Справа № 2-1044/11 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          22.03.2012 року Полонський районний суд Хмельницької області

в складі головуючого судді - Горщар А.Г.

при секретарі Салюк Т.М.

з участю сторін, їх представників адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полонне цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про виселення із жилого приміщення, зняття з реєстраційного обліку, та стягнення моральної шкоди, -

встановив:

Позивачка звернулась до суду з позовом, вимоги якого в ході судового розгляду змінювала, та остаточно просила виселити відповідача із будинку АДРЕСА_1, зняти його з реєстраційного обліку у цьому житлі, стягнути моральну шкоду в сумі 5000 грн. та понесені нею судові витрати.

В обґрунтування позову ОСОБА_3 вказувала, що вона є одноосібним власником зазначеного жилого будинку. 24.01.2011 року між нею та відповідачем було розрізано шлюб, після чого ОСОБА_4 залишився проживати у її будинку, а вона через вкрай неприязнені стосунки перейшла жити на приватну квартиру. Відповідач, не реагуючи на її прохання покинути будинок, майже повністю розібрав його, а також зняв та вивіз дворове покриття із тротуарної плитки, чим привів будинок у непридатний для проживання стан, наніс для неї моральну шкоду, а отже на її думку на підставі ст. 157, 116 ЖК України через систематичне руйнування чи псування жилого приміщення ОСОБА_4 підлягає виселенню.

В судовому засіданні позивачка позов підтримала, просила його задовольнити.

Відповідач позов не визнав, пояснив, що він проживає у спірному будинку, в якому є також його частка у праві власності. Після розірвання з ОСОБА_5 шлюбу він демонтував стару систему опалення та встановив нову, яка працює і обігріває будинок, також зазначив, що виніс із ванною кімнати металеву ванну, оскільки в цьому приміщенні знаходиться газовий котел, а за правилами з газопостачання, забороняється встановлювати газові прилади у санвузлах, тому на вимогу працівників газової служби він змушений був демонтувати ванну. Також не заперечив, що на подвір’ї зняв тротуарну плитку приблизно 24 кв. м, оскільки плитка зіпсувалась, і він має намір на її місце положити нову плитку. Крім цього вказав, що більше ніяких робіт він не здійснював, та не вважає, що зазначеними діями руйнує або псує жилий будинок, а навпаки покращує його стан.

Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши письмові докази суд вважає позов задоволенню не підлягає.

Встановлено, що позивачка являється на підставі договору дарування від 10 липня 1995 року власницею будинку АДРЕСА_1, де вона та відповідач зареєстровані і проживали разом до 7 січня 2011 року.

У зв’язку з розірванням між сторонами шлюбу, що мало місце 24.01.2011 року та через неприязненні відносини в січні 2011 року ОСОБА_3 перейшла проживати в інше житло, а ОСОБА_4 залишився жити у спірному будинку.

Протягом 2011 року відповідач без згоди та відома позивачки встановив у будинку нову систему опалення, яка в даний час функціонує. Також він вийняв із санвузла металеву ванну, оскільки там вмонтований також газовий котел, що суперечило Державним будівельним нормам, зокрема пункту 6.2.

Крім цього ОСОБА_4 у дворі домоволодіння зняв 24 квадратних метри тротуарної плитки.

Наведені обставини підтверджуються, поясненнями позивачки, свідків, письмовими доказами, що є у справі, та не заперечується відповідачем.

Вирішуючи питання про можливість виселення ОСОБА_4 із підстав на які вказує позивачка суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 156 ЖК припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє колишнього члена його сім`ї права користування займаним приміщенням.

Згідно до ст. 157 ЖК членів сім'ї власника жилого будинку (квартири) може бути виселено у випадках, передбачених частиною першою статті 116 цього Кодексу. Виселення провадиться у судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.

За приписами ч.1 ст. 116 ЖК якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.

На думку суду позивачка не довела належними і допустимими доказами той факт, що відповідач систематично руйнує або псує жиле приміщення.

Вчинення ОСОБА_6 дій по переобладнанню системи опалення в будинку, та демонтаж металевої ванни не може розцінюватись як руйнування або псування житла, належного для позивачки.

Оскільки положення ч.1 ст. 116 ЖК встановлюють підставу виселення в разі якщо особи руйнують або псують саме жиле приміщення, а тому зняття тротуарної плитки у дворі будинку, що вчинив відповідач, не може бути підставою для його виселення із спірного житла, та зняття в ньому з реєстрації.

Суд також не знаходить підстав для задоволення позовної вимоги ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_4 моральної шкоди.

Як зазначалось вище, відповідач на законних підставах проживає у належному позивачці жилому будинку, права останньої як власника житла не порушує, та не доведено що він знищив або пошкодив особисте її майно.

Керуючись наведеним, ст. 10, 60, ч.3 ст. 209, ст. 212-215 ЦПК суд,-

вирішив:

В позові ОСОБА_3 –відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Хмельницької області шляхом подачі до суду першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий ________________