, по вул. Заріпова Х., смт. Затока, м. Білгород-Дністровський, Одеська область,  виготовленого станом на 25 серпня 2011  року.

При будівництві  вищевказаного об’єкту нерухомості інтереси інших осіб не порушені.

В даний час спірна будівля знаходиться на балансі Затоківської селищної ради, як об’єкт  незавершеного будівництва ( довідка Затоківської селищної ради  Білгород-Дністровської міської ради Одеської області від 19 грудня 2011 року № 1559/01-2915).

Відповідачка ОСОБА_1 своїми діями систематично оспорює право власності на нерухоме майно, яке є предметом даного спору.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду  за захистом свого особистого немайнового або майнового права  та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів можуть бути –визнання права.

У відповідності до ч.1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 329 ЦК України встановлено, що юридична особа публічного права набуває право власності  на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

Статтею 331 ЦК України в якої визначені підстави набуття права власності на новостворене майно або об’єкти незавершеного будівництва передбачено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ з своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Згідно ст. 375 ЦК України, власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

В судовому засіданні встановлено, що позивач самочинно збудував спірне нерухоме майно, оскільки не мав належно затвердженого проекту  на ведення будівництва на  земельній ділянці, однак, з наданих письмових доказів, суд не вбачає істотних порушень будівельних норм і правил і вважає, що дане самочинне будівництво не порушує права інших осіб та не суперечить суспільним інтересам.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки, суд, згідно ч. 5 ст. 376 ЦК України, може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Суд дослідивши всі обставини справи, приходить до висновку, що право власності   позивача на спірний об’єкт нерухомості  підлягає захисту шляхом задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 16,  319, 321 329, 331,  375, 376 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 209, 213- 215, 218, ЦПК України, суд , -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області   до  ОСОБА_1; третя особа: Комунальне підприємство «Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації» про визнання права власності на самочинно зведене нерухоме майно - задовольнити.

Визнати за  територіальною громадою селища міського типу Затока, в особі Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області право власності на самочинно збудовану будівлю лікувально-оздоровчого комплексу літ. «А», яка розташована за адресою:  вул. ОСОБА_2, 12,  смт. Затока, м. Білгород-Дністровський, Одеська область.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його  проголошення. Особи, які брали участь  у справі, але не були присутні у судовому засіданні  під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну  скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.   

Суддя: