Справа №  1-280/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2012 року  Дубенський міськрайонний суд  Рівненської області в особі:

головуючого судді          Б. Г. Юзьвяк   

при секретарі          Свирида М.І.,     

за участю  прокурора          Чорнозуб Д.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дубно справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженця с.Війниця Млинівського району, жителя АДРЕСА_1, непрацюючого, з середньою освітою, не одруженого,  громадянина України, раніше  судимого 09.06.2008 року Дубенським міськрайонним судом Рівненської області за ч.2 ст.190, ч.2 ст.358, ст.71 КК україни до 5 років обмеження волі і на підставі постанови Рівненського районного суду від 24.11.2009 року звільненого від невідбутої частини покарання строком 2 роки 4 місяці 23 дні умовно-достроково,

в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.357 України,

В С Т А Н О В И В:

19 липня 2011 року, близько 2 години, ОСОБА_1, знаходячись в приміщенні будинку своєї колишньої співмешканки, ОСОБА_2, що розташований по АДРЕСА_2, вирішив незаконно заволодіти її паспортом. У виконання свого наміру, ОСОБА_1  в цей час став вимагати від ОСОБА_2 її паспорт громадянина України, а коли  ОСОБА_2 не надала йому свого паспорта, то відкрито заволодів її паспортом громадянина України серії НОМЕР_1, виданим на ім'я ОСОБА_2 Дубенським  МВ УМВС України в Рівненській області 01.10.2003 року. Цей паспорт на незаконну вимогу ОСОБА_1 передала йому неповнолітня ОСОБА_4

Незаконно заволідівши чужим паспортом, ОСОБА_1 перевів його у своє протиправне володіння, та залишив його зберігати за місцем совго проживання, тим самим порушив права та законні інтереси ОСОБА_2, позбавивши її можливості посвідчувати свою особу та громадянство України.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 винним себе визнав повністю та дав наступні показання. 18 липня 2011 року він кілька разів заходив до своєї колишньої співмешканки, ОСОБА_2, з якою має спільних дітей, хоч і без реєстрації. Останній раз вже зайшов пізно, в ніч з 18 на 19 липня. Поки вони з ОСОБА_2 розмовляли на дворі, вийшла ї мати, та зчинила крик та скандал, що чули й сусіди, та заспокоювали її. Скандал вийшов через те, що мати ОСОБА_2 просто не сприймає його і погано відноситься. ОСОБА_5 сказала що їй вже все це надоїло і вона згідна їхати проживати до ОСОБА_1 в село. Стали збирати речі. ОСОБА_1 сказав своїй співмешканці, щоб вона взяла також свій паспорт. Оскільки мати ОСОБА_2 не давала папорта ОСОБА_2, то паспорт видала йому племінниця ОСОБА_2, ОСОБА_4. На таксі ОСОБА_1 із співмешканкою та дітьми поїхали до нього додому в с. Повча. Там пробули кілька днів і він поїхав в м.Радивилів на роботу. За цей час поки були в с.Птича їздили з ОСОБА_2 в м.Дубно, ходили отримувати гроші по її паспорту. Правда паспорт знаходився у нього в барсетці. І коли ОСОБА_2 поверталась з м.Дубно в с.Птича сама, ОСОБА_1 паспорта їй не віддав, в залишив у себе. 23 липня 2011 року, поверувшись додому, ОСОБА_1 дізнався що ОСОБА_2 забрала дітей, та повернулась в м.Дубно до матері. Паспорта вона не забрала, хоча він лежав у шафі.

Свою вину визнає, погоджується, що забрав у ОСОБА_2 паспорт проти її волі, бо хотів зважаючи на те, що   у них є спільні малолітні діти, щоб вони жили всі разом і якось налагодити спільне життя.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні показала, що у неї та її співмешканця ОСОБА_1 є спільні малолітні діти, але у нього погані відносини з її матір'ю, тому вони не можуть жити разом. В той день, коли він приїхав провідати дітей, у нього з її матір'ю в черговий раз стався конфлікт. Щоб не було скандалу, вона погодилась на пропозицію ОСОБА_1 поїхати з ним до нього в село Птича. Коли збирали речі, ОСОБА_1 став говорити їй щоб вона взяла паспорт. Але через те, що паспорта не могли знайти, став вимагати паспорт у племінниці ОСОБА_4 і вона віддала йому паспорт. Потім коли ОСОБА_1 поїхав в м.Радивилів на роботу, ОСОБА_2 вирішила повернутись в м.Дубно, шукала свій паспорт в будинку ОСОБА_2, але його не було. Тому повернувшись в м.Дуно і звернулась в міліцію.

Свідок ОСОБА_6 мати ОСОБА_1, в судовому засіданні підтвердила, що коли ОСОБА_2 вирішила повернутись в м.Дубно, а сина в цей час вдома не було, то свого паспорта ОСОБА_2 не знайшла. Бачила, що ОСОБА_1 зберігав його у себе в барсетці.   

Відповідно до ст.299 КПК України судом визнано недоцільним дослідження інших доказів по справі крім показань підсудного, потерпілої, свідка ОСОБА_6 та документів, що характеризують  особу підсудного. При цьому суд переконався, що підсудний не заперечує проти дослідження інших доказів добровільно, підстав для сумніву в добровільності та істинності його позиції немає.

Оцінивши зібрані і перевірені в судовому засіданні докази з точки зору їх достовірності, достатності та допустимості, суд дійшов висновку, що злочин мав місце, скоїв його підсудний ОСОБА_1, а його дії вірно кваліфіковано за ч.3 ст.357 КК України,  як незаконне заволодіння будь-яким способом паспортом.

При призначенні  міри покарання суд враховує обставини, що пом'якшують покарання  – щире розкаяння у скоєному злочині і сприяння розкриттю злочину. Обставин що обтяжують покарання не встановлено. Суд враховує особу підсудного,  який за місцем проживання характеризується позитивно, раніше притягувався до кримінальної відповідальності.

Враховуючи дану сукупність обставин що пом’якшують покарання, даних що характеризують особу, суд приходить до висновку що перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства, з обранням покарання у вигляді штрафу.

Відповідно до ч.3 ст.72 КК України основні покарання у вигляді штрафу за сукупністю злочинів та за сукупністю вироків складанню з іншими покараннями не підлягають і виконуються самостійно.

Тому даний вирок виконується самостійно від вироку Дубенського міськрайонного суду від 09.06.2008 року, за яким ОСОБА_1 був звільнений умовно-достроково від невідбутої частини покарання.   

              На підставі викладеного та керуючись  ст.323, 324 КПК  України, суд,

З А СУ Д И В:

ОСОБА_1  визнати винним за ч.3 ст.357 КК України і призначити покарання  -  штраф розміром сорок неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в прибуток держави.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу  змінити з взяття під варту на  підписку про невиїзд.

Речовий доказ по справі – паспорт громадянина України переданий ОСОБА_2, залишити у її користуванні.

На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Рівненської області, протягом 15 діб з моменту проголошення вироку,   через Дубенський міськрайонний суд

                      Суддя :